Ухвала КАС ВС № 640/10525/19

УХВАЛА 07 серпня 2020 року м. Київ справа №640/10525/19 адміністративне провадження №К/9901/18648/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б., розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ''Нова фінансова компанія'' до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, У С Т А Н О В И В : Окружний адміністративний суд міста Києва від 23.01.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовив. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.06.2020 судове рішення першої інстанції скасував, позов ТОВ ''Нова фінансова компанія'' задовольнив: скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 21.03.2019 №0014161406, №0014181406 та №0014151406. ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 у цій справі. Зі змісту статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги та строками її подання. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Підставою касаційного оскарження позивач вказав пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 (справа №5017/1987/2012) та від 13.12.2018 (справа №913/11/18); відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (щодо обов`язку платника податку на прибуток нарахувати в бухгалтерському обліку проценти та пеню на суму кредиту після закінчення дії кредитного договору та збільшити оподаткований доход)). Водночас, вказуючи на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС як на підставу касаційного оскарження, ГУ ДПС не зазначає яку (які) норму (норми) матеріального права та/чи процесуального права суд апеляційної інстанції неправильно застосував (порушив) інакше, ніж в зазначених вище постановах Верховного Суду. Крім того, відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС прикладом іншого правозастосування може бути висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Постанова касаційного господарської суду у складі Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №913/11/18 за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ТОВ "Торговельний дім Марічка" про стягнення заборгованості за кредитним договором таким прикладом не може бути з огляду на неподібність правовідносин відносно правовідносин у цій справі (№640/10525/19) Касаційна скарга подана також без дотримання вимог статті 330 КАС, оскільки судовий збір сплачено у меншому розмірі, ніж визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI). Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у червні 2019 року, а за змістом судових рішень позовна заява містить вимоги майнового та немайнового характеру. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI у редакції, чинній станом на червень 2019 року). Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина першої статті 4 цього Закону у редакції, чинній на час подання позову). Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн. Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі становить 42' 040,00 грн ? ((10 р.п.м. (1921,00 грн) х 200%) + (1921,00 грн х 200%)). У той же час позивач сплатив судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 38' 420,00 грн, про що свідчить додане до касаційної скарги платіжне доручення від 07.07.2020 №2953. Наведене свідчить, що скаржник сплатив судовий збір у меншому розмірі, ніж визначено Законом №3674-VI. Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з положенням частини першої статті 169 КАС суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга цієї статті). Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі та уточнення до касаційної скарги щодо підстав, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), які б усували невідповідність касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Керуючись статтею 332 КАС, Верховний Суд У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак, Судді Верховного Суду