Постанова Хмельницький апеляційний суд № 677/394/26

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м. Хмельницький Справа № 677/394/26 Провадження № 33/820/369/26 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретарів Яхієвої М.А., Жураківського В.А., захисника Сергєєва А.М., розглянувши у судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року,- в с т а н о в и в: Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору. За постановою суду, 22.02.2026 о 01 год. 25 хв. в м. Красилів, вул. Будівельників, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 523i, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову Красилівського районного суду Хмельницької робласті від 30 березня 2026 року та закрити провадження у справі відносно нього у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує про незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушення судом норм процесуального права, неналежну оцінку доказів у справі. В порушення ст.ст. 7, 9 КУпАП суд допустив спрощений підхід при розгляді справи, всебічно не з`ясував усіх обставин події, обрав обвинувальну позицію щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Судом не були встановлені фактичні обставини правопорушення, суд послався лише на обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та обґрунтував вину лише формально переліченими документами. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання апеляційного суду не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності. Заслухавши пояснення захисника Сергєєва А.М., дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах. Згідно вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП). Судом першої інстанції були дотримані зазначені норми КУпАП, зміст постанови щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283-284 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 22.02.2026 року серії ЕПР1 №598011 22 лютого 2026 о 01 год. 25 хв. в м. Красилів, вул. Будівельників, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 523i, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення від 22.02.2026 серії ЕПР1 №598011, у якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; -направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.02.2026, згідно якого огляд не проводився. В направлені зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя; -відеозаписом події, з якого встановлено, що працівники поліції, після того, як повз них після першої години ночі проїхав транспортний засіб, попрямували за ним, наздоганяли по засніженій дорозі, проте далі побачили цей автомобіль, який з`їхав в к`ювет/ на засніжене поле, та стоїть нерухомо. Побачивши автомобіль у полі, працівники одразу підбігли до автомобіля, який стояв з відчиненими передніми дверцятами, проте без водія та пасажирів. Працівники поліції від автомобіля побачили двоє слідів, які вели у поле у різних напрямках. Працівник поліції певний час йшов по слідах, але далі повернувся до авто, яке було відченене, та в якому були особисті речі. Згодом до автомобіля з поля підійшла жінка, представилась ОСОБА_2 , вказала, що повернулась, бо помилка вийшла; зазначила, що її підвозили до лікарні, їй робили знімка, в авто повинні бути знімки; получилось, як получилось, злякались з переляку, і так вийшло; прізвище водія не знає, вона є його родичем по дружині. Працівник поліції в автомобілі виявив посвідчення водія на ОСОБА_1 , забрав ключі. У подальшому, після кількахвилинної перерви, відео розпочинається у присутності чоловіка ( ОСОБА_1 ), який вказує, що за кермом не був. Працівник поліції запитував, чому він тікав та чи буде проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння; ОСОБА_1 відповів, що його за кермом не зловили, він не знає, чий це транспортний засіб. ОСОБА_1 заперечував факт керування; на зауваження поліцейського, що автомобіль на його реєстрації, зазначив, що те, що в машині його документи, не означає, що він був за кермом; він не їхав, в полі він «просто йшов до центру, підкажіть, де тут центр»; за кермом не був, не знає, хто був за кермом, а жінка посвідчення водія не має; не знає, де водій; автомобіль не його. Інспектор поліції, вказавши на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (який це підтвердив), неодноразово пропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі. Водій від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, оскільки не вважав себе водієм. ОСОБА_1 вказав, що «була інша людина, йдіть шукати водія цього транспортного засобу», на що поліцейські відповіли, що «там тільки два сліда, у поле вело тільки двоє слідів, водія та пасажира», на що ОСОБА_1 відповів «ні... йдіть шукайте водія цього транспортного засобу… я пішоход». Будь-яких порушень працівниками поліції при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735, при проведенні огляду /відмови від проходження огляду/ ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, апеляційним судом не встановлено. Суд першої інстанції всебічно, повно, об`єктивно та правильно встановив обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, дав належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим доказам, у тому й числі протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відеозапису події у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами відповідно до ст.252 КУпАП, які є належними, допустимими і достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП. З урахуванням досліджених судом доказів, суд апеляційної інстанції погоджується з критичною оцінкою пояснень ОСОБА_1 про відсутність зафіксованого факту керування ним транспортним засобом як підставу для закриття провадження, як таких що надані з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, предбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, безпідставними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушення судом норм процесуального права, неналежну оцінку доказів у справі, спрощений підхід при розгляді справи, не повне з`ясування усіх обставин події, не встановлення фактичних обставин правопорушення. Отже, враховуючи цілу низку матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР України, постанова судді є законною і справедливою і підстав для її скасування немає. З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Володимир БАРЧУК