Постанова Запорізький апеляційний суд № 335/6313/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 335/6313/21 Головуючий в 1 інст. Рибалко Н.І. Провадження №33/807/703/21 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2021 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Зубенка О.А. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Зубенка О.А. на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 04 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тимчасово не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні. Згідно з постановою суду, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28 травня 2021 року серії ДПР18 №024087, 28 травня 2021 року о 01-10 годині в м. Запоріжжя, Вознесенівський район, вул. Бульвар Центральний, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110217 державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу Alkotest Drager 6810, прилад 0507, результат 0,79% проміле, чим порушено п.2.9а ПДР України. З результатами огляду водій ОСОБА_1 погодився, вимоги у проходженні на стан сп`яніння в медичному закладі не надходило. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Зубенко О.А. просить скасувати постанову суду та закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї скарги зазначає, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки він не був за кермом автомобіля. Обставини, викладені в протоколі та постанові суду, не відповідають дійсності. Так, в протоколі не зазначено дату його складення, а саме зазначено «28.05.20__року», таким чином рік складення протоколу відсутній. Відеозапис, долучений до протоколу, судом не досліджувався. В свою чергу, на відеозаписі відсутнє підтвердження керування ОСОБА_1 автомобілем, більш того, наявне його твердження, що автомобіль не рухався, бо він є несправний та не заводився, що він просив перевірити поліцейських. Автомобіль не був під керуванням ОСОБА_1 , він не рухався, стояв на узбіччі, а він з авто забирав документи, що і зацікавило поліцейських, які запідозрили крадіжку. Після пред`явлення їм документів, поліцейські склали протокол за перебування в стані алкогольного сп`яніння, що не відповідає дійсності. Разом з ОСОБА_1 знаходились два його товариша, яких не було залучено в якості свідків. Суд позбавив ОСОБА_1 можливості залучити їх для допиту, обмеживши його у доступі до неупередженого розгляду справи. Надане відео має 20 секунд часу, з якого навмисно вирізана окрема його частина. Вважає, що жодного прямого допустимого доказу того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять, в свою чергу всі докази, на які послався суд, складені виключно зі слів поліцейських. Заявлене ОСОБА_1 та його захисником - адвокатом Зубенком О.А. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 та його захисник участі не брали, відомостей про те, що протягом строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови, в матеріалах справи немає, з цими матеріалами захисник ознайомився 16 вересня 2021 року та вже 23 вересня 2021 року останнім направлено апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду. Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Зубенка О.А., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена: - даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 28 травня 2021 року серії ДПР18 №024087, до якого від ОСОБА_1 зауважень не надійшло, разом з цим у протоколі містяться письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що він був за кермом авто, намагався його завести з товкача, оскільки інші не змогли, з приладом згоден; - роздруківкою з технічного засобу Drager Alkotest 6810, прилад № 0507, результат тестування на алкогольне сп`яніння ОСОБА_1 позитивний - 0,79 проміле; - Актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, виражене тремтіння пальців рук. Огляд проведений за допомогою Alkotest Drager 6810, прилад № 0507, результат огляду: 0,79 проміле. Вказані докази узгоджуються з рапортом поліцейського р.№1, б.№4 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Афанасьєва І., в якому зазначено, що 28 травня 2021 року приблизно о 01-10 годині в м. Запоріжжя по вул.Бульвар Центральний 4, було зупинено автомобіль ЗАЗ 110217, дн НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого під час перевірки документів були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Гр. ОСОБА_1 було запропоновано на місці зупинки пройти огляд на стан сп`яніння на приладі ДРАГЕР, показання приладу 0,79‰, з показанням якого він був згоден, потреби проходити огляд на стан сп`яніння в медичному закладі не було, так як він цього не потребував. На гр. ОСОБА_1 було складено протокол за порушення п.2.9а ПДР ст.130 КУпАП, та відсторонено від керування. Автомобіль не було поставлено на штраф майданчик, так як він був припаркований без порушень ПДР, зупинки чи стоянки, та не створював перешкод для інших учасників дорожнього руху. Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. Твердження апелянта про неповноту з`ясування обставин справи судом та про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, є безпідставними, суперечать матеріалам справи і змісту оскаржуваної постанови. Як зазначено вище, у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав. Під час апеляційного розгляду останній пояснив, що 20 травня 2021 року він виїхав на своєму автомобілі в район площі «Фестивальної» в м.Запоріжжя у справах. Вирішивши свої справи, намагався завести автомобіль, проте автомобіль не заводився. Тоді він вирішив поїхати додому. Ввечері, зустрівшись зі своїми товаришами, вони випили спиртні напої та він згадав, що в автомобілі залишив свої документи та барсетку. Разом з товаришами поїхали на місце, де він залишив свій автомобіль. ОСОБА_2 намагався завести його автомобіль, однак не зміг. Після того, як він забрав документи з автомобіля, до них під`їхали працівники поліції та запитали, що відбувається та хто власник автомобіля. Він ( ОСОБА_1 ) повідомив, що він є власником автомобіля та надав відповідні документи. Під час спілкування з працівниками поліції у нього виявили ознаки сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, на що він погодився. При цьому від повідомляв працівникам поліції, що автомобіль зламаний та не заводиться, а тому він не керував транспортним засобом. Захисник-адвокат Зубенко О.А. в ході апеляційного розгляду підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Посилався на відсутність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , при цьому не заперечував, що ОСОБА_1 перебував в стані сп`яніння. На питання працівників поліції щодо належності автомобіля ОСОБА_1 надав документи, після чого поліцейські повідомили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Після складання протоколу його копія не була надана ОСОБА_1 . Пояснення, викладені в протоколі, ОСОБА_1 не надавав. Вказує, що ОСОБА_1 був розгублений та погодився пройти огляд на стан сп`яніння. Вказує, що матеріали справи не містять пояснень свідків та свідки не вказані в протоколі. Відеозапис, долучений до матеріалів справи, триває лише 20 секунд та він не може бути доказом у справі. Протокол не відповідає вимогам ст.254 КУпАП. Всі обставини щодо події, яка відбулась, йому відомі зі слів ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 . Для перевірки доводів, викладених в апеляційній скарзі, за клопотанням сторони захисту під час апеляційного розгляду допитано свідка ОСОБА_2 , який повідомив, що він знає ОСОБА_1 , вони кращі друзі. Приблизно 20 травня 2021 року він намагався завести автомобіль ОСОБА_1 , потім вирішили його припаркувати. Коли ОСОБА_1 забрав документи з автомобіля, біля них зупинились працівники поліції, які запитали про належність автомобіля. Коли вони намагались завести автомобіль, за кермом транспортного засобу перебував він ( ОСОБА_2 ), а ОСОБА_1 штовхав автомобіль. Однак працівники поліції повідомили, що у ОСОБА_1 вони виявили ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд. Вони повідомляли працівників поліції, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. В той час, як під`їхали працівники поліції, автомобіль стояв та не рухався. ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції, що автомобіль не заводився так як не справний. Крім нього та ОСОБА_1 був ще один свідок - їх товариш. Коли вони приїхали до автомобіля було приблизно біля 01-00 години. Вони приїхали на таксі із Заводського району до місця перебування транспортного засобу, щоб забрати документи. Після того, як автомобіль не завівся, вони вирішили його припаркувати без порушень ПДР. Під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 він був поряд. Чи складались будь-які документи після проведення огляду він не бачив. Після проведення огляду було складено щодо ОСОБА_1 протокол, який він підписав. На думку апеляційного суду, твердження сторони захисту та показання свідка ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовується письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відеозаписом, долученим до протоколу, з якого убачається, що ОСОБА_1 фактично не заперечував того факту, що на момент зупинки транспортного засобу саме він був за кермом, та погодився пройти огляд на стан сп`яніння. З результатом тесту також погодився, вважав, що відсутня необхідність їхати до медичного закладу. Щодо доводів сторони захисту про те, що вказаний відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, оскільки не відображає увесь перебіг події, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. Ніким не заперечується той факт, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце, та відносяться саме до цієї справи. Більш того, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові. З самого відеозапису є очевидним, що цей запис здійснювався працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал. Стосовно твердження апелянта про невідповідність складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.ст.254-256 КУпАП, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. В протоколі дійсно не повністю вказано рік його складання та рік, коли мала місце подія правопорушення. Разом з цим, виходячи з фабули правопорушення та доданих до протоколу документів, сумнівів не виникає в тому, що ці події відбувались у 2021 році, що не заперечується і стороною захисту та підтверджується відеозаписом, згідно з яким зафіксовані події за участю ОСОБА_1 відбувались 28 травня 2021 року. У роздруківці з технічного засобу Drager Alkotest 6810, прилад № 0507, відображено дату проведення тесту - 28 травня 2021 року. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. З відомостями з протоколу ОСОБА_1 ознайомлений, копію протоколу отримав, дії працівників поліції, які складали адміністративний матеріал, не оскаржував. Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не підписував протокол та не писав у протоколі будь-яких пояснень, спростовуються самим протоколом. Окрім того, свідок ОСОБА_2 при апеляційному розгляді також вказав на те, що ОСОБА_1 підписав протокол. Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 , пройшовши огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не оспорював результати огляду. Тому необхідності проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я не було. Порушень з боку працівників поліції порядку проведення огляду, встановленого статтею 266 КУпАП, не убачається. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на допустимих доказах, які наявні в матеріалах справи, яким суд надав належну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, а доводи апелянта про протилежне суперечать змісту самої постанови. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника - адвоката Зубенка О.А. залишити без задоволення. Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 04 серпня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 335/6313/21