Постанова Київський апеляційний суд № 753/21272/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/8095/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 серпня 2020 року місто Київ справа №753/21272/19 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заінтересованої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ» та за апеляційною скаргою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Тараса Євгеновича на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року про задоволення скарги, постановлену під головуванням судді Каліушка Ф.А., у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання бездіяльності старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Тараса Євгеновича неправомірною та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа: стягувач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ», - В С Т А Н О В И В: 05 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Т.Є., в якій просив: визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Т.Є. щодо зняття арешту з його автомобіля та зняття автомобіля з розшуку по виконавчому провадженню №53626870 від 27 березня 2017 року; зобов`язати старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Т.Є. зняти арешт з його автомобіля та зняти автомобіль з розшуку по виконавчому провадженню №53626870 від 27 березня 2017 року. В мотивування вимог посилався на те, що у Дарницькому РВ ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження ВП №53626870 від 27 березня 2017 року про стягнення з нього на користь ОСББ «КУТ» заборгованості за комунальні послуги у розмірі 25921,12 грн. Вказував, що в порядку забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем була винесена постанова від 10 серпня 2017 року про арешт належного йому автомобіля та, у подальшому, постанови від 01 листопада 2017 року та 25 січня 2018 року про розшук зазначеного автомобіля. Зазначав, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 04 червня 2019 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні його скарги про зобов`язання державного виконавця зняти арешт з його автомобіля та зняти з розшуку автомобіль, оскільки у нього існує заборгованість по виконавчому провадженню у розмірі 2055,06 грн. Зауважував, що 24 жовтня 2019 року він сплатив залишок боргу у розмірі 2055,06 грн., направив державному виконавцю копію банківської квитанції та клопотання про зняття арешту з автомобіля та зняття його з розшуку. Вказував, що державний виконавецьСніжинський Т.Є. на особистому прийомі відмовився знімати арешт з автомобіля, мотивуючи це тим, що у нього є залишок боргу по виконавчому провадженні №53626870. Вважає, що державний виконавець Сніжинський Т.Є. порушує положення Конституції України та Закону України «Про виконавче провадження». Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Т.Є. щодо відмови у знятті арешту та знятті з розшуку автомобіля боржника ОСОБА_1 Зобов`язано Дарницький РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у особі старшого державного виконавця Сніжинського Т.Є. або будь-якої іншої особи, уповноваженої на примусове виконання виконавчого листа №753/16159/15 від 17 березня 2017 року у виконавчому провадженні ВП №53626870, зняти арешт з автомобіля «Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, належного ОСОБА_1 та зняти його з розшуку. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСББ «КУТ» та Дарницький РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Т.С. подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 . На обґрунтування доводів апеляційних скарг посилалися на те, що в супереч вимозі скарги та матеріалам справи суд першої інстанції досліджував бездіяльність державного виконавця, а в резолютивній частині ухвали приймає рішення про «визнати неправомірною бездіяльність…щодо відмови» державного виконавця. Вважають, що за наведених ознак суд першої інстанції задовольнив скаргу без дослідження була чи ні відмова державного виконавця і, при цьому, без обґрунтування чому «бездіяльність» (яка має пасивну ознаку) названа судом «відмовою» (що має активну ознаку). Вказували, що суд першої інстанції без належного обґрунтування вийшов за межі вимог скарги, зокрема за межі другої вимоги, і вирішив зобов`язати не лише державного виконавця, на бездіяльність якого скаржився скаржник, а також і зобов`язати невизначених осіб, як вказує суд - «або» будь-яку іншу особувиконавчої служби зняти арешт з автомобіля скаржника та зняти його з розшуку. Зазначали, що суд першої інстанції вказував на те, що державний виконавець надав копію постанови від 14 вересня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій і не надав на вимогу суду оригінал цієї постанови. Вважають, що зазначена мотивація суду створює висновок про нерівне ставлення суду до скаржника та до державного виконавця, оскільки суд не вимагав від скаржника оригіналів документів, на які він посилався, а від державного виконавця вимагав оригінал постанови від 14 вересня 2017 року, при тому що державний виконавець на два судових засідання (31 січня 2020 року та 10 лютого 2020 року) приносив для суду оригінали всіх документів виконавчого провадження, про що повідомляв суд. Посилалися на те, що суд першої інстанції не дослідив та не врахував, що скаржник не надав доказів про сплату ним витрат виконавчого провадження - 500,00 грн. і відповідно про виконання постанови державного виконавця від 14 вересня 2017 року. Вказували на те, що за відсутності в ОСОБА_1 доказів про оплату витрат на проведення виконавчих дій і не встановлення цього факту судом, відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції повинен був відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги. Зазначали, що витрати на проведення виконавчих дій утримуються від сум, які стягнуто з боржника, тому в наслідок такого порушення суд зменшив суму, яку повинно бути стягнуто з боржника і відповідно яку повинен отримати стягувач ОСББ «КУТ» від виконавчої служби. Зауважували, що в наслідок такого неправомірного рішення суд на порушення закону фактично поклав на стягувача сплату витрат на проведення виконавчих дій, що відповідно до закону повинен сплатити боржник. Від ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду надійшли відзиви на апеляційні скарги, в яких останній просив відмовити в задоволенні скарг, посилаючись на те, що вони є необґрунтованими, їх доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСББ «КУТ» підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, також просив задовольнити апеляційну скаргу Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Т.