Ухвала КАС ВС № 160/3310/19

УХВАЛА 10 березня 2020 року Київ справа №160/3310/19 адміністративне провадження №К/9901/4505/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б., розглянув касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Єрмак Голд" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 13.02.2020 Офіс великих платників податків ДПС (далі - Офіс) подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020. Касаційна скарга не відповідає вимозі пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс, КАС), згідно з яким у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Так, відповідно до абзацу другого зазначеного пункту у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Цю вимогу слід розуміти так, що в касаційній скарзі повинно бути вказано і справу, в якій прийнято постанову Верховного Суду з відповідним висновком. Системне застосування наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 цієї статті як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. В разі зазначення підставою касаційного оскарження пункту 1, окрім як вказівки на постанову Верховного Суду, касаційна скарга повинна містити обґрунтований довід щодо не відповідності правозастосування в оскаржуваних судових рішеннях висновку Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах. Офіс не вказав у касаційній скарзі підставу касаційного оскарження, передбачену частиною четвертою статті 328 КАС. Разом з тим, наводить висновок Верховного Суду в постанові від 05.02.2019 у справі № 826/1081/13-а про застосування норм матеріального права до подібних правовідносин, не зазначивши, однак, зв`язок цього висновку з його доводами в касаційній скарзі. Не дотримано Офісом також і вимог частини четвертої статті 330 КАС про те, що касаційна скарга подається разом із документом про сплату судового збору. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі. Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн. За змістом оскаржуваних судових рішення позовна заява містить вимоги майнового характеру (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2019 №0000224610 та від 21.01.2019 №0000214610 на загальну суму 16 292 527,50 грн). Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 38 420,00 грн (16 292 527,50 грн х 1,5 % х 200%). Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху. Частиною шостою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги. Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Керуючись статями 328, 330, частиною другою статті 332, статями 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею й оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак , Судді Верховного Суду