LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС826/5478/18

від 02.09.2020 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 залишити без руху.

УХВАЛА 02 вересня 2020 року Київ справа №826/5478/18 адміністративне провадження №К/9901/19200/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф., розглянувши матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС) (правонаступника Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" (далі - ТОВ) до Офісу ВПП ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 03.08.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу ВПП ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020. В касаційній скарзі міститься клопотання про заміну відповідача з Офісу великих платників податків ДФС на Офіс великих платників податків ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19.06.2019 №537. Крім того, відповідач у касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження, зазначивши, що вперше касаційну скаргу подав у строк, встановлений частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, однак скарга була повернута згідно з ухвалою Верховного Суду від 17.07.2020. Як свідчить зміст ухвали Верховного Суду від 17.07.2020, відповідач з касаційною скаргою звернувся 09.07.2020, у зв`язку з чим доводи скаржника про відсутність коштів для сплати судового збору (враховуючи, що судовий збір сплачений 22.06.2020) не можуть бути оцінені, як доводи про пропуск строку з поважних підстав. Відповідно до положень частини третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження, можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено, лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк. Відтак, вказані відповідачем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження необґрунтовані (неповажні). Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Зважаючи на викладене, відповідач має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження (в разі їх наявності) та докази на їх підтвердження. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. В касаційній скарзі Офіс ВПП ДПС зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Однак, це не означає, що касаційна скарга відповідає вимозі пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Системний аналіз вищенаведених норм КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно. Вказуючи в касаційній скарзі підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Офіс ВПП ДПС не зазначає, які норми матеріального права та/чи процесуального права застосовані (порушені) судом апеляційної інстанції та застосовані без врахування висновків Верховного Суду в наведених в касаційній скарзі постановах. Так само, в касаційній скарзі немає обґрунтування подібності правовідносин у справі №826/5478/18 та у справах, в яких Верховний Суд ухвалив ці постанови. Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження (в разі їх наявності) та докази на їх підтвердження/ Керуючись статтями 169, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова , Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»