Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/3031/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3031/20 Суддя першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИЛА: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (процесуальним правонаступником якого є Головне управління ДПС в Івано-Франківській області) від 18 січня 2019 року № 0000391401, № 0000371401, № 0000361401, № 0000381401; - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 21 січня 2019 року № 0000411401, № 0000401401, № 0000421401; - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 22 січня 2019 року № 0000431401, № 0000451401, № 0000441401, № 0000461401; - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 01 лютого 2019 року № 0000701401, № 0000711401, № 0000721401, № 0000731401; - визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України (процесуальним правонаступником якої є ДПС України) від 11 квітня 2019 року № 16993/6/99-99-11-04-02-25; - визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 26 квітня 2019 року № 20041/6/99-99-11-04-02-25. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року вказаний адміністративний позов був повернутий позивачу. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що звертався до суду із адміністративним позов як самостійна фізична особа, тобто є безпосереднім позивачем у справі та діяв у власних інтересах і не потребував оформлення повноважень на представництво ТОВ «Меріда-Інвест». Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та ДПС України не надходив. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України справа була призначена до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з такого. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про нарахування грошових зобов`язань суб`єкту господарювання - ТОВ «Меріда-Інвест», а також рішень ДФС України, прийнятих за наслідками розгляду скарг на такі податкові повідомлення-рішення. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено позов без руху з тих підстав, що правові підстави звернення до суду з відповідними вимогами є необґрунтованими, оскільки оскаржувані рішення прийняті відносно ТОВ «Меріда-Інвест», керівником якого є ОСОБА_2 , а також з підстав порушення строків звернення до суду. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач подав заяву про усунення недоліків позовної позови та про поновлення строку звернення до суду. За результатами розгляду зазначених документів суд першої інстанції постановив ухвалу про повернення позовної заяви. Ухвала суду від 29 квітня 2020 року обґрунтована тим, що позовна заява підписана ОСОБА_1 , проте з наданих документів не вбачається право заявника на підписання позовної заяви та не надано документа, що посвідчує його повноваження на звернення до суду від імені ТОВ «Меріда-Інвест» у визначеному законом порядку. Також суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав обґрунтування, яким чином оскаржувані рішення порушують його права. Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. У якості матеріально-правової підстави для повернення адміністративного позову суд першої інстанції зазначив п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України. Зазначена норма права передбачає, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність), згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України, визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 46 КАС України передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Вимоги до змісту позовної заяви визначені у ч. 5 ст. 160 КАС України. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи. Дослідивши адміністративний позов, колегія суддів встановила, що позивачем у справі є саме ОСОБА_1 . Вказана особа зазначена як позивач у справі та як особа, яка підписала позовну заяву. За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем у справі є ТОВ «Меріда-Інвест», а ОСОБА_1 діє як представник юридичної особи та повинен був надати документи, які підтверджують його повноваження діяти від імені товариства. Відтак, посилання на п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України як на підставу для повернення позовної заяви також є необґрунтованими. Перевіряючи обґрунтованість доводів суду першої інстанції про те, що позивач не надав обґрунтування, яким чином оскаржувані рішення порушують його права, колегія суддів враховує, що у заяві про усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 повідомляв, що він єдиний учасник і бенефіціанти власник ТОВ «Меріда-Інвест». Позивач також зазначив, що звернувся до суду із адміністративним позовом на захист своїх прав як власника товариства, які були порушені внаслідок незаконного нарахування ТОВ «Меріда-Інвест» податкових зобов`язань. Таким чином ОСОБА_1 повідомив суду яким чином оскаржувані рішення порушують його права. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про необхідність перевірки обґрунтованості доводів позивача щодо впливу оскаржуваних рішень на його права та інтереси, колегія суддів одночасно не погоджується з тим, що відповідні висновки можуть бути викладені в ухвалі про повернення позовної заяви. Перелік підстав для повернення позовної заяви визначений у ст.ст. 45, 169 КАС України. Разом з тим обґрунтованих посилань на зазначені норми права ухвала суду від 29 квітня 2020 року не містить. Під час розгляду і вирішення апеляційної скарги колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17. У вказаному судовому рішення сформульовано правову позицію, відповідно до якої у разі встановлення обставин, що свідчать про очевидну відсутність законного інтересу (матеріально-правової заінтересованості), адміністративний суд не має юрисдикції для розгляду справи і відмовляє у відкритті адміністративного провадження. Якщо ж очевидних ознак відсутності матеріально-правової зацікавленості на стадії відкриття провадження не встановлено, суд, за наявності інших законних передумов, відкриває провадження. Якщо очевидні ознаки відсутності матеріально-правової зацікавленості виявлені після відкриття провадження, суд має право закрити провадження. Оскільки йдеться про обмеження доступу до судочинства, очевидність відсутності у позивача законного інтересу повинна бути поза межами обґрунтованого сумніву. Якщо такий сумнів є, він повинен тлумачитися на користь позивача, а отже у цьому випадку суд повинен розглянути справу по суті. У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала про повернення позовної заяви не відповідає вимогам процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі про повернення позовної заяви, та є підставами для її скасування. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержанням норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року про повернення позовної заяви - скасувати. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку. Суддя-доповідач А.М. Горяйнов Судді В.В. Файдюк Є.В. Чаку