Постанова 4856 № 120/1309/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1309/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 02 вересня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року (виготовлене 18 травня 2020 року у м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач 20.03.2020 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції у Вінницькій області щодо відсутності розгляду по суті скарги ОСОБА_1 від 09.02.2020 на дії інспектора СРПП №4 Оратівського ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Присяжнюка Д. І. ; - зобов`язати Головне управління національної поліції у Вінницькій області розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 від 09.02.2020 на дії інспектора СРПП №4 Оратівського ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Присяжнюка Д. І. та повідомити про прийняте рішення за результатами такого розгляду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивач звернувся до ГУНП у Вінницькій області із скаргою в якій йшлося про внесення додаткових записів до протоколу про адміністративне правопорушення та надані докази, які у сукупності свідчать про існування такого порушення. Проте, відповідач послався на факт притягнення до відповідальності ОСОБА_1 як факт того, що порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектором допущено не було. Таким чином, таку відповідь не можна вважати відповіддю на скаргу, оскільки вона не містить відповідей на поставлені скаржником питання. За таких обставин позивач вважає, що відповідач не розглянув по суті скаргу ОСОБА_1 . Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що про результати розгляду скарги 26.02.2020 складено доповідну записку з підписом виконавців, де викладено обставини, які свідчать про те, що працівники Оратівського ВП під час складання протоколу та оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 , діяли в межах чинного законодавства, та того ж дня позивачу було направлено відповідь на скаргу. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини. 12.11.2019 інспектором СРПП № 4 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Присяжнюком Д. І. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 204027 за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Складений протокол про адміністративне правопорушення вчиненого позивачем направлено до Погребищенського районного суду Вінницької області. Постановою Погребищенського районного суду Вінницької області від 06.02.2020 у справі № 141/955/19, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 03.04.2020, ОСОБА_1 визнано винуватою у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки. 09.02.2020 позивач звернулась до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області зі скаргою на протиправні дії інспектора СРПП № 4 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Присяжнюка Д. І. , що полягають у внесенні додаткових записів у протокол про адміністративне правопорушення. Розглянувши зазначену скаргу та додані до неї документи, листом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 26.02.2020 № 11/Х-346 позивача повідомлено, що факти неналежного виконання посадових обов`язків інспектором не знайшли свого підтвердження, оскільки постановою Погребищенського районного суду від 06.02.2020 у справі № 141/955/19 ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення. Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, з метою зобов`язання відповідача вчинити певні дії, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем у повному обсязі розглянуто скаргу від 09.02.2020, а письмова відповідь на неї є вичерпною та підготовленою у строки, встановлені законодавством, тому Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області у межах своєї компетенції у повному обсязі та у відповідності до норм чинного законодавства підготовлена письмова відповідь на скаргу позивача. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 40 Конституції України вказано, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально - економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно ст. 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Зокрема, скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Положенням ст. 4 Закону №393/96-ВР встановлено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Відповідно до ст. 5 Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Положеннями ст. 18 Закону №393/96-ВР вказано, що встановлені права громадян при розгляді заяви чи скарги. Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.12.2017 за № 1493/31361, затверджено Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі - Порядок № 930). Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 930 громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення. Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку № 930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об`єктивного вирішення порушених авторами звернень питань. Пунктами 3-5 розділу IV Порядку № 930 зазначено, що рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов`язана забезпечити своєчасне виконання прийнятого рішення відповідно до законодавства України, у разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян. Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів (підрозділів) поліції, має права, визначені статтею 18 Закону України "Про звернення громадян". Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді. Пунктами 12-14 розділу IV даного Порядку передбачено, що за результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об`єктивного, усебічного та повного розгляду звернення. До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються. Відповідь за результатами розгляду звернення в обов`язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України "Про звернення громадян" і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян. Згідно пунктів 1-3 розділу V Порядку № 930 скарга на дії чи рішення органу (підрозділу) поліції або їх посадових осіб подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до законодавства України, у разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. Розгляд скарг громадян на дії (бездіяльність) працівників органів (підрозділів) поліції здійснюється в порядку, передбаченому цим Порядком. За кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом Національної поліції України. За результатами перевірки виконавець складає і подає на розгляд керівнику органу (підрозділу) поліції або його заступникам рапорт (доповідну записку), в якому (якій) зазначає чи підтвердилися наведені відомості (факти) та яких заходів вжито для усунення виявлених порушень або недоліків. Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова відповідь. Згідно матеріалів справи, 09.02.2020 позивач звернулась до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області зі скаргою на протиправні дії інспектора СРПП № 4 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Присяжнюка Д. І. , що полягають у внесенні додаткових записів у протокол про адміністративне правопорушення. У зазначеній скарзі позивач просила адресата здійснити перевірку законності дій інспектора та притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності. Наявність підстав для проведення перевірки законності дій позивач по справі пов`язувала з тим, що інспектором СРПП № 4 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Присяжнюком Д. І. внесено у протокол про адміністративне правопорушення відомості, що не відповідають дійсності, а саме інформацію про документи, які станом на момент складення протоколу не могли існувати. За результатами розгляду скарги, Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області від 26.02.2020 № 11/Х-346 позивача повідомлено листом, що факти неналежного виконання посадових обов`язків інспектором не знайшли свого підтвердження, оскільки постановою Погребищенського районного суду Вінницької області від 06.02.2020 у справі № 141/955/19 ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення. Таким чином, з наведеного слідує, що відповідачем розглянуто скаргу позивача на дії інспектора. За результатами розгляду такого звернення позивача складено доповідну записку за підписом виконавців, де викладено обставини, які свідчать про те, що правники Оратівського ВП, під час складання протоколу та оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 діяли в межах чинного законодавства. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем у повному обсязі розглянуто скаргу від 09.02.2020, а письмова відповідь на неї є вичерпною та підготовленою у строки, встановлені законодавством, а тому Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області у межах своєї компетенції у повному обсязі та у відповідності до норм чинного законодавства підготовлена письмова відповідь на скаргу позивача. При цьому, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції у Вінницькій області щодо відсутності розгляду по суті скарги ОСОБА_1 від 09.02.2020 на дії інспектора та зобов`язання відповідача розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 від 09.02.2020 та повідомити про прийняте рішення за результатами такого розгляду є безпідставними та необґрунтованими, оскільки зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги слідує, що позивач незгодний саме з результатами розгляду скарги від 09.02.2020. Отже, враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області враховано всі обставини справи, дії щодо розгляду звернення позивача вчинено законно, обґрунтовано та своєчасно, відповідь на питання порушене позивачем надано змістовну, а тому підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.