Постанова 4857 № 460/4096/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/4096/20 пров. № А/857/8463/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді: Кухтея Р.В. суддів: Носа С.П., Шинкар Т.І. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року про зупинення провадження по справі (постановлена головуючим-суддею Махаринцем Д.Є. у м. Рівне в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (далі - Управління, відповідач) у не нарахуванні та не виплаті їй з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язати відповідача провести з 17.07.2018 нарахування та виплату їй вказаної щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку з урахуванням проведених виплат. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 провадження по справі було зупинено на підставі п.5 ч.2 ст.236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №510/1286/16-а. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій через порушення норм процесуального права просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в даній справі предметом позову є зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а предметом позову у справі №510/1286/16-а є зобов`язання органу Пенсійного фонду України щодо виплати індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Тому правовідносини в даних справах є відмінними. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Згідно ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені у пункті 11 частини першої статті 294 цього Кодексу (щодо зупинення провадження по справі), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного. Зупиняючи провадження по даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що застосування шестимісячного строку звернення до суду у соціальних спорах є винятковою проблемою, а правовідносини у цій справі та справі №510/1286/16-а, у якій Велика Палата Верховного Суду 26.06.2019 постановила ухвалу про прийняття справи до розгляду, є подібними. Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, суд першої інстанцій дійшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного. Відповідно до п.5 ч.2 ст.236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. При цьому, КАС України не містить визначення «подібні правовідносини». Тлумачення цього словосполучення міститься у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 по справі №802/3999/15-а, від 03.07.2019 по справі №826/27404/15. Відповідно до цих рішень Верховного Суду подібність правовідносин, зокрема, означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Позивач у цій справі оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинність якої відновлена рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 по справі №6-рп/2018. Натомість, предметом спору у справі №510/1286/16-а є визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят та зобов`язання управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії державного службовця на виконання ст.37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят, а предметом розгляду - питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч.1 ст.99 КАС України. Наведене свідчить про те, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі №510/1286/16-а, до набрання законної сили рішенням суду у якій, суд першої інстанції зупинив провадження. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно зупинив провадження у даній справі на підставі п.5 ч.2 ст.236 КАС України. Згідно ч.1 ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.236, 242, 243, 248, 255, 256, 320, 325, 328, 329 КАС України, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року про зупинення провадження по справі №460/4096/20 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос Т. І. Шинкар