Постанова 4809 № 394/53/20

ПОСТАНОВА Іменем України 11 серпня 2020 року м. Кропивницький справа № 394/53/20 провадження № 22-ц/4809/976/20 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І., секретар судового засідання Кравченко Я. С., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Лан», розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан» на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2020 року у складі головуючого судді Партоліної І. П. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. 28 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан», в якому просив розірвати договір оренди землі б/н від 20.07.2006, укладений між ОСОБА_2 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством Лан, зареєстрований в КРФЦ ДЗК від 08.08.2006 року за № 62, про оренду земельної ділянки, кадастровий номер 3523655100:02:000:2082, площею 5,7286 га, яка знаходиться на території Новоархангельської селищної ради, Новоархангельського району, Кіровоградської області. Позовні вимоги мотивовано тим, що 20 липня 2006 року між ОСОБА_2 та ПСП "Лан" було укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться на території Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області, який зареєстровано у Новоархангельському відділі КРФЦ ДЗК 08.08.2006 за №

62. Відповідно до пункту 40 зазначеного договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов договору або розірвання договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті позивач оформив свої спадкові права та 20 листопада 2019 року направив повідомлення ПСП "Лан" про наявність передбачених умовами договору підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки за взаємною згодою сторін, на яку отримав відмову. Позивач вважає, що дії відповідача, які полягають у відмові у розірванні договору оренди порушують його права як власника земельної ділянки. Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2020, з урахуванням додаткового рішення від 20 березня 2020 року, позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 5,7286 га кадастровий номер 3523655100:02:000:2082, що знаходиться на території Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області, укладений 20 липня 2006 року між ОСОБА_2 та Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан» в особі Стрельченка В. І., який зареєстровано у Новоархангельському відділі КРФЦ ДЗК 08 серпня 2006 року за №

62. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу залишено за ОСОБА_1 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. ПСП «Лан» подало апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Вказує, що при задоволені позову, судом не взято до уваги норми ст. 1216 Цивільного кодексу України. Не враховано, що позивач, прийнявши спадщину після смерті орендодавця, отримав не тільки права, а і обов`язки, які зобов`язаний беззаперечно виконувати, згідно вимог законодавства України. Тому, у позивача є прямий обов`язок дотримуватись усіх пунктів договору до повного його закінчення. Звертає увагу на те, що підприємство є сільськогосподарським виробником, яке займається вирощуванням сільгоспкультур і, плануючи використовувати земельну ділянку до закінчення строку дії вказаного вище договору, понесло значних витрат власних матеріальних ресурсів на обробіток та підживлення ґрунту, закупівлю насіння, засобів захисту рослин з метою ретельного догляду за посівами і дотримання технології сільськогосподарського виробництва. Вказані дії підприємства були направлені на довготривале підтримання належного стану земельної ділянки. Припинення ж договору оренди внаслідок його розірвання (ст. 32 Закону України "Про оренду землі") передбачає випадки достроково розірвання договору на вимогу однієї із сторін в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч. І), а також розірвання договору за погодженням сторін (ч. 3). Відзив на апеляційну скаргу не подано. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши пояснення позивача та його представника адвоката Синєгуба Р. П., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. 20.07.2006 ОСОБА_2 та ПСП «Лан» уклали договір оренди земельної ділянки, загальною площею 5,73 га, строком на 25 років, зареєстрований у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК 08.08.2006 року за №62 (а.с.10-12). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла (а.с.14), після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на вказану земельну ділянку. 25.09.2019 її син - ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с.15-16). 15.11.2019 ОСОБА_1 направив на адресу ПСП «Лан» повідомлення про розірвання договору оренди земельної ділянки на підставі п. 40 договору оренди (а.с.18-19). Листом від 17.12.2019 за вих. №402 відповідач повідомив позивача про те, що є користувачем земельної ділянки, строк дії договору встановлено 25 років, до 08.08.2031, договір оренди може бути розірвано за згодою сторін, та запропоновано підписати додаткову угоду до договору оренди (а.с.20-21). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК). Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України(далі ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання передбачено статтею 32 Закону України «Про оренду землі». Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Пунктом 40 спірного договору оренди земельної ділянки від 20.07.2006 сторони договору передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с.11 зв. ст.). Вказаний пункт договору є чинним та в установленому законом порядку недійсним не визнавався. За правилами статті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 6 ЦК Українита ч. 1 ст. 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною першою статті 628 ЦК Українипередбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Сторони спірного договору, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у пункті 40 договору оренди землі від 20.07.2006 умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору, тому суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 , як нового власника земельної ділянки, підлягають задоволенню, а оспорюваний договір оренди розірванню з підстав, передбачених умовами договору. Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України. Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан» залишити без задоволення. Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С. М. Єгорова Судді О. Л. Карпенко С. І. Мурашко