Ухвала КЦС ВС № 487/4677/16-ц

Ухвала 28 серпня 2020 року м. Київ справа № 487/4677/16-ц провадження № 61-11717ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 березня 2017 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 березня 2017 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2020 року у даній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертоїстатті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заявником не додано до неї документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Разом з тим, у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить відстрочити йому сплату судового збору, посилаючись на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу як фізичної особи за попередній календарний рік. Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір». Згідно із статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Аналіз змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що треті особи у справі не є суб`єктами, на яких поширюється дія цієї правової норми, оскільки вона стосується лише позивачів. Разом з тим інших правових підстав для відстрочення заявникові сплати судового збору за подання касаційної скарги законом не передбачено. Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність в Червоного О. С. пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника щодо можливості звернення до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати касаційної скарги судовим збором) у цій справі дотримано. Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»(в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, - вересень 2016 року) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана, зокрема, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної заробітної платистаном на 01 січня 2016 року складав 1 378,00 грн. На підставі зазначеного, судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі, виходячи з вимоги майнового характеру та ціни даного позову, підлягає сплаті у розмірі 12 364,86 грн (412 161,97 х 1,5% х 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати відповідний документ,або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення зазначеного недоліку. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 березня 2017 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. О. Кузнєцов