Постанова 4807 № 331/2428/24

Дата документу 27.01.2025 Справа № 331/2428/24 Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний №331/2428/24 Головуючий у 1-й інстанції: Світлицька В.М. Провадження №22-ц/807/184/25 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2025 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Кухаря С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2024 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електроенергії, - В С Т А Н О В И В: В квітні 2024 року ПАТ «Запоріжжяобленерго`звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електроенергії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» надає послуги з розподілу електричної енергії, на об`єкті, що розташований за адресою квартира АДРЕСА_1 на підставі приєднання споживача до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , який помер у 2009 році. Спадкоємцями вказаної квартири, які прийняли спадщину є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29 квітня 2022 року при здійсненні рейдовою бригадою перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ, було виявлено порушення споживачем п. 8.4.2.5 ПРРЕЕ, а саме:«Самовільне підключення електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку після їх відключення (16 квітня 2019 року дата відключення)». Виявлене порушення зафіксовано Актом про порушення № 10009874 від 29 квітня 2022 року. Акт про порушення Правил користування електричною енергією складався у присутності споживача ОСОБА_2 , ним підписаний без внесення до акту заперечень та зауважень. Другий примірник акту про порушення залишено особисто споживачу. На засідання комісії з розгляду актів відповідач не з`явився, додаткових заперечень, зауважень або пояснень стосовно виявленого порушення до комісії не надав. 18 травня 2022 року комісія з розгляду актів визнала причетність споживачів до виявленого порушення, затвердила розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії на суму 41 661,72 грн. Копію протоколу засідання комісії №835 від 18 травня 2022 року, розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії та рахунок на сплату боргу надіслано споживачам рекомендованим листом 25 травня 2022 року, що підтверджується фіскальним чеком поштового відправлення. Відповідачі суму боргу не сплатили. На підставі вищевикладеного, ПАТ «Запоріжжяобленерго» просило суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на корить ПАТ «Запоріжжяобленерго» 41 661,72 грн вартості необлікованої електричної енергії, а також судовий збір. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2024 року в задоволені позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповно з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, витрати по оплаті судового збору у справі за подання позовної заяви та апеляційної скарги покласти на відповідачів. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не врахував, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачі у справі (дружина та діти померлого) є спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину у відповідності до вимог Закону та отримали свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 березня 2011 року, спадкова справа №76/2010. До складу спадщини входить вищезазначена квартира. Отже, виходячи з приписів ч. 2 ст. 1220, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, вказана квартира належить відповідачам з 21 грудня 2009 року, тому вони є споживачами електроенергії за вказаною адресою та належними відповідачами у даній справі. Розрахунок вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення здійснено за період з 29 жовтня 2021 року по 29 квітня 2022 року, тобто, за період після смерті спадкодавця. Отже, матеріали справи містять належні та допустимі докази вчиненого відповідачами порушення. При цьому, факт безоблікового споживання електричної енергії відповідачами підтверджується складеним у повній відповідності до приписів чинних норм права, актом про порушення, в сукупності з іншими доказами, та відсутністю у відповідачів належних доказів якіб свідчили про зворотнє. Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до пунктів 1,2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2025 року це 302 800 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн (3028,00 грн Х 100 = 302 800 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 41 667, 72 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Апеляційний суд врахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України. Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень частини першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником 1/1 нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 до теперішнього часу зазначено ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачі є власниками/користувачами квартири за адресою : АДРЕСА_2 . Жоден з відповідачів не зареєстрований проживаючим за вказаною адресою, що не дає підстав вважати їх користувачами послуг з електропостачання за адресою: АДРЕСА_2 , а тому позов задоволенню не підлягає. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного. Правовідносини, які винили між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Законом України Про ринок електричної енергії, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 312 (далі - ПРРЕЕ). Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Належним виконанням зобов`язання з боку відповідача, в даному випадку, є оплата спожитої електричної енергії у встановлені законом строки та забезпечення безпечної експлуатації енергетичного обладнання. Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Частинами першою та другою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Правила роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП N 312 від 14 березня 2018 року, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Згідно ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: в т. ч. комунальні послуги /централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення тощо. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів. Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Судом встановлено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» надає послуги з розподілу електричної енергії, на об`єкт, розташований за адресою, а саме: квартира АДРЕСА_1 на підставі приєднання споживача до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником 1/1 квартири за адресою: АДРЕСА_2 до теперішнього часу зазначено - ОСОБА_5 , 1968року народження (а.