Постанова 4854 № 420/2310/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2310/20 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №9 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: У березні 2020р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУ ПФУ в Одеській області та Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №9 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ за №825584 від 2.03.2020р. про відмову у перерахунку щомісячного довічного утримання суддів у відставці; - зобов`язати здійснити перерахунок та доплату щомісячного довічного грошового утримання з 18.02.2020р. у розмірі 84% суддівської винагороди працюючих суддів місцевого суду. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є суддею у відставці, яка має стаж на роботі судді 22 роки та отримує довічне грошове утримання в розмірі 84% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді згідно з ЗУ "Про статус суддів" за №2862-ХІІ від 15.12.1992р.. У зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючого судді місцевого суду, позивачка звернулась із заявою до пенсійного органу про перерахунок щомісячного довічного утримання. Проте, рішенням УПФ за №825584 від 2.03.2020р. їй було відмовлено у зв`язку з тим, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Позивачка вважає зазначену відмову протиправною та такою, що порушує її права, у зв`язку із чим звернулася в суд із даним позовом. Посилаючись на вказане просила позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області Управління застосування пенсійного законодавства Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №9 №825584 від 2.03.2020р.. Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 18.02.2020р. на підставі довідки Господарського суду Одеської області від 26.02.2020р. №08-29/1253/2020. В іншій частині позову відмовлено. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійним органом протиправно відмовлено позивачці у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки на позивачку, як на суддю у відставці, поширюються положення ст.142 Закону №1402-VIII, якими передбачено, що суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Постановою Верховної Ради України №406-V від 30.11.2006р. ОСОБА_1 звільнено з посади судді місцевого господарського суду Одеської області, у зв`язку з поданням заяви про відставку. Згідно із наказом Господарського суду Одеської області №484-к від 13.12.2006р., встановлено судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 84% заробітної плати з 13.12.2006р.. Відповідно до розпорядження №7 від 24.02.2007р., УПФУ у Київському районі м.Одеси призначило ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 84% від заробітної плати. 28.02.2020р. ОСОБА_1 звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Одеській області про перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням суддівської винагороди на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці за №08-29/1253/2020 від 26.02.2020р. виданої Господарським судом Одеської області. Проте, пенсійний орган своїм рішенням від 2.03.2020р. №825584 відмовив позивачці у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Вказана відмова пенсійного органу вмотивована тим, що згідно Закону України від 15.02.2018р. №2415, яким внесено зміни до п.3 розділу II ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6.12.2016 №1774-VIII, встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Перевіряючи правомірність дії та рішень ГУПФУ з урахуванням підстав позову, а також висновків суду першої інстанції та доводів і вимог апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. У відповідності до ч.1, 4 ст.43 ЗУ "Про статус суддів" №2862-XII від 15.12.1992р. (в редакції, чинній на час призначення позивачці довічного грошового утримання), кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків. Судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст.37 ЗУ "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 ЗУ "Про державну службу. 30.09.2016р. набрав чинності ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" за №1402-VIII, до цього часу діяв ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" за №2453-VI в іншій редакції. Разом з цим, ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" за №1402-VIII запроваджено різні підходи до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, а саме п.25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII, відповідно до якого: "Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.". Отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, фактично відрізнявся від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. Рішенням Конституційного Суду України за №2-р/2020 від 18 лютого 2020р. визнано крім іншого, такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" від 2.06.2016р. № 1402-VIII зі змінами. Конституційним Судом України зазначено, що запровадження згідно із положеннями п.25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням ч.1 ст.126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013р. № 10-рп/2013, відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абз.4 пп.3.1 п.3). Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що з 1.01.2020р. позивачці проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розрахункової величини 15 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб. Між тим, з 18.02.2020р. розмір щомісячного довічного грошового утримання обчислюється у порядку, встановленому ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" за №1402-VIII Приписами ч.2 ст.135 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" за №1402-VIII визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Згідно до п.1 ч.3 ст.135 цього Закону базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Таким чином, з 18.02.2020р. змінився розмір складових суддівської винагороди судді внаслідок збільшення розміру базового розміру посадового окладу. Водночас, судова колегія зазначає, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци 5, 6 пп.2.2 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3.06.2013р. №3-рп/2013). Розділом ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного форду України № 3-1 від 25.01.2008р. (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.03.2017р. №5-1) встановлено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що після визнання неконституційними положень п.25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII позивач, як суддя у відставці, набула право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст.135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді. Що стосується доводів апелянта щодо відсутності підстав для проведення повторного перерахунку щомісячного довічного утримання суддів у відставці через проведення перерахунку з 1.01.2020р. у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані та безпідставні, то судова колегія вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, яким встановлено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок, а також на ч.4 ст. 142 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII, відповідно до якої у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. При цьому, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Таким чином, перерахунок обумовлений відновленням раніше порушених прав позивача з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020р. у справі №2-р/2020. Отже, саме з 19.02.2020р. - наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020р. у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020р. - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий: Ю.М.Градовський Судді: А.В.Крусян О.В.Яковлєв