Постанова 4857 № 460/4673/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/4673/20 пров. № А/857/12321/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Мікули О.І., Пліша М.А. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року про зупинення провадження, прийняту суддею Гудима Н.С. в м.Рівне, у справі № 460/4673/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмов протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за періоди з 22.05.2008 по 22.07.2011 включно та з 01.01.2014 по 02.08.2014 та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу такі доплати за вказані періоди з 22.05.2008 по 22.07.2011 включно та з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року зупинено провадження у справі на підставі п.5 ч.2 ст.236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №510/1286/16-а. Позивач не погоджуючись з даною ухвалою, вважаючи її незаконною, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у вказаній справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №510/1286/16-а, оскільки предметом позову у вказаній справі є зобов`язання пенсійного органу щодо виплати індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпуски, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Зупиняючи провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини у розглядуваній справі та справі №510/1286/16-а є подібними, оскільки судами вирішується питання щодо застосування строку звернення до адміністративного суду у справах за позовами про оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо нарахування та сплати соціальних виплат. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Статтею 236 КАС України розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких, суд зобов`язаний вчинити дану процесуальну дію. Перелік даних підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Так, відповідно до п.5 ч.2 ст.236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. При цьому, КАС України не містить визначення «подібні правовідносини». Тлумачення цього словосполучення міститься у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 по справі №802/3999/15-а, від 03.07.2019 по справі №826/27404/15. Відповідно до вказаних рішень Верховного Суду подібність правовідносин, зокрема, означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Позивач у даній справі оскаржує протиправну, на її думку, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати їй підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у визначеному ст.39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмірі. Натомість, предметом спору у справі №510/1286/16-а є протиправність дій УПФ щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят та зобов`язання УПФ здійснити перерахунок пенсії державного службовця на виконання ст.37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням цих складових, а предметом розгляду, питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч.1 ст.99 КАС України, в тому числі можливість застосування за аналогією положення ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статей 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Разом з тим, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не містить таких положень щодо застосування строків. Наведене свідчить про те, що обставини, встановлені у справі, яка розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі №510/1286/16-а, до набрання законної сили судовим рішенням у якій, було зупинено провадження. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно зупинив провадження у даній справі на підставі п.5 ч.2 ст.236 КАС України. Згідно ч.1 ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 243, 308, 312, 315, 317, 320, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року про зупинення провадження у справі № 460/4673/20 скасувати та прийняти постанову, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. І. Мікула М. А. Пліш