Постанова 4857 № 460/4768/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/4768/20 пров. № А/857/9751/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Глушка І.В., Макарика В.Я., при секретарі судового засідання: Герман О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі №460/4768/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції Друзенко Н.В., місце ухвалення м. Рівне),- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ починаючи з 31 липня 2019 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальнім заробітної плати станом на момент виплати вказаної доплати, починаючи з 31 липня 2019 року. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року зупинено провадження у справі №460/4768/20 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №510/1286/16-а. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, тому підлягає скасуванню. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що як слідує з позовної заяви, предметом позову в даній справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХП доплату до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на момент виплати вказаної доплати. Предметом позову у справі №510/1286/16-а є зобов`язання органу Пенсійного фонду України щодо виплати індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Таким чином, правовідносини в даних справах не є подібними, оскільки предмети позову в них різні. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, виходив з того, що провадження у справі підлягає зупиненню у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а, оскільки правовідносини у таких справах є подібними. Проте апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними та такими, що суперечать обставинам справи та нормам процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення «подібні правовідносини». Тлумачення цього словосполучення міститься у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 року (справа №802/3999/15-а), від 03.07.2019 року (справа № 826/27404/15). Відповідно до цих рішень Верховного Суду подібність правовідносин, зокрема, означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Позивач у цій справі оскаржує протиправну відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинність якої відновлена рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-рп/2018. Натомість, предметом спору у справі №510/1286/16-а є визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят та зобов`язання управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії державного службовця на виконання статті 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят, а предметом розгляду - питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 99 КАС України. Наведене свідчить про те, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі №510/1286/16-а, до набрання законної сили рішенням суду у якій, суд першої інстанції зупинив провадження. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не обґрунтовано зупинив провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для розгляду справи та порушено норми процесуального права, а тому, ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі необхідно скасувати, а справу направити до Рівненського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі №460/4768/20 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді І. В. Глушко В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 16.10.2020р.