Ухвала КГС ВС № 904/854/20
від 07.09.2020 · ГосподарськаУХВАЛА 07 вересня 2020 року м. Київ Справа № 904/854/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ткач І.В. - головуючий, Дроботова Т.Б., Кролевець О.А., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2020 (головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Іванов О.Г., Широбокова Л.П.) та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 (суддя Васильєв О.Ю.) у справі 904/854/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок",
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер", третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", про солідарне стягнення заборгованості по лізинговим платежам за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015, ВСТАНОВИВ: 05 серпня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 про повернення позовної заяви у справі №904/854/20. Ідентичний текст касаційної скарги надійшов до суду електронною поштою. Верховний Суд, розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" касаційну скаргу, вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 у справі №904/854/20, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2020, повернуто без розгляду позовну заяву ТОВ "Серединецьке" про зобов`язання поручителів за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 (ТОВ "Торговий дім "Армада ЛТД", ТОВ "СК Бужок" та ТОВ "Сварог Дністер") виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість за цим договором в повному обсязі. Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. Згідно з обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій, вимогою за первісним позовом є солідарне стягнення з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" заборгованості по лізинговим платежам за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке". Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" у своєму позові заявило вимогу про зобов`язання поручителів за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 року (ТОВ "Торговий дім "Армада ЛТД", ТОВ "СК Бужок" та ТОВ "Сварог Дністер") виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 в повному обсязі. Тобто позовна заява заявника як третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору безпосередньо не спрямована на предмет майнового спору між позивачем і відповідачем. При цьому суди правильно зазначили, що кредитором (лізингодавцем) за договором фінансового лізингу є Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек". За договорами поруки відповідачі поручилися виконати зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек", а отже, право вимоги до поручителів виникає саме у позивача у справі, а не у третьої особи. Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі N916/3245/17, передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства (п. 5.25). На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі (п. 5.18). Позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові (п. 5.26). Наведена позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 спростовує аргумент скаржника щодо існування правової невизначеності та виключної правової проблеми у цій справі. Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку, що позовна заява третьої особи повинна містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що поза предметом спору, не може бути розглянута як вимога третьої особи. Водночас така вимога може бути заявлена у самостійному позові. Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", оскільки вона не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в розумінні частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Для Верховного Суду правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права у розгляді справи №904/854/20 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" на підставі частини 2 статті 293 ГПК України. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження, викладене в касаційній скарзі клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору Судом не розглядається. Керуючись статтями 233, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 у справі №904/854/20. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. Ткач Судді Т. Дроботова О. Кролевець