Постанова 4818 № 643/6409/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 12 серпня 2020 року м. Харків Справа № 643/6409/20 Провадження № 22-ц/818/3743/20 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого - Пилипчук Н.П., суддів - Маміної О.В., Кругової С.С., за участю секретаря - Прокопчук І.В., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за клопотанням ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2020 року, постановлену суддею Коротким І.П., - В С Т А Н О В И В : У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та одночасно подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_2 . Ухвалами Московського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2020 року відкрито провадження у справі та накладено арешт на нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_2 . У травні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним та безгрошовим та клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення шляхом внесення ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду суму 8 320 000грн. Обґрунтовуючи вказану заяву посилалась на те, що судом накладений арешт на шість об`єктів нерухомого майна, вартість якого не встановлена ані позивачем, ані судом, тому заходи забезпечення позову є неспівмірними заявленому позову. У зв`язку із накладенням арешту на вищевказаний будинок він не може оформити будь-яку угоду з покупцем. У зв`язку із запровадження карантину в Україні, протягом березня, травня 2020 року ціна на нерухомість знижується кожен місяць на 4%. Отже, він буде нести великі збитки. Ціна цього будинку, за якою покупець не заперечує його придбати, складає 320 000дол. США. ОСОБА_3 має житлову та нежитлову нерухомість, яка перебуває в іпотеці. Отже, майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків, які можуть бути спричинені йому забезпеченням позову, у випадку відмови в позові. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2020 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним та безгрошовим - прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Ухвалою цього ж суду від 20 травня 2020 року у зустрічному забезпеченні - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про зустрічне забезпечення позову. В апеляційній скарзі посилається на ті ж самі обставини, що викладені у заяві. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення, суд першої інстанції виходив з того, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на цілий ряд об`єктів нерухомого майна, а тому підстави для зустрічного забезпечення відсутні. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного. Судовим розглядом встановлено, що у квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та одночасно подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_2 . Ухвалами Московського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2020 року відкрито провадження у справі та накладено арешт на нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: 1) земельну ділянку кадастровий номер 6325185000:03:008:0523, площею 1,4627 га реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821846463251; 2) земельну ділянку кадастровий номер 6310136600:14:020:0008, площею 2 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 660569363101; 3) земельну ділянку кадастровий номер 6310136600:14:020:0003, площею 2 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 569852463101; 4) земельну ділянку кадастровий номер 6325185001:00:017:0108, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 246596963251; 5) житловий будинок загальною площею 224,9 кв.м., житловою площею 86,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_4 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 246409763251; 6) 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 реєстраційний номер майна 24575390. У травні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним та безгрошовим та клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення шляхом внесення ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду суму 8 320 000грн. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2020 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним та безгрошовим - прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Як на підставу вимог заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення позову ОСОБА_2 посилався на те, що судом накладений арешт на шість об`єктів нерухомого майна, вартість якого не встановлена ані позивачем, ані судом, тому заходи забезпечення позову є неспівмірними заявленому позову. У зв`язку із накладенням арешту на вищевказаний будинок він не може оформити будь-яку угоду з покупцем. У зв`язку із запровадження карантину в Україні, протягом березня, травня 2020 року ціна на нерухомість знижується кожен місяць на 4%. Отже, він буде нести великі збитки. Ціна цього будинку, за якою покупець не заперечує його придбати, складає 320 000дол. США. ОСОБА_3 має житлову та нежитлову нерухомість, яка перебуває в іпотеці. Отже, майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків, які можуть бути спричинені йому забезпеченням позову, у випадку відмови в позові. Статтею 154 ЦПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений частиною 3 ст.154 ЦПК України та є вичерпним. Так, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч.4 ст.154 ЦПК України). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (ч.5 ст.154 ЦПК України). Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача. Як вбачається з матеріалів справи, обов`язкових підстав для застосування зустрічного забезпечення у цій справі не встановлено. Посилання ОСОБА_2 на те, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, колегією суддів не приймаються, оскільки такі доводи ґрунтуються на хибному сприйнятті та трактуванні відповідачем суті положень ст.154 ЦПК України, т.я. тільки за наявності у справі відповідних доказів суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення. Відповідачем таких доказів ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду надано не було. Колегія суддів також зауважує, що вжитий судом першої інстанції вид забезпечення позову не впливає на матеріальний стан відповідача, як власника нерухомого майна, та не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування. Посилання відповідача, що у зв`язку із накладенням арешту на вищевказаний будинок він не може оформити будь-яку угоду з покупцем, а у зв`язку із запровадження карантину в Україні, протягом березня, травня 2020 року ціна на нерухомість знижується кожен місяць на 4%, що у свою чергу спричиняє йому збитків, не підтверджені жодними доказами. Здебільшого доводи відповідача в апеляційній скарзі зводяться до того, що він не погоджується із ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2020 року про забезпечення позову, яка у свою чергу вже переглядалась апеляційним судом та постановою Харківського апеляційного суду від 16 червня 2020 року була залишена без змін. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. У частинах 1, 2 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Вказане свідчить, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного провадження. Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення, враховуючи предмет позову, захід забезпечення позову, відсутність доказів підтвердження того, що відповідач зазнала чи може зазнати збитків саме в зв`язку із вжитими заходами по забезпеченню позову, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Тому колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на те, що при ухваленні рішення районним судом були додержані норми матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 375 ЦПК України залишає скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Повну постанову складено 17 серпня 2020 року Головуючий - Н.П. Пилипчук Судді - С.С. Кругова О.В. Маміна