Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/3290/18

Дата документу 01.09.2020 Справа № 333/3290/18 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 333/3290/18 Головуючий у 1-й інстанції: Кулик В.Б. Провадження №22-ц/807/2171/20 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (Північне відділення по обслуговуванню побутових споживачів) до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, - В С Т А Н О В И В: В червні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (Північне відділення по обслуговуванню побутових споживачів) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 29 жовтня 2017 року рейдовою бригадою Східного районного відділення електричних мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснювалася перевірка дотримання споживачем Правил користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 . Перевіркою виявлено порушення Правил користування електричною енергією, а саме п. 42,48: самовільне підключення електропроводки до електромережі постачальника з порушенням схеми обліку і комутації її з побутовою електроустановкою при вимкнених дообліковому та післяобліковому фазних запобіжниках. Точка самовільного підключення фазного проводу знаходиться на ділянці ввідного «F» проводу до вхідних клем засобу обліку, приховано у пластиковій гофрі. Контролер під час контрольного огляду без застосування технічних спеціальних засобів не мав можливості виявити порушення. По даному факту порушення Правил користування електричною енергією було складено Акт №00141909 від 29 жовтня 2017 року. Згідно п. 3.1.5 та п.п.3.3.б) Методики, комісією з розгляду актів було здійснено розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією у кількості 9252 кВт. год. на суму 13865 грн.06 коп. Відповідачем вартість не облікованої електричної енергії в сумі 13865,06 грн в добровільному порядку не сплачено. З урахуванням вищевказаного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж(Східне відділення по обслуговуванню побутових споживачів) суму боргу в розмірі 13865.06 грн за необліковану електричну енергію та суму сплаченого судового збору в розмірі 1762,00 гривень. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2019 року позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж(Східне відділення по обслуговуванню побутових споживачів) суму боргу в розмірі 13865.06 грн за необліковану електричну енергію та суму сплаченого судового збору в розмірі 1762,00 гривень. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ «Запоріжжяобленерго» в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд, першої інстанції не взяв до уваги той факт, що на час складання акту рейдовою бригадою ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_1 не був споживачем електричної енергії, оскільки договір з позивачем було укладено 27 лютого 2018 року і лише з цього часу може наступати відповідальність за невиконання умов договору. Посилаючись на вказаний договір від 27 лютого 2018 року, зазначає, що в Акті про порушення №00141909 схема для визначення розрахункової суми складена з порушеннями Правил користування електричною енергією, оскільки не була зазначена межа розподілу (розмежування балансової належності електричних мереж та/або експлуатаційної відповідальності сторін). Крім того, зазначає, що рішення суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж судового збору в розмірі 1762,00 грн є безпідставним, оскільки відповідно до Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією він є інвалідом 2 групи, який відповідно до Закону України «Про судовий збір», звільняється від сплати судового збору. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. У зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2019 року залишити без змін. Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 01 січня 2020 року це 210 200,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102 грн. (2102 грн. х 100 = 210 200,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 13865 грн. 06 коп., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Апеляційний суд врахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України. Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційноїх інстанції за результатами апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до положень статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті матері в 2011 році, ОСОБА_1 фактично здійснює користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , так як саме відповідач надав доступ до будинку 30.10.2014 році під час здійснення заміни приладу обліку. ОСОБА_1 надав доступ представникам ПАТ « Запоріжжяобленерго» до житлового будинку для обстеження засобу обліку електроустановки та електропроводки після чого у його присутності за його участі складений акт про прорушення № 00141909 від 29.10.2017 року. У акті про порушення відповідач зазначав, що з його дозволу у будинку жила інша людина. Той факт, що ОСОБА_1 не здійснив оформлення спадщини одразу піля смерті спадкодавця на вказаний житловий будинок та не зареєстрував у відповідності до вимог чинного законодавства право власності на вказаний будинок, не звільняє останнього від обов`язку належного утримання житлового будинку. Крім того з матеріалів спадкової справи, після померлої ОСОБА_2 , вбачається, що відповідач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, тобто відповідно до положень ст. 1296, 1268 ЦК України, ОСОБА_1 є спадкоємцем, який прийняв спадщину, отже, є належним відповідачем у справі. Відсутність письмової форми договору до 27.02.2018 року не свідчить про відсутність договірних правовідносин між ПАТ «Запоріжжяобденерго» та користувачем будинку ОСОБА_1 . З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного. Судом встановлено, що 29 жовтня 2017 року при здійсненні рейдовою бригадою перевірки дотримання споживачами Правил користування електричною енергією, було виявлено порушення споживачем Правил. Виявлене порушення зафіксовано Актом про порушення № 00141909 від 29 жовтня 2017 року. (а.с. 5). В Акті про порушення № 00141909 зафіксовано порушення споживачем пункту 42,48 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричних мереж енергопостачальника з порушенням схеми обліку і комутація її з побутовою електроустановкою при вимкнених до обліковому та після обліковому фазних запобіжниках. Точки самовільного підключення фазного проводу знаходяться на ділянці ввідного «F» проводу, до вхідних клем з/обліку приховано у гофрі. Контролер під час контрольного огляду, без застосування технічних спеціальних засобів не мав можливість виявити порушення. Виявлене порушення відображене в Акті про порушення № 00141909 на схемі електропостачання. В Акті про порушення зазначено, що засідання комісії з розгляду акта буде проведено 23 листопада 2017 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, каб. 105 з 10-00 год. до 12-00 год. Акт про порушення № 00141909 підписаний трьома представниками Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" та Споживачем ОСОБА_1 , який зазначив, що з його дозволу у будинку проживала інша людина, про порушення він нічого не знав. Наявна відмітка «Споживач від свідків відмовився». (а.с.5-зворот). 29 жовтня 2017 року споживачу ОСОБА_1 було вручено під особистий підпис акт технічної перевірки. (а.с.73). 23 листопада 2017 року відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення №00141909 від 29 жовтня 2017 року, на якому був присутній споживач ОСОБА_1 . Комісією прийнято рішення, оформлене протоколом № 692, відповідно до якого визнано причетність споживача ОСОБА_1 до порушення. Виконано розрахунок за 12 місяців згідно Правил користування електричною енергією п. 53 та абзацу «б» п.3.3. Методики. Нараховано 9252 кВт/год на суму 13865,06 гривень.(а.с.6). Згідно наданого позивачем Розрахунку обсягу та вартості електроенергії необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, складеного по Акту про порушення №00141909 від 29 жовтня 2017 року, вбачається, що вказаний Розрахунок здійснено відповідно до вимог, п.п. 3 б) Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, здійснено за 12 календарних місяців, що передували виявленню порушення. За вказаний період нараховано 9252 кВт/год на суму 13865,06 гривень. (а.с.4). Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 Цивільного кодексу України, положеннями Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Закону України «Про ринок електроенергії», Правилами користування електричною енергією (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 діючих з 11 червня 2018 року (далі - Правила) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Методика). Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу. Згідно зі статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку тощо. Частиною 3 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. Правилами користування електричною енергією для населення від 26 липня 1999 року № 1357 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - ПКЕЕ) врегульовано взаємовідносини, які виникають між побутовими споживачами та енергопостачальниками. Правила обов`язкові для виконання всіма побутовими споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності. Відповідно до п. 3 ПКЕЕ споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Договір про користування електричною енергією вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін. Відповідно до п.2 ПКЕЕ, електропостачальник - учасник ринку електричної енергії України, який купує електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам; побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником; побутові потреби - споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов проживання та/або перебування фізичних осіб на об`єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію), в тому числі для індивідуального будівництва (реконструкції) об`єктів приватного домогосподарства, крім потреб підприємницької, господарської діяльності; самовільне підключення - споживання електричної енергії без укладення з електропостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил. Відповідно до п. 42 ПКЕЕ побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі або на іншому об`єкті побутового споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі засобу обліку; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку; надавати розрахункові документи на вимогу представників енергопостачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам засобу обліку; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред`явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об`єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки; не перешкоджати обрізуванню гілок дерев, які ростуть на території, що належить побутовому споживачу, для забезпечення відстані не менше 1 метра від проводів повітряної лінії електричної мережі напругою 0,4 кВ та на відстані 2 м для електричних ліній напругою 10 кВ; не п.ізніше ніж за 7 днів до припинення користування електричною енергією у квартирі або на іншому об`єкті письмово повідомити енергопостачальника про розірвання договору та розрахуватися за спожиту електричну енергію, включаючи день виїзду. Пунктом 48 ПКЕЕ передбачено, що побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку; пошкодження засобу обліку; розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов`язки. Відповідно до п. 53 ПКЕЕ у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Як встановлено судом першої інстанції, що 29 жовтня 2017 року представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» було здійснено перевірку технічного стану засобу обліку електроенергії на об`єкті Споживача за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт про порушення № 00141909 (надалі - Акт про порушення № 0014109). В Акті про порушення № 00141909 зафіксовано порушення споживачем пункту 42,48 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричних мереж енергопостачальника з порушенням схеми обліку і комутація її з побутовою електроустановкою при вимкнених до обліковому та після обліковому фазних запобіжниках. Точки самовільного підключення фазного проводу знаходяться на ділянці ввідного «F» проводу, до вхідних клем з/обліку приховано у гофрі. Контролер під час контрольного огляду, без застосування технічних спеціальних засобів не мав можливість виявити порушення. Виявлене порушення відображене в Акті про порушення № 00141909 на схемі електропостачання. Акт про порушення № 00141909 підписаний трьома представниками Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" та Споживачем ОСОБА_1 , який зазначив, що про вказані порушення не знав. (а.с. 5). Отже, Актом про порушення від 29 жовтня 2017 року № 00141909 було зафіксовано порушення, яке полягало у діях споживача, що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку, а саме підключення електропроводки до електричних мереж енергопостачальника з порушенням схеми обліку і комутація її з побутовою електроустановкою при вимкнених до обліковому та після обліковому фазних запобіжниках. Тобто, таке порушення передбачене п. 3.1.5 Методики: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж)з порушенням схеми обліку. Відповідно до п. 53 ПКЕЕ акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил. Як вбачається з матеріалів справи в Акті про порушення від 29 жовтня 2017 року зазначено, що засідання комісії з розгляду акта буде проведено 23 листопада 2017 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, каб. 105 з 10-00 год. до 12-00 год.23 листопада 2017 року відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення №00141909 від 29 жовтня 2017 року, на якому був присутній споживач ОСОБА_1 . Комісія прийшла до висновку, що споживач здійснив самовільне підключення електричної проводки ( порушенням схеми обліку, Методики п.3.1.5) Виконати розрахунок за 12 місяців згідно ПКЕЕ п. 53 та Методики п. 3.3 б). Затвердити обсяг недооблікованої електроенергії 9252 квт на суму 13865.06 грн. Будь-яких письмових пояснень щодо встановленого порушення в акті № 00141909 від 29 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 комісії не надав. ( а.с. 6). Рішення комісії оформлено протоколом №692 від 23 листопада 2017 року. На день виявлення порушення та складання акту діяла Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затверджена Постановою Національної Комісії Регулювання Електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, яка втратила чинність 27 липня 2019 року на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1525 від 18 липня 2019. Відповідно до розділу 3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією для населення та в разі виявлення таких порушень: 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об`єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж)з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії. Відповідно до пункту 3.3. Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів: а) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), - з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. б) у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення; в) у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричної мережі після припинення електропостачання у зв`язку з порушенням ПКЕЕН - із дня припинення електропостачання електроустановки споживача до дня повторного припинення електропостачання, але не більше ніж за три роки; г) у разі використання споживачем "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії, - із дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки в експлуатацію (у разі коли технічна перевірка даної електроустановки не проводилась) до дня усунення порушення, але не більше сумарної кількості днів за три роки, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення. Під час проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії не враховується наявність у споживача пільг з оплати спожитої електроенергії. Відповідно до п. 3.5 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у пунктах 1-3, пункту 3.1 цієї глави у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергіїW доб.с.п ( кВт год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою ( 2.7) Методики. З розрахунку, що доданий до рішення комісії від 23 листопада 2017 року по розгляду акту про порушення № 00141909 від 29 жовтня 2017 року вбачається, що розрахунок був зроблений за 12 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення за період з 29.10.2016 року по 29.10.2017 року. За вказаний період споживачу нараховано не облікованої електричної енергії у обсязі 9252 кВт/год на суму 13865.06 грн. Таким чином, сума завданих збитків за необліковану енергію згідно Акта про порушення № 00141909 від 29 жовтня 2017 року становить 13865,06 гривень. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, що Актом про порушення № 00141909 від 29 жовтня 2017 року зафіксовано порушення, яке полягало у діях споживача, що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку, а саме самовільне підключення електропроводки до електричних мереж енергопостачальника з порушенням схеми обліку і комутація її з побутовою електроустановкою при вимкнених до обліковому та після обліковому фазних запобіжниках. Розрахунок було здійснено за 12 місяців відповідно до п.3.3 б) Методики. Відповідчем під час розгляду справи не доведено шляхом надання відповідних доказів обставин недотримання позивачем вимог ПКЕЕ під час проведення перевірки та складання акта, а також не спростовано факту втручання в роботу пристрою, який дає можливість споживати необліковану електричну енергію. Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач вчинив дії, які призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку, а саме самовільне підключення електропроводки до електричних мереж енергопостачальника з порушенням схеми обліку і комутація її з побутовою електроустановкою при вимкнених до обліковому та після обліковому фазних запобіжниках, у зв`язку з чим позивач обґрунтовано склав акт про порушення та нарахував до сплати 13865,06 грн на підставі п. 3 пп.3б) Методики. Доводи апеляційної скарги про те, що межа балансової належності в акті про порушення наведена довільно, не заслуговує на увагу. Межа експлуатаційної відповідальності електричних мереж між фізичною особою та електропередавальною організацією визначена чинним законодавством, і в акті про порушення № 00141909 від 20.10.2017 року на схемі електроживлення споживача відображена відповідно до Правил користування електричної енергії. Відповідно до п. 2.4 розділу 2 «Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін» ПКЕЕ, межа експлуатаційної відповідальності між споживачем - фізичною особою об`єднанням співвласників ( власником) багатоквртирних будинків та/або власником електрчних мереж за технічний стан і обслуговування суміжних електроустанвок установлюється: для квартир багатоквартирних будинків на вхідних клемах розрахункових засобів обліку поверхових або квартирних електрощитів; для індивідуальних будинків: у разі відгалуження від лінії електропередачі неізольованим проводом - у точці кріплення проводів лінії електропередачі до перших ізоляторів на будівлі або на трубостояку ( при повітряному вводі); у разі кабельного вводу або використання ізольованого проводу при відгалуженні від лінії електропередачі - на наконечниках кабелю живлення або ізольованого проводу на ввдному пристрої будівлі, якщо ввідно-розподільний пристрій розташований усередині будівлі або на вхідних клемах розрахункового засобу обліку, якщо ввідно-розподільний пристрій та засіб обліку розміщені зовні будівлі. Доводи апеляційної скарги про те, що на час складання акту про порушення ОСОБА_1 не був власником будинку та споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 спростовується матеріалами справи. ОСОБА_1 неодноразово надавав суду пояснення та заперечення до позову зі змісту яких вбачається, що після смерті матері з 2011 року він фактично здійснює користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . Так саме відповідач надав доступ до об`єкту 30.10.2014 року під час здійснення заміни приладу обліку, що підтверджується актом від тієї ж ж дати підписаним відповідачем ( а.с. 74). Відповідач неодноразово звертався до міліції із заявами про крадіжки за вказаною адресою, як потерпіла особа, тому що вважав, що розкрадають його майно, про що він зазначав у зверненні до суду від 02.07.2020 року ( а.с. 193-194). Відповідач надав доступ представникам ПАТ «Запоріжжяобленерго» до власного об`єкту для обстеження засобу обліку, електроустановки та електропроводки після чого у його присутності за його участю складений акт про порушення № 00141909 від 29.10.2017 року. У акті про порушення ОСОБА_1 зазначив, що з його дозволу у житловому будинку жила інша людина. Із матеріалами спадкової справи № 310 за 2011 рік після померлої ОСОБА_2 вбачається, що відповідно до Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого 09 січня 2011 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . (а.с. 127). Відповідно до Свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого записано: батько- ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 . (а.с. 129-зворот). 20 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , яка зареєстрована у реєстрі за номером № 757. (а.с. 125). 13 червня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Шостої державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: право на вклади з відсотками, неотримана сума пенсії. (а.с. 144). 13 червня 2012 року ОСОБА_1 отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого отримав по 1/2 частки на отримання вкладу, що зберігався в ТВБВ АТ «Ощадбанк» та отримання пенсії після померлої. Спадкова справа не містить інформації про видачу ОСОБА_1 . Свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на час його смерті, за виключенням тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України). Отже, як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 в передбачений законом строк звернувся із відповідною заявою до нотаріальної контори, проте, свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не отримав. Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»). Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України). Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України). Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , а саме житловий будинок АДРЕСА_1 , але не здійснив оформлення спадщини одразу після смерті спадкодавця та не зареєстрував у відповідності до вимог чинного законодавства право власності на вказаний житловий будинок, що не звільняє його від обов`язку належного утримання будинку таким чином, щоб не порушувати права інших суб`єктів цивільних правовідносин. Тобто, відповідач здійснював користування житловим будинком на власний розсуд, а отже є належним відповідачем у справі. 27.02.2018 року ОСОБА_1 переоформив особовий рахунок № НОМЕР_3 на своє ім`я, та уклав з ПАТ « Запоріжжяобленерго» договір про користування електричною енергією у письмовій формі. Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідальність за невиконання умов договору ОСОБА_1 наступає з дати підписання Договору ОСОБА_1 з ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме з 27 лютого 2018 року, колегією суддів не береться до уваги, оскільки відсутність письмової форми договору до 27.02.2018 року не свідчить про відсутність договірних правовідносин між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та користувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 споживав електричну енергію, здійснював її оплату, а позивач здійснював постачання електричної енергії до житлового будинку відповідача, яким він фактично користувався. Отже, відповідно до положень ст. 202 ЦК України сторони вчинили дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків, тобто вчиниди двосторонній правочин ( договір) щодо купівлі-продажу електричної енергії. Крім того, Договір №551815102 від 27 лютого 2018 року було укладено між ОСОБА_1 , як споживачем та ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Східного відділення з обслуговування побутових споживачів, як енергопостачальником, відповідно до п.1 якого встановлено, що Енергопостачальник бере на себе зобов`язання надійно постачати електричну енергію на об`єкт Споживача, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві користування відповідно до свідоцтва про смерть. (а.с.7). Тобто, вказаним Договором підтверджується факт того, що з часу смерті ОСОБА_2 вказаним будинком користувався ОСОБА_1 , тобто він є споживачем електричної енергії. Суд першої інстанції правильно встановив фактичеі обставини справи, вимоги закону, надав належну правову оцінку доказам у справі та прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позову ПАТ «Запоріжжяобленерго». Що стосується стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ « Запоріжжяобленерго» судового збору за подання позову в розмірі 1762 грн 00 коп, то суд першої інстанції не врахував наявність пільги в ОСОБА_1 , як інваліда 2 групи . Відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях особи з інвалідністю першої та другої груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія АВ №1021890 від 29 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності безстроково. Вказана Довідка була подана ОСОБА_1 до суду першої інстанції та долучена до матеріалів справи (а.с. 108). Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави, в порядку, встановленому Кабенетом міністрів України. Вказане положення застосовується і у випадку, коли рішення суду ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення в частині розподілу судових витрат, оскільки суд першої інстанції безпідставно стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» судовий збір в розмірі 1762,00 грн за подання позову до суду. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України. Частиною 1 зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 141 ЦПК України, на ОСОБА_1 , звільненого від сплати судового збору, не може бути покладено обов`язок щодо відшкодування судових витрат понесених ПАТ «Запоріжжяобленерго», а такі витрати мають компенсуватися за рахунок держави. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 381 - 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2019 року в цій справі в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 1762,00 грн скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення. Компенсувати Публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (Східне відділення по обслуговуванню побутових споживачів) сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 гривень за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 01 вересня 2020 року. Головуючий, суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С. Гончар М.С. Маловічко С.В.