Постанова Донецький апеляційний суд № 265/3253/18

22-ц/804/2613/20 265/3253/18 Головуючий у 1-й інстанції Мельник І.Г. Суддя-доповідач: Попова С.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 серпня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Попової С.А., суддів Мироненко І.П., Пономарьової О.М., за участю секретаря Галстяна Г.Г., розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , яка діє в інетерсах ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 квітня 2020 року, постановлену у складі судді Мельник І.Г., повний текст ухвали складено 03 квітня 2020 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2020 року ОСОБА_5 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою (т. 1 а.с. 213-214) про перегляд рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16.04.2019 року, залишеного 18.07.2019 року судом апеляційної інстанції без змін, за нововиявленими обставинами. Обставинами, що мають істотне значення для наслідків вирішення спору, є здобута заявницею і її представником тільки 04.02.2020р. інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у відповідача ОСОБА_4 іншого житла двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , в якій він фактично і постійно мешкає з малолітнім сином ОСОБА_6 і своєю дружиною ОСОБА_6 , на ім`я якої зареєстровано право власності на цю квартиру. За цією ж адресою відповідач звертався за медичною допомогою. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 квітня 2020 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 квітня 2019 року, постановленого у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності - відмовлено. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 423 ЦПК України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими, а здобуті після ухвалення рішення з метою переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просила ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Апеляційна скарга (т. 2 а.с. 40-43) вмотивована наступними доводами: позивачка не була обізнана про дату і час розгляду заяви, вона не отримувала судової повістки на 03.04.2020 року і не мала фізичної можливості прибути до суду із Херсонської області до міста Маріуполя Донецької області через обмеження міжобласного транспортного сполучення у зв`язку із введенням в країні карантину, і це унеможливлювало проведення судового засідання у її відсутність; судове рішення від 16 квітня 2019 року підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, які не були і не могли бути відомими ОСОБА_3 на час розгляду справи судом і стали відомі позивачці та її представнику після закінчення судового розгляду цивільної справи, а саме ті обставини, що належна відповідачеві ОСОБА_4 частка в спірній квартирі АДРЕСА_2 не є єдиним його житлом, а в нього наявне інше житло - двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , в якій він фактично і постійно мешкає зі своїми малолітнім сином ОСОБА_6 та своєю дружиною ОСОБА_6 , на чиє ім`я зареєстроване право власності на цю квартиру, а також те, що за цією ж адресою відповідач звертався за медичною допомогою, про що свідчить медична карта амбулаторного хворого; попередній представник позивачки - адвокат Пудак Д.В. недобросовісно виконав доручення клієнтки, не сплатив своєчасно і не надав суду першої інстанції квитанції про внесення на депозит суду вартості частки квартири, що належить відповідачеві. Відзиву на апеляціну скаргу не подано. Процедура розгляду справи апеляційним судом Справа розглядається за участі представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , яка підтримала доводи апеляційної скарги, за участі представника ОСОБА_4 ОСОБА_7 , яка заперечувала проти скарги, та у відсутність повідомлених про дату і час розгляду справи позивачки ОСОБА_3 і відповідача ОСОБА_4 , від якого надійшла заява про розгляд справи у його відсутність (т. 2 а.с. 70), неявка яких в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи. 2.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, в тому числі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відомою всім особам, які брали участь у справі, в тому числі заявникові, та суду. Підставою для скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є умови, якщо ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться в абз. 2, 3 п. 5 постанови "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" № 4 від 30.03.2012р. (далі постанова Пленуму ВССУ № 4): обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Як встановлено, рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 18 липня 2019 року, ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову про припинення права ОСОБА_4 на належну йому 1/9 частку у спільному майні квартирі АДРЕСА_2 та визнання за позивачкою права власності на цю частку (т. 1 а.с. 146, 147, 201-203). В основу рішення, крім іншого, покладено ту обставину, що у власності відповідача ОСОБА_4 іншого житла, окрім частки в спірній квартирі не має, фактично це його єдине житло, він проживає в цій квартирі і сплачує комунальні послуги. У якості підстав для перегляду вказаного судового рішення від 16.04.2019р. заявниця посилається на приховання відповідачем і його представником відомостей про наявність у нього іншого житла двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , в якій він фактично постійно проживає із сином і дружиною ОСОБА_6 , на яку зареєстроване право власності на це майно. Дані обставини заявниця підтверджує виданою 04.02.2020р. інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 217) про наявність вказаної квартири АДРЕСА_3 у спільній власності і користуванні відповідача ОСОБА_4 і його дружини, на яку це майно зареєстровано, і медичною карткою амбулаторного хворого ОСОБА_4 , працівника ПрАТ «МК «Азовсталь», місцем проживання якого відзначена ця квартира АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 218). Суд першої інстанції не прийняв надані матеріали у якості доказів, що підтверджують існування нововиявлених обставин, з чим колегія суддів погоджується, виходячи з наступного. Так, здобута стороною позивачки 04.02.2020р. інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у дружини відповідача власної квартири і відомості про звернення за медичною допомогою за цією адресою могла і повинна бути подана до суду першої інстанції стороною позивачки в порядку здійснення нею прав і виконання процесуальних обов`язків щодо доказування, що передбачено ч.ч. 2, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України. Здобуття вказаної інформації, включаючи і час її витребування, цілком залежало від волі позивачки, оскільки коло доказів, які треба надати суду, їх перелік і обсяг кожна сторона вирішує на свій розсуд. Об`єктивних перешкод непереборного характеру у наданні цієї інформації ОСОБА_3 і її представником під час вирішення спору не встановлено. Такими перешкодами, як пересвідчилась колегія суддів, не є заявлена у змісті апеляційної скарги недобросовісність дій представника сторони відповідача. Доводи апеляційної скарги представника позивачки про недоступність отримання цієї інформаційної довідки на стадії розгляду справи є вкрай неслушними, зважаючи на існуючі процесуальні можливості здобувати докази у відповідності зі ст.ст. 83-84 ЦПК України, в тому числі і шляхом ініціювання клопотання про витребування відповідних доказів, якщо у сторони є складнощі в їх отриманні. Крім того, за своїм змістовним наповненням інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.02.2020р. про наявність у дружини відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_6 квартири, що належить їй на праві особистої приватної власності (т. 2 а.с. 11-13), не спростовує доведених судами першої і апеляційної інстанції висновків про відсутність у власності ОСОБА_4 іншого власного житла, окрім частки в спірній квартирі АДРЕСА_2 , якого він потребує і був вселений в примусовому порядку за ухваленим судовим рішенням в іншій справі з житлових правовідносин (т. 2 а.с. 10). Судом першої інстанції повно досліджені обставини і з дотриманням вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України враховано висновки Європейського Суду з прав людини, викладені у рішенні «Праведная проти Росії» від 18.11.2004р. № 69529/01, згідно яких: процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Отже, нові докази - інформаційна довідка від 04.02.2020р., а саме документальне підтвердження тих обставин, які об`єктивно існували на момент прийняття судового рішення від 16.04.2019р., не є нововиявленими обставинами і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення в порядку ч. 2 ст. 423 ЦПК України і з огляду на роз`яснення в абз. 3 п. 5 постанови Пленуму ВССУ № 4, як правильно визначився суд першої інстанції. Долучена представником заявниці інформація про звернення ОСОБА_4 за медичною допомогою за адресою проживання його дружини є новим доказом, який в контексті абз. 4 п. 4 роз`яснень у постанові Пленуму ВССУ № 4 також не може бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, бо не спростовує висновків суду про наявність у відповідача, як єдиного, власного житла у спірній квартирі. Тим більше, що представлена стороною заявниці копія титульного листа медичної картки не відповідає укладеній ОСОБА_4 декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, де вказано його адресу проживання в спірному помешканні квартирі АДРЕСА_2 . Доводам заявниці ОСОБА_3 і її представника ОСОБА_1 суд першої інстанції надав належну оцінку в тексті оскаржуваної ухвали з наголошенням про те, що не можна вважати наведені обставини, як нововиявлені, істотними, оскільки вони не спростовують факти, покладені в основу судового рішення і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в судовому рішенні, що переглядається. Судом першої інстанції цілком слушно в змісті оскаржуваної ухвали наведено витяги з усталеної судової практики Європейського Суду з прав людини, якими декларується принцип юридичної визначеності, що розкривається у принципі res judicata (принцип остаточності судового рішення), за яким: жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення; перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду («Пономарьов проти України» рішення від 03.04.2008р. у справі за заявою № 3236/03). Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав, унормованих п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, для перегляду судового рішення від 16.04.2019р. у зв`язку з нововиявленими обставинами. Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_3 ОСОБА_1 щодо недобросовісного виконання доручення клієнтки попереднім представником позивачки - адвокатом Пудак Д.В., який своєчасно не задепонував на рахунку суду вартість частки відповідача у спірній квартирі, знаходяться поза межами обумовленої в заяві ОСОБА_3 нововиявленої обставини (інформації про наявність у дружини відповідача власного житла). Тому наведені аргументи не мають вирішального значення і не слугують підставою, як нововиявленою обставиною, для скасування постановлених у справі судових рішень першої і апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги представника заявниці про неналежне повідомлення ОСОБА_3 про дату і час, коли судом було постановлено оскаржувану ухвалу від 03.04.2020р., не ґрунтуються на вимогах процесуального закону і матеріалах справи, оскільки з наявної розписки представника ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 27) вбачається належне (в розумінні ч. 5 ст. 130 УПК України) повідомлення і довірительки ОСОБА_3 . Не прибуваючи в судове засідання, заявниця ОСОБА_3 не повідомила взагалі про причини своєї неявки. А викладені у заяві представника ОСОБА_1 від 02.04.2020р. (т. 2 а.с. 29) обставини не є такими, що унеможливлюють вирішення судом питання за поданою заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Відтак, регламентованих п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України обов`язкових підстав для скасування оскарженої ухвали суду не встановлено. Ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, в ній повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду є вичерпними і підстав для її скасування не вбачається. Підсумовуючи викладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 31 серпня 2020 року. Судді: С.А.Попова І.П.Мироненко О.М.Пономарьова