с.41). Відповідно до відповіді №555801 від 23 квітня 2024 року з єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 12 грудня 2004 року (а.с.42). Відповідно до відповіді №555784 від 23 квітня 2024 року з єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 12 грудня 2001 року (а.с.43). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 березня 2011 року, виданого державним нотаріусом четвертої Запорізької державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 2-35, спадкова справа №76/2010 вбачається, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 , 1968 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями зазначеного у свідоцтві майна на 1/3 частки є його: дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 . Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво складається з : квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою запорізькою державною нотаріальною конторою 03 лютого 2009 року за реєстровим номером № 3-157, зареєстрованого Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 03 квітня 2009 року у книзі 190 ( номер запису 35075, реєстраційний номер 25473696, що стверджується витягом № 28942770 з реєстру прав власності на нерухоме майно Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації від 09 лютого 2011 року ( а.с. 32). Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За приписами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України). Згідно із статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України). Виходячи з положень ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йомусвідоцтва про право на спадщину на таке майно. Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України). Тобто, право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї. Про це йдеться в постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі N 463/6829/21-ц. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина 3 статті 1296 ЦК України). Разом із тим, частиною одинадцятою статті 67 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Підставою спадкування за законом відповідно положень глави 86 ЦК України є наявність родинних зв`язків з померлою особою. Тобто підставою для спадкування є родинні відносини спадкодавця зі спадкоємцем, і наявність таких відносин зумовлює виникнення в особи, що претендує на спадщину,права спадкування на підставі закону, а відтак і передбачає виникнення у неї права власності на спадкове майно, яке у подальшому закріплюється шляхом видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину,отримане в установленому законодавством порядку. Отже, відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. Таким чином, виходячи з приписів ч. 2 ст. 1220, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, вказана квартира належить відповідачам з 21 грудня 2009 року, тому вони є належними відповідачами і відповідають перед позивачем за весь період використання необлікованої внаслідок порушення електроенергії, що передував дню виявлення цього порушення, згідно з п. 3 абз 1 п. 8.4.8 ПРРЕЕ. . Окрім того, розрахунок вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення, здійснено вперіод з 29 жовтня 2021 року по 29 квітня 2022 року, тобто за період за довго до смерті спадкодавця. Водночас, суд першої інстанції не надав належної оцінки свідоцтву про право на спадщину за законом від 12 березня 2011 року, виданого державним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибачовою Л.Д. зареєстровано в реєстрі за № 2-135, з якого вбачається, що відповідачі прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , до складу спадщини входить вищезазначена квартира, та прийшов до помилкового висновку, що оскільки право власності на вищезазначену квартиру в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за відповідачами не зареєстровано, у вказаній квартирі відповідачі не зареєстровані, тому вони не є користувачами послуг з електропостачання за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, прийшовши до такого висновку, суд першої інстанції не надав належної оцінки акту про порушення № 10009874 від 29 квітня 2022 року, з якого вбачається, що акт був складений в присутності ОСОБА_2 , ним підписаний без внесення до акту будь-яких заперечень та зауважень, тобто, з фактом безоблікового споживання електричної енергії ОСОБА_2 фактично погоджується. Отже, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законом порядку. Проте відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України « Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. Щодо виявленого порушення на об`єкті споживача, яке кваліфікується за пп. 7 п. 8.4.2 7 ПРРЕЕ, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Підпунктом 20 п. 5.5.5 глави 5.5 Розділу V ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. Підпунктом 14 п. 5.1.1 глави 5.1 РозділуV ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку. Підпунктом 11 п. 5.2.1 глави 5.2 РозділуV ПРРЕЕ передбачено, що електропостачальник має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, іншого електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку. Пунктами 8.2.5, 8.2.6 глави 8.2 Розділу VIII ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення. На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Підпунктом 7 п. 8.4.2 глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. Пунктом 8.4.13 глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с. п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави При цьому час використання самовільного підключення протягом доби (t вик.с. п.) приймається рівним 8 год. Згідно п. п. 3 п. 8.4.8 глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Пунктом 1.1.2 глави 1.1 Розділу І ПРРЕЕ визначено, що: 1) контрольний огляд засобу комерційного обліку виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів; 2) технічна перевірка виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень; 3) самовільне підключення без порушення схеми обліку несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, після їх відключення оператором системи в установленому законодавством порядку (за умови наявності договору з оператором системи); 4) самовільне підключення з порушенням схеми обліку несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи. Позивач має право проводити технічну перевірку засобу комерційного обліку, як передбачено п. 5.1.1 ПРРЕЕ та з урахуванням вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ, а саме у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 ПРЕЕ. Відповідно до п. 8.2.5 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням (пункт 8.2.5). В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням. Відповідно до п. 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 29 квітня 2022 року працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» при здійсненні перевірки за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок НОМЕР_1 , було виявлене порушення, а саме: п. 8.4.2 ПРРЕЕ самовільне підключення електроустановок до електричних мереж з порушенням схеми обліку після їх відключення (16.04.2019 дата відключення). Виявлене порушення зафіксовано Актом про порушення № 10009874 від 29 квітня 2022 року, підписаного представниками оператора системи та ОСОБА_2 (а.с.17-18). Згідно даних акту, такий складено за участі споживача ОСОБА_2 . У відповідній графі ОСОБА_2 від зауважень відмовився. Зазначено дані про дату число та рік його народження, РНОКПП, паспортні дані. Акт містить зазначення про те, що комісія оператора систем з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 18 травня 2022 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25 каб. 104 (п. 11 акту). ОСОБА_2 ознайомлено із змістом складеного акту, що підтверджується власноручним підписом у відповідній графі у акті №10009874. Із акту про порушення убачається, що особу установлено за паспортом № НОМЕР_5 . До матеріалів справи також долучено в якості додатку № 1 до Акту про порушення від 29 квітня 2022 року № 10009874 схему електроживлення АДРЕСА_4 , з якою під особистий підпис був ознайомлений ОСОБА_2 (а.с.19). На підставі пунктів 8.4.2 7), 8.4.8 3), 8.4.13 ПРРЕЕ споживачу визначено за формулою 8 глави 8.4 ПРРЕЕ обсяг необлікованої електричної енергії у кількості 8 073 кВт. год.на суму 41 661 грн 72 коп за період з 29 квітня 2021 року по 29 квітня 2022 року (а.с. 20). 18 травня 2022 року комісія з розгляду актів визнала причетність споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виявленого порушення, затвердила розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії на суму 41 661,72 грн, прийняте рішення зафіксовано протоколом комісії №835 від 18 травня 2022 року, який направило на адресу відповідачів (а.с. 20,24,28-29). Таким чином, виявлене порушення у вигляді самовільного підключенняпісля відключення електроживлення, яке зафіксовано Актом пропорушення № 10009874 від 29 квітня 2022 року, та у подальшому розглянуто на засіданні комісії, що оформлено Протоколом № 835 від 18 травня 2022 року, відповідає приписам ПРРЕЕ, яке кваліфікується за пп.7 п.8.4.2 ПРРЕЕ. Копію протоколу засідання комісії № 835 від 18 травня 2022 року, розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії та рахунок на сплату боргу надіслано відповідачам рекомендованим листом 25 травня 2022 року, що підтверджується фіскальним чеком поштового відправлення, який міститься в матеріалах справи ( а.с. 23) проте сума боргу до теперішнього часу не погашена. Отже, матеріали справи містять належні та допустимі докази вчиненого відповідачами порушення. При цьому, факт безоблікового споживання електричної енергії відповідачами підтверджується складеним у повній відповідності до приписів чинних норм права, актом по порушення, в сукупності з іншими доказами, та відсутність у відповідачів належних доказів які б свідчили про зворотнє. Колегія суддів погоджується з розрахунком обсягу та вартості необлікованої електричної енергії від 29 квітня 2022 року у сумі 41661.72 грн та вважає його правильним. Більш того, відповідачами такий розрахунок спростований не був. Враховуючи, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 належить по 1/3 частині квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , тобто вони є споживачами послуг з електропостачання за вказаною адресою, але враховуючи,що на день вчинення порушення ПРРЕЕ та подачі ПАТ «Запоріжжяобленерго позову до суду про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, ОСОБА_7 є неповнолітньою особою, тому вартість необлікованої електричної енергії у сумі 41661,72 грн підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кожного по 20830, 86 грн. Таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи даний спір, не повно дослідив наявні у справі докази та не надав їх належної правової оцінки, неправильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалено незаконне й необгрунтоване рішення, яке не відповідає вимогам матеріального і процесуального права. На підставі зазначеного, рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обгрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ПАТ «Запоріжжяобленерго». Аргументи апеляційної скарги є виправданими. Відповідно до п.п. б,в п. 4 ч. 1 ст 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову. Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовною заявою ПАТ «Запоріжжяобленерго» сплатило судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2085 від 25 березня 2024 року (а.с. 37). При зверненні до суду з апеляційною скаргою ПАТ «Запоріжжяобленерго» сплатило судовий збір у розмірі 3 633, 60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 8564 від 26 листопада 2024 року (а.с.104). Апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та задоволення позову ПАТ «Запоріжжяобленерго», а тому позивач має право на компенсацію судових витрат з відповідачів за подання позовної заяви у сумі 2422,40 грн, за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн, разом у сумі 6056 грн (2422,40+3633,60), по 3028 грн (6056:2) з кожного. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного ториста «Запоріжжяобленерго» задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електроенергії задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» вартість необлікованої електричної енергії в сумі 41661, 72 гривень з кожного по 20830 гривень 86 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 2422, 40гривень за подання апеляційної скарги у сумі 3633, 60 гривень разом у сумі 6056гривень, з кожного по 3028 гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадкуякщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цьогоКодексупозбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 27 січня 2025 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С. Гончар М.С. Кухар С.В.