Постанова 4856 № 120/1102/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1102/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 20 вересня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач 11.03.2020 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф -8017-17 від 02.03.2020 та зобов`язати виключити з податкового обліку інформацію шляхом виключення нарахувань з ЄСВ в сумі 26 539, 26 грн. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи несплату позивачем ЄСВ за 2018-2019 роки та не припинення підприємницької діяльності в даний період, спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах компетенції та з його змісту можна чітко встановити суть рішення, а тому відсутні правові підстави вважати, що спірна вимога є протиправною, відповідно, відсутні підстави для її скасування. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що з 2012 року він не займався підприємницькою діяльністю, оскільки не міг здійснювати підприємницьку діяльність по стану здоров`я та постійно перебував на лікуванні, будь-якого доходу від підприємницької діяльності не отримував. Тобто, з 2012 позивач фактично не займався підприємницькою діяльність, а з 12.02.2020 подав заяву про припинення підприємницької діяльності. Також вказано, що у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 02.03.2020 не зазначено на підставі якого акту документальної перевірки встановлено суму недоїмки в розмірі 26 539, 26 грн та не вказано за який період нарахований борг. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 30.06.2020 відкрито апеляційне провадження у справі та ухвалою від 06.08.2020 призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. 10.09.2020 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Герасимчука С. П. про зупинення провадження у справ (зупинення розгляду справи), яке обґрунтоване тим, що в провадженні Конституційного Суду України перебуває справа № 5/7130(19) за Конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.11.2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI. Ухвалою суду від 06.10.2020 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Герасимчука С. П. про зупинення провадження у справі - задоволено. Зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі за Конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.11.2019 №5/7130(19). Ухвалою суду від 14.06.2022 поновлено провадження в даній справі та призначено справу №120/1102/20-а до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 17.05.2005 проведено державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1 02.03.2020 ГУ ДПС у Вінницькій області сформовано вимогу №Ф -8077-17 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 26 539,26 грн. Не погоджуючись з даною вимогою та вважаючи її протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Отже, платниками ЄСВ є фізичні особи підприємці, в т.ч. й ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Частиною 8 ст. 9 Закону №2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі Інструкція №449). Розділом 4 Інструкції №449 врегульовано порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Згідно п. 1 вказаного розділу нарахування єдиного внеску: 1) єдиний внесок нараховується на суми, визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача; 2) єдиний внесок нараховується на суми, визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати; 3) єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, в тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. 4) обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється, виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок; 5) при обчисленні єдиного внеску платниками, зазначеними в підпункті 2 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, за осіб, зазначених в абзацах третьому, п`ятому-сьомому підпункту 2 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, що здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожну особу за минулі періоди застосовується розмір єдиного внеску, що діяв у місяці, за який нараховується єдиний внесок. Пунктом 2 розділу 4 вказано, що сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь. Згідно пунктів 1 та 2 розділу 6 Інструкції №449, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Відповідно до п. 3 розділу 6 Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Відповідно до пункту 4 розділу 6 Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Із зазначеного слідує, що обчислення єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу здійснюється не лише на підставі актів перевірки, але й на підставі облікових даних з інформаційної системи фіскального органу у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця борг з єдиного внеску. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №826/11623/16. Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2005 проведено державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1 . Згідно листа Головного управління ПФУ в Вінницькій області від 24.04.2020 №0200-0801-7/17601 в Державному реєстрі застрахованих осіб, індивідуальні відомості (форма ОК-5) на застраховану особу ОСОБА_1 за період з 2017-2020 відсутні. При цьому, заяву про припинення підприємницької діяльності позивачем подано лише 12.02.2020. Таким чином, матеріалами справи підтверджується несплата позивачем єдиного соціального внеску за вказаний період, а відтак, спірна вимога сформована на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника відповідає вимогам Інструкції №449. В той же час позивач не заперечує факту несплати ним єдиного соціального внеску, а вказує лише на те, що він не займався підприємницькою діяльністю, оскільки перебував на лікуванні. Стосовно таких тверджень позивача суд зазначає, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VI). При цьому, позивачем не надано ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду жодних доказів того, що позивач за вказаний період перебував на лікуванні та що це позбавило його можливості сплатити вказаний податок. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної вимоги не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Крім того колегія суддів враховує, що представником позивача заявлялося клопотання про зупинення провадження у справі (зупинення розгляду справи), яке обґрунтоване тим, що в провадженні Конституційного Суду України перебуває справа № 5/7130(19) за Конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.11.2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI. Проте, 13.04.2021 ухвалою Великої палати Конституційного Суду України закрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI зі змінами на підставі пункту 5 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи несплату позивачем єдиного соціального внеску за 2018-2019 роки та не припинення підприємницької діяльності в даний період, контролюючим органом правомірно прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф -8017-17 від 02.03.2020. Відтак, інформація щодо нарахування єдиного соціального внеску в сумі 26 539, 26 грн. не підлягає виключенню. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.