Ухвала КГС ВС № 914/3120/15

УХВАЛА 10 серпня 2020 року м. Київ Справа № 914/3120/15 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й. учасники справи: ініціюючий кредитор - Головне управління ДФС у Львівській області, боржник - Закрите акціонерне товариство "Будівельне підприємство №16 "Оздоббуд", кредитор - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівський області, кредитор - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівської області, кредитор - Львівський міський центр зайнятості, кредитор по заробітній платі - ОСОБА_1 , ліквідатор - арбітражний керуючий Мандій Володимир Іванович, керівник боржника - Горлянський Валерій Володимирович розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. (головуючий), Данко Л.С., Скрипчук О.С. за заявою ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Будівельне підприємство №16 "Оздоббуд" - арбітражного керуючого Мандія Володимира Івановича до керівника боржника Горлянського Валерія Володимировича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в межах справи №914/3120/15 за заявою Головного управління ДФС у Львівській області до Закритого акціонерного товариства "Будівельне підприємство №16 "Оздоббуд" про банкрутство ВСТАНОВИВ: 29.07.2020 поштовим відправленням кредитор по заробітній платі ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 28.07.2020 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 у справі №914/3120/15 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/3120/15 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги ОСОБА_1 , предметом касаційного оскарження у справі №914/3120/15 скаржником визначено постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020, прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 16.09.2019 про розгляд спору за заявою ліквідатора боржника Мандія В.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівника та стягнення з керівника боржника Горлянського В.В. на користь товариства-боржника грошових коштів на суму 211 392, 31 грн. в межах справи №914/3120/15 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Будівельне підприємство №16 "Оздоббуд". Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір". Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення скаржника із касаційною скаргою 29.07.2020), ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (станом на момент звернення ліквідатора із заявою 22.08.2019), ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 - 1 921 грн. У межах справи №914/3120/15 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Будівельне підприємство №16 "Оздоббуд" розглядався спір за заявою ліквідатора боржника Мандія В.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівника та стягнення на користь товариства-боржника грошових коштів на суму 211 392, 31 грн, поданою до суду 22.08.2019. Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду 29.07.2020 постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020, якою скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.09.2019 про задоволення заяви ліквідатора та стягнення з керівника боржника Горлянського В.В. на користь товариства-боржника грошових коштів на суму 211 392, 31 грн. як субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, в межах справи №914/3120/15 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Будівельне підприємство № 16 "Оздоббуд", скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 7 684 грн. (1 921 * 2 * 200%). Водночас, Суд зауважує, що скаржник - ОСОБА_1 є кредитором по заробітній платі у справі про банкрутство №914/3120/15 та в силу пункту 15 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", як фізична особа, звільняється від сплати судового збору у разі звернення з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (конкурсні вимоги), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом (поточні вимоги). Частиною другою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), що застосовується в ліквідаційній процедурі боржника з 21.10.2019, в тому числі на момент прийняття оскаржуваної постанови апеляційного суду 13.07.2020, передбачено субсидіарну (додаткову) відповідальність керівника боржника за зобов`язаннями боржника у разі недостатності майна боржника, якщо внаслідок його (керівника) вказівок чи вчинених дій (бездіяльності) боржника було доведено до банкрутства. Аналогічна правова норма передбачена частиною п`ятою статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), чинного на час прийняття рішення (ухвали) 16.09.2019 місцевим судом. Законодавцем передбачено, що стягнені господарським судом суми із засновників (керівника) боржника як субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому законом (Кодексом) (абзац 3 частини другої статті 61 КУзПБ та абзац 3 частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство). Отже, ініційований ліквідатором боржника спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівника є майновим спором у процедурі банкрутства, тому у разі оскарження судових рішень за результатами розгляду такого спору скаржником підлягає сплаті судовий збір за ставкою, визначеною згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір". Водночас, пільги щодо сплати судового збору, визначені пунктом 15 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", не застосовуються при поданні касаційної скарги ОСОБА_1 , оскільки зазначений майновий спір не пов`язаний з розглядом конкурсних (поточних) вимог кредитора по заробітній платі у справі про банкрутство, незважаючи на те, що розмір субсидіарної відповідальності, про застосування якої до керівника боржника ліквідатором боржника заявлено майнову вимогу, відповідає розміру грошових вимог ОСОБА_1 до боржника як кредитора по заробітній платі. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги від 28.07.2020, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, тому касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми. Відповідно до частин другої, п`ятої статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. З огляду на таке, касаційна скарга ОСОБА_1 від 28.07.2020 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 у справі №914/3120/15 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків щодо форми поданої ним касаційної скарги. Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 5 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 28.07.2020 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 у справі №914/3120/15 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги до 28 серпня 2020 року.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук