LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС357/16203/15-ц

від 02.09.2020 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в інтересах якого діє адвокат Бондаренко Валерій Олегович на постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року, залишити без руху та на…

Ухвала 02 вересня 2020 року м. Київ справа № 357/16203/15-ц провадження № 61-12393ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в інтересах якого діє адвокат Бондаренко Валерій Олегович на постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2016 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № K2V4AN24264980 від 06 серпня 2008 року в розмірі 66 072,99 доларів США, що за курсом 21,19 грн відповідно до службового розпорядження НБУ від 26 червня 2015 року складає 1 400 086,64 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року апеляційну скаргу Федоренка В. С., в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2016 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 06 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 за № K2V4AN24264980 з ОСОБА_2 скасовано та постановлено в цій частині нове рішення. Визнано поруку ОСОБА_2 за кредитним договором, укладеним 06 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 за № K2V4AN24264980, за період з 16 червня 2009 року по 17 листопада 2015 року припиненою. 06 серпня 2020 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ПАТ КБ «ПриватБанк» в інтересах якого діє адвокат Бондаренко В. О., подано касаційну скаргу (надійшла 19 серпня 2020 року), в якій заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року та залишити в силі заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2016 року. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України. Також, заявник не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, при цьому, заявник посилається на карантинні обмеження. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, судом враховано, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними. Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Враховуючи, що позов містить вимогу майнового характеру, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 42 002,60 грн(1 400 086,64 грн * 1,5% * 1 вимога * 200%). Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/ 22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в інтересах якого діє адвокат Бондаренко Валерій Олегович на постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. А. Воробйова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»