Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/1515/20
від 06.08.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1515/20 Головуючий в І інстанції: Лебедєва Г.В. Дата та місце ухвалення рішення: 14.04.2020 р. м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді - доповідача - Шеметенко Л.П. судді - Стас Л.В. судді - Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження в м. в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Протто-Газолін" на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Протто-Газолін" до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправним та скасування наказу від 28.08.2018 року № 669, В С Т А Н О В И В: В квітні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Протто-Газолін" звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства інфраструктури України, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 28.08.2018 року № 669 "Про оголошення концесійного конкурсу щодо надання в концесію цілісного майнового комплексу, що забезпечує комплексне надання послуг в спеціалізованому морському порту Ольвія та включає майно державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія", майно державного підприємства "Адміністрація морський портів України", а також об`єкти, спеціально збудовані відповідно до умов концесійного договору". Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року вирішено адміністративну справу № 400/1515/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Протто-Газолін" передати на розгляд П`ятого апеляційного адміністративного суду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою товариство з обмеженою відповідальністю "Протто-Газолін" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до Миколаївського окружного адміністративного суду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги Товариство посилалось на те, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для передачі адміністративної справи на розгляд П`ятого апеляційного адміністративного суду. Апелянт зазначив, що у даній справі Міністерство інфраструктури України є суб`єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України і на даний спір поширюється юрисдикція адміністративних судів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України. На думку апелянта, в даній адміністративній справи предметом оскарження є індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень - наказ Міністерства інфраструктури України від 28.08.2019 року № 669, а не спір з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та не спір, що виникає у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнерства та концесійного конкурсу. Крім того, апелянт, посилаючись на незворотність дії в часі законів, які встановлюють нові обов`язки, скасовують чи звужують права, вказував на те, що Закон України «Про концесію», яким внесено зміни до статей 22 та 122 КАС України, набрав чинності лише 20.10.2019 року, у той час як оскаржуваний наказ був прийнятий відповідачем 28.08.2019 року, тобто майже за 2 місяці до набрання чинності вищезазначеного Закону, а тому, на думку апелянта, зміни, внесені цим Законом, не повинні застосовуватись до спірних правовідносин. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, якою передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Постановляючи ухвалу про передачу справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду Миколаївським окружним адміністративним судом як судом першої інстанції, з огляду на положення абзацу другого частини 3 статті 22 КАС України, яким передбачено, що апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні, зокрема, спори, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, вважає його правильним та таким, що відповідає вимогам норм процесуального права, з наступних підстав. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. В свою чергу, пунктом 15 частини 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу. Статтею 22 КАС України визначено інстанційну підсудність справ. Так, згідно частини 1 цієї статті, місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті. Частиною 3 статті 22 КАС України визначено, що апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, а також спори за участю суб`єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та спори, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу. Вказаною частиною статтю 22 КАС України доповнено абзацом другим згідно із Законом України «Про концесію» № 155-IX від 03.10.2019 року, який набрав чинності 20.10.2019 року. Згідно положень вказаного Закону, концесія - це форма здійснення державно-приватного партнерства, що передбачає надання концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об`єктом концесії, та/або надання суспільно значущих послуг у порядку та на умовах, визначених концесійним договором, а також передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику, що охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції; З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження в даній адміністративній справі є наказ Міністерства інфраструктури України від 28.08.2018 року № 669 "Про оголошення концесійного конкурсу щодо надання в концесію цілісного майнового комплексу, що забезпечує комплексне надання послуг в спеціалізованому морському порту Ольвія та включає майно державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія", майно державного підприємства "Адміністрація морський портів України", а також об`єкти, спеціально збудовані відповідно до умов концесійного договору". Таким чином, в даній адміністративній справі спір виник у зв`язку із оголошенням концесійного конкурсу, на який відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 19 КАС України поширюється юрисдикція адміністративних судів, та який, в силу положень ч. 3 ст. 22 КАС України, підсудний саме апеляційному суду як суду першої інстанції. Зазначене виключає можливість розгляду даного спору Миколаївським окружним адміністративним судом як судом першої інстанції. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, в якості підстав для скасування ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року, на те, що предметом оскарження в даній адміністративній справі є індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень - наказ Міністерства інфраструктури України від 28.08.2019 року № 669, а не спір з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та не спір, що виникає у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнерства та концесійного конкурсу. Безспірним є той факт, що оскаржуваний позивачем наказ є актом індивідуальної дії. В свою чергу, суть спірних правовідносин становить зміст спірного наказу, який стосується проведення концесійного конкурсу. Вказаний спір є публічно-правовим, на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів, тобто за предметною підсудністю цей спір підсудний адміністративним судам. Висновків щодо іншого застосування процесуального права в цій частині ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду не містить, а підставою для передачі справи до іншого суду стало порушення позивачем правил інстанційної юрисдикції. Посилання апелянта на неможливість застосування положень Закону України «Про концесію» № 155-IX від 03.10.2019 року, яким внесено зміни до частини 3 статті 22 КАС України, та який набрав чинності 20.10.2019 року, з огляду на принцип незворотності дії в часі закону, колегія суддів також не приймає до уваги. Слід зазначити, що згідно ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. В даному випадку на час звернення позивача із позовом про оскарження наказу Міністерства інфраструктури України від 28.08.2018 року № 669, вже діяла змінена редакція статті 22 КАС України, а тому розгляд даного спору має здійснюватись у відповідності до діючих правил інстанційної підсудності. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що вказаним вище Законом України «Про концесію» в частині внесення змін до ст. 22 КАС України не було скасовано чи звужено прав позивача, ніяким чином не обмежено їх використання, а тому відсутні підстави вважати, що існуюче становище позивача погіршене прийняттям цього Закону. Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності. Згідно ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Указом Президента України №455/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах», вирішено утворити П`ятий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі. Враховуючи викладене, Миколаївський окружний адміністративний суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для передачі адміністративної справи № 400/1515/20 за підсудністю до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення. За таких обставин підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Протто-Газолін" - залишити без задоволення. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судове рішення складено у повному обсязі 06.08.2020 р. Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: Л.В. Стас Суддя: І.О. Турецька