Ухвала КЦС ВС № 211/4832/18

У х в а л а 27 серпня 2020 року м. Київ справа № 211/4832/18-ц провадження № 61-12550 ск 20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Укргеопроект», фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , про визнання незаконними та часткове скасування рішеньвиконавчого комітету міської ради, ВСТАНОВИВ: Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2019 року змінено, виключено з мотивувальної частини рішення суду посилання на пропуск строку позовної давності, як на підставу для відмови у задоволенні позову. У іншій частині рішення суду залишено без змін. 17 серпня 2020 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 подано касаційну скаргу (надійшла 21 серпня 2020 року), в якій заявник просить судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про задоволення його позову. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень. До касаційної скарги заявником додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилається на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції він отримав 17 серпня 2020 року. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Вищезазначені доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки відсутні докази того, що суд апеляційної інстанції у порядку статті 272 ЦПК України не надсилав копію судового рішення на адресу заявника. Судове рішення внесено до Єдиного реєстру судових рішень 11 жовтня 2019 року. Крім того, як убачається із оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, заявник подав апеляційну скаргу і зобов`язаний слідкувати за рухом справи, так як обов`язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи. Отримання судового рішення пізніше може свідчити про штучне збільшення строку для оскарження. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. У касаційній скарзі заявник зазначає, що він є учасником бойових дій, а тому звільнений від сплати судового збору за подання даної касаційної скарги на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Проте у матеріалах касаційного переведення відсутні докази того, що він є учасником бойових дій. Крім того, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19). З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів ОСОБА_1 оскаржує судові рішення у справі за його позовом про часткове визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету міської ради від: 08 жовтня 1993 року, № 436, 08 жовтня 1993 року № 434 та 29 березня 2017 року № 1513, тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762 грн. Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час вчинення процесуальної дії) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми, таким чином (704 грн 80 коп.*3)*200%=4 228 грн 80 коп.). Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 228 грн 80 коп. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : Визнати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 25 вересня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Б. І. Гулько