Постанова 4824 № 760/26630/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи: 760/26630/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/7145/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Букіна О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 вересня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Немировської О.В. суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання розписки недійсною, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року, встановив: у вересні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів, у якому просила визнати недійсною розписку про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 175 ЦПК України, зокрема позивачем не було наведено обґрунтування пред`явлення позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 , не викладено обставини, якими обґрунтовано вимоги та не зазначено про докази, які підтверджують викладені обставини. На виконання вимог ухвали позивач подала позовну заяву в новій редакції. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року позовну заяву було повернуто заявнику. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Частиною 2 ст. 367 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Вирішуючи питання про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було наведено обґрунтувань пред`явлення позову до ОСОБА_3 та посилань на докази, які б підтверджували такі вимоги. Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з таких підстав. Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Зокрема, позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування сторін та інших учасників справи. Позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги. Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що позивачем при зверненні до суду з позовом було визначено коло відповідачів, однак не викладено позовні вимоги до одного з них - ОСОБА_3 . Разом з тим, вказані обставини не можуть бути підставою для повернення позовної заяви, яка в тому числі містить обґрунтовані позивачем на власний розсуд вимоги до ОСОБА_2 . Крім того, пунктом 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України визначено, що завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Неналежне або неповне, на переконання суду, викладення позовних вимог позивачем у позовній заяві не може бути підставою для залишення такої позовної заяви без руху та її повернення. Повертаючи заяву, суд першої інстанції позбавив позивача процесуального права на остаточне визначення складу учасників процесу у підготовчому судовому засіданні та не врахував, що питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, суд вирішує під час ухвалення рішення у відповідності до положень ст. 264 ЦПК України, а не на стадії відкриття провадження у справі. Статтею 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів. Головуючий Судді