Є. ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду проти задоволення апеляційних скарг заперечував. Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у містію Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Т.Є. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у його відсутність, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.372 ЦПКУкраїни неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи та копії матеріалів виконавчого провадження №53626870, 17 березня 2017 року на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року у справі №753/16159/16 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «КУТ» заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції, 3% річний, сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу, всього в сумі 25921,19 грн. Постановою старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сулимою Ю.В. від 27 березня 2017 року відкрито виконавче провадження №53626870 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. Відповідно до вказаної постанови виконавчий збір становить 2592,12 грн. 10 серпня 2017 року головним державним виконавцем Дарницького РВ ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Білан Ю.С. винесена постанова про арешт рухомого майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основої винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 28083,31 грн. 14 вересня 2017 року державним виконавцем Дарницького РВ ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Пироженком В.Р. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 500 грн. Як вбачається з копії супровідного листа Дарницького РВ ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 14 вересня 2019 року, копія вказаної постанови направлялася боржнику ОСОБА_1 та ОСББ «КУТ» (т.2 а.с.174). Постановою головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Білан Ю.С. від 01 листопада 2017 року оголошено в розшук майно боржника ОСОБА_1 - автомобіль «CHEVROLET EPICA», 2007 року випуску. Відповідно до вказаної постанови залишок боргу становить 24300,13 грн., залишок виконавчого збору - 2213,18 грн. 01 листопада 2017 року постановою головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Білан Ю.С. звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 - пенсію, яку він отримує у Лівобережному об'єднаному управлінні ПФУ в місті Києві. 25 січня 2018 року постановою старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Белан І.В. у виконавчому провадженні №53626870 оголошено розшук майна боржника - автомобіля «CHEVROLET EPICA», д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску. Постановою державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головкова Ю.В. від 21 лютого 2018 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 - пенсію, яку він отримує у Лівобережному об'єднаному управлінні ПФУ в місті Києві. У постанові зазначено, що здійснювати відрахування із доходів боржника відповідно до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 16921,19 грн. Автомобіль «CHEVROLET EPICA», д.н.з. НОМЕР_1 власником якого є боржник перебуває під арештом та в розшуку, що підтверджується листом Регіонального сервісного центру в місті Києві МВС України від 11 січня 2018 року №31/26-У-9 та листом Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у місті Києві НПУ від 29 березня 2018 року №1910/125/31/5/01-2018. Постановою державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головкова Ю.В. від 20 червня 2018 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 - пенсію, яку він отримує у Лівобережному об'єднаному управлінні ПФУ в місті Києві. У постанові зазначено, що здійснювати відрахування із доходів боржника відповідно до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 19271,19 грн., отримувач - ОСББ «КУТ». 11 січня 2019 року постановою старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головкова Ю.В. припинено стягнення зі пенсії боржника ОСОБА_1 . У постанові вказано, що борг, виконавчий збір та витрати сплачено. З листа Головного управління пенсійного фонду України в місті Києві від 25 лютого 2019 року №59421/04 вбачається, що з 01 грудня 2017 року проводилися утримання з пенсії ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №53626870. За період з 01 грудня 2017 року по 31 липня 2018 року було утримано 3202,92 грн., які перераховано на рахунок Дарницької ДВС, та у період з 01 серпня 2018 року по 01 січня 2019 року - 3163,21 грн., які перераховано на рахунок ОСББ «КУТ». Зазначені обставини також встановлені ухвалою Дарницького районного суду місті Києва від 04 червня 2019 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, у цивільній справі №753/4705/19 (провадження №4-с/753/119/19) за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання зняти арешт з автомобіля та зняття його з розшуку. З довідки щодо виконавчого провадження №53626870 від 17 травня 2019 року, складеної старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинським Т.Є. вбачається, що всього по виконавчому провадженні підлягає стягнення борг в сумі 25921,19 грн. + виконавчий збір в сумі 2592,10 грн. + 500 витрат на проведення виконавчих дій = всього 29013,29 грн. Також в довідці зазначено про те, що після відкриття виконавчого провадження №53626870 боржник ОСОБА_1 сплатив на поточний рахунок виконавчої служби: 2592,11 грн. - 17 грудня 2018 року, 3000 грн. - 31 грудня 2018 року, 2000 грн. - 19 листопада 2018 року, 3500 грн. - 19 листопада 2018 року, 1000 грн. - 29 січня 2018 року, 1000 грн. - 24 січня 2018 року, 2000 грн. - 05 грудня 2017 року, 2500 грн. - 22 листопада 2017 року, 1000 грн. - 30 жовтня 2017 року, 1000 грн. - 31 серпня 2017 року, 500 грн. - 28 вересня 2017 року. На загальну суму - 20092,11 грн. Згідно звіту ПФУ України, з пенсії боржника на депозитний рахунок відділу перераховано: 28,6 грн. -21 грудня 2017 року, 28,6 грн. - 15 січня 2018 року, 571,95 грн. - 19 лютого 2018 року, 571,95 грн. - 22 березня 2018 року, 571,95 грн. - 19 квітня 2018 року, 571,95 грн. - 18 травня 2018 року, 571,95 грн. - 13 червня 2018 року, 285,97 грн. - 12 липня 2018 року. На загальну суму 3202,92 грн. Згідно звіту ПФУ України, з пенсії боржника на рахунок ОСББ «КУТ» перераховано: 302,56 грн. - 13 липня 2018 року, 571,95 грн. - 19 вересня 2018 року, 571,95 грн. - 23 жовтня 2018 року, 571,95 грн. - 22 листопада 2018 року, 572,40 грн. - 22 грудня 2018 року, 572,4 грн. - 23 січня 2019 року. На загальну суму 3163,21 грн. З урахуванням усіх сум з боржника стягнуто: 20092,11+3202,92+3163,21= 26458,24 грн. З зазначених сум було утримано: виконавчий збір в сумі 1717,25 грн. на користь держави; витрати на проведення виконавчих дій в сумі 500 грн. на користь держави; погашення боргу в сумі 24240,99 грн. Залишок сум: 874,86 грн. - виконавчий збір, 1680,20 грн. - основний борг. Загальна сума яку потрібно стягнути - 2555,06 грн. (т.3 а.с.129). 24 жовтня 2019 року ОСОБА_1 було сплачено 2055,06 грн., що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1504396021.1 від 24 жовтня 2019 року (т.1 а.с.19). Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 вказував на те, що він у повному обсязі сплатив борг у виконавчому провадженні №53626870, однак державний виконавець Сніжинський Т.Є. відмовився знімати арешт з автомобіля, мотивуючи це тим, що у нього є залишок боргу по виконавчому провадженні №53626870. Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не доведено у процесуальний спосіб наявності в боржника заборгованості з витрат на проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням ВП №53626870, оскільки державним виконавцем не було надано суду оригіналу постанови від 14 вересня 2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства (ч.5 ст.124 Конституції України). З огляду на принцип загальнообов'язковості судових рішень, судові рішення є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням. У відповідності до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За приписами ч.3, п.2 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника. Частиною 1 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Пунктами 2-4 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 встановлено, що виконавцем до системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї. В інформації про виконавче провадження, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження зазначено: назва виконавчої дії - стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, дата виконавчої дії - 14 вересня 2017 року, державний виконавець, яким проведено дію - державний виконавець Пироженко В.Р., м. Київ, підстава: сума стягнення 500 грн. (т.2 а.с.218-218 зворот). Вказана постанова є чинною. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 зазначав, що він у повному обсязі сплатив заборгованість у розмірі 25921,19 грн. та виконавчий збір у сумі 2592,12 грн. Вказував, що він не здійснював оплату витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 500 грн., оскільки постанова від 14 вересня 2019 року йому не направлялася, а також посилався на те, що строк для пред`явлення вказаної постанови до виконання закінчився. Як зазначив у судовому засіданні представник стягувача ОСББ «КУТ», державним виконавцем витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 500 грн. було відраховано з коштів, які ОСОБА_1 перераховував на погашення заборгованості, а тому залишок коштів, які мав отримати ОСББ «КУТ» є меншим на вказану суму. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 частинами сплачував кошти на погашення заборгованості на депозитний рахунок виконавчої служби, з яких державний виконавець утримав 500 грн. на оплату витрат виконавчого провадження. В силу ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Т.Є. були відсутні правові підстави для зняття арешту та зняття з розшуку автомобіля ОСОБА_1 , оскільки останнім не вносилися кошти на оплату витрат виконавчого провадження у розмірі 500 грн. На вказане суд першої інстанції ухвали не звернув, а відтак ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Відповідно до ст.452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Отже, з урахуванням норм статті 452 ЦПК України колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь ОСББ «КУТ» та Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підлягають стягненню судові витрати у розмірі по 2102 грн. на кожного. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги заінтересованої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ» та Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у містіКиєві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Тараса Євгеновича - задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року скасувати та постановити нову. У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжинського Тараса Євгеновича неправомірною та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа: стягувач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ» відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ», місцезнаходження: місто Київ, проспект П.Григоренка, 15, код ЄДРПОУ 26051532 судові витрати у розмірі 2102 грн. Стягнути з ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: місто Київ, вул. К.Заслонова, 16, код ЄДРПОУ 34968768 судові витрати у розмірі 2102 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 13 серпня 2020 року. Головуючий: Судді: