Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/1796/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 липня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1796/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2020 в адміністративній справі №280/1796, ухвалене суддею Сіпака А.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и В: У березні 2020 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області , в якій позивач просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу під час перерахунку та виплати пенсії з 73% до 68% грошового забезпечення; зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі 100% грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2020 адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними з 01.01.2016 дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час перерахунку та виплати пенсії з 73% до 68% грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при звільненні позивача у запас відповідач повинен був виплачувати пенсію у розмірі 95% грошового забеспечення, згідно вимог закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно наказу керівництва УМВС України в Запорізькій області, з 09.10.1986 по 07.11.1986 позивач, ОСОБА_1 , був направлений в службове відрядження до м. Чорнобиль Київської області, для організації попередження та розкриття злочинів, скоєних в умовах наявності в зоні Чорнобильської атомної електростанції, у складі Чорнобильського РВ Київського гарнізону. Позивач є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 19.02.2019. В результаті відрядження в зону Чорнобильської АЕС позивач отримав захворювання з втратою 60% відсотків працездатності і визнаний інвалідом війни 3 групи. Вказане підтверджується посвідченням інваліда війни № 068335 від 05.07.2011. Факт захворювання позивача та його причинного зв`язку визначено в експертному висновку № 11970 від 06.04.2011 Дніпропєтровською регіональною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я, позивач звільнився в запас. Пенсія позивачу призначена за вислугу років, згідно наказу керівництва УМВС України в Запорізькій області №55 від 08.04.1994 року відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. 24.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив провести перерахунок розміру його пенсії в розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення. Доказів звернення з заявою щодо виплати пенсії без використання розстрочки, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.108, а саме у зниженому розмірі: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50 відсотків перерахованої пенсії, з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75 відсотків перерахованої пенсії, матеріали справи не містять. На звернення позивача від 24.02.2020 відповідачем надано відповідь, викладену у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.03.2020 № 1548-1485/П-02/8-0800/20, де зазначено, що для вирішення питання пільгового обрахунку Вашої вислуги пропонуємо Вам звернутися до сектору із соціально-гуманітарних питань ДУ ТМО