Постанова Запорізький апеляційний суд № 325/652/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/560/20 Головуючий в 1-й інстанції Васильцова Г.А. Єдиний унікальний №325/652/20 Доповідач в 2-й інстанції Фомін В.А. Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 серпня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Фомін В.А., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника-адвоката Ковальова Д.В. на постанову судді Приазовського районного суду Запорізької області від 07 липня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , в с т а н о в и в: постановою судді Приазовського районного суду Запорізької області від 07 липня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 гривень. Як зазначено в постанові, ОСОБА_1 13 травня 2020 року о 20-40 годині, в смт. Нововасилівка по вул. Астраханська біля будинку № 25 керував автомобілем ВАЗ 2108 державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, тремтіння рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу Драгер Алкотест на місці зупинення відмовився у присутності двох свідків; від проходження медичного огляду у Приазовській Центральній районній лікарні відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Ковальов Д.В. вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що справа розглянута суддею упереджено, оцінка доказів здійснена з порушеннями, суддя без достатніх на те підстав прийняв лише неналежні та суперечливі докази, а також постанова судді містить посилання на обставини, які не тільки не доведені матеріалами справи, а й яких не існувало взагалі та які матеріалами справи спростовуються. Справа розглянута поза межами встановленого законодавством строку, розгляд справи був відкладений з метою виклику до суду співробітників поліції та колишньої співмешканки з її матір`ю, та їх допиту. Таким чином суддя відклав розгляд справи для допиту свідків, які фактично такими не є, оскільки є зацікавленими в розгляді справи особами. Показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також не могли бути прийняті судом до уваги. Саме ці особи перебувають з ОСОБА_1 у неприязних відносинах, про що самі заявили в судовому засіданні. Ці особи викликали поліцію саме з метою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім того, показання зазначених свідків надані суду суперечливо, не співпадали в суттєвих деталях між собою та з показаннями поліцейських. Також судом не надано жодної правової оцінки тим обставинам, що поліцейські на виклику не використовували ні бодікамери, ні відеореєстратор службового автомобіля. Така обставина є доволі дивною, оскільки ситуація на місці виклику була доволі скандальною та суперечливою. При цьому, саме відеозапис як беззаперечний доказ вчиненого правопорушення, якщо таке було вчинене, суду надано не було. Вказує, що працівниками поліції був грубо порушений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак суддею ця обставина була проігнорована. На місці конфлікту ОСОБА_1 поліцейськими не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я також суперечить наданим суду письмовим доказам, оскільки до матеріалів справи доданий акт огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння із зазначенням результатів огляду. Зазначене підтверджує і неправильність протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Протокол відносно ОСОБА_1 складений за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, що є окремим складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Ця ж норма передбачає відповідальність і за другий окремий склад правопорушення, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Оскільки до матеріалів справи доданий акт огляду, складений у медичному закладі, ОСОБА_1 не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Враховуючи викладене, просить скасувати постанову районного суду, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з`ясуванню питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Всупереч вказаним вимогам закону, суд в достатній мірі не з`ясував всіх обставин справи, не перевірив наявні в матеріалах адміністративної справи докази у їх сукупності, а свої висновки, викладені у постанові, належним чином не вмотивував. В порушення вимог ст.283 КУпАП, у постанові суд формально послався на докази, які містяться в матеріалах справи, не проаналізувавши їх, та не надавши їм належної правової оцінки. Згідно з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений за те, що останній керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.«2.5» ПДР України. Відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення МВС України розроблена та затверджена наказом від 07.11.2015 року за № 1395 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/278853 «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», недотримання норм якої дає підстави для висновку про недопустимість доказів на підтвердження обставин подій та доведеності вини особи у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення. Нормами ст.278 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, у тому числі і суддю суду першої інстанції, покладений обов`язок на стадії підготовки справи для розгляду перевірити питання, перелічені у цьому законі. Одне з таких питань це питання правильності складання протоколу та інших матеріалів справи. Ці норми закону суддею дотримані не були. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. На думку апеляційного суду, протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 вказаним вимогам закону не відповідає. В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та пояснив, що 13 травня 2020 року у вечері він попросив свого товариша ОСОБА_4 , щоб той його привіз до колишньої співмешканки побачитися з дитиною. Коли вони приїхали, то товариш зразу пішов. Хтось викликав поліцію. Коли приїхали поліція, одразу одягли на нього кайданки та посадили в машину. Його авто забрали та привезли до райвідділу. Потім його поліція повезла до лікарні. Також зазначив, що в лікарні відмовився від медичного огляду. Інспектор поліції Ланяк Д.Ю. в судовому засіданні пояснив, що 13 травня 2020 року він заступив на службу. На планшет прийшло повідомлення про конфлікт у смт. Нововасилівка. Зв`язалися із заявницею, яка повідомила, що приїхав ОСОБА_1 на автомобілі в стані алкогольного сп`яніння. Під`їхавши, побачили, що з автомобіля випав ОСОБА_1 . Коли вони підійшли двигун автомобіля та фари були увімкнені. На їх прохання ОСОБА_1 вимкнув двигун автомобіля. Також, зазначив, що у автомобілі ВАЗ 2108 не освітлювався ззаду номерний знак, про що було складено відповідний протокол. Окрім ОСОБА_1 біля автомобіля та в ньому нікого не було. Водій ОСОБА_1 перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, поводив себе неадекватно. У присутності колишньої співмешканки та її матері йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою Драгер, проте він відмовився. Інспектор поліції Юрченко Д.О. в судовому засіданні пояснив, що 13 травня 2020 року в нічний час отримали повідомлення про конфлікт по вул. Астраханській в смт. Нововасилівка, про те, що колишній співмешканець приїхав на автомобілі в стані алкогольного сп`яніння і чинить сварку. Коли під`їжджали, ОСОБА_1 виїжджав задом з подвір`я. Побачивши службове авто, заїхав назад, вийшов з автомобіля та зайшов у двір колишньої співмешканки. У присутності свідків ОСОБА_1 на місці відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Пройти огляд у медичному закладі ОСОБА_1 також відмовився. Інспектор також зазначив, що на даний час бодікамери перебувають на ремонті, як і відеореєстратор. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що в травні йому подзвонив ОСОБА_1 приблизно о 21-22 годині та попросив підвезти на його машині на вул. Астраханська, щоб побачити дитину. Він погодився та підвіз його до будинку на його автомобілі, проїхавши десь метрів

800. Там він залишив ОСОБА_1 та пішов. ОСОБА_6 був дуже знервованим, ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 він не бачив. Вранці він забирав машину ОСОБА_1 з поліцейського відділку. У зв`язку з тим, що показання ОСОБА_1 та допитаних у судовому засіданні свідків дещо різняться, для перевірки зазначених ОСОБА_1 обставин, судом апеляційної інстанції було направлено запит до Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області з метою витребування диску з відеозаписом подій 13.05.2020 року, однак на запит апеляційного суду була отримана відповідь, що працівниками поліції відео фіксація не проводилась у зв`язку з відсутністю нагрудних бодікамер, які було передано до ГУНП В Запорізькій області для ремонту. А тому спростувати доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, не представляється можливим. Таким чином, органом, який склав протокол, всупереч положенням ст.245 КУпАП, не вжито всіх необхідних заходів щодо об`єктивного встановлення всіх обставин справи. Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом та свою вину у вищевказаному правопорушенні, працівники поліції не встановили особу, яка перебувала за кермом автомобіля. Перелічені обставини в сукупності вказують на наявність сумнівів щодо складених матеріалів та доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст.9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Виходячи з положень ст.ст.8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову у справі. В силу допущених порушень судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та працівниками поліції під час складання та оформлення матеріалів справи, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не може бути визнана законною, а тому підлягає скасуванню. Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом, за таких обставин вважаю, що доводи сторони захисту не спростовані належними доказами. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вважає необхідним постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно останнього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника-адвоката Ковальова Д.В. задовольнити. Постанову судді Приазовського районного суду Запорізької області від 07 липня 2020 року, якою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, притягнуто ОСОБА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, скасувати. На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.А. Фомін Дата документу Справа № 325/652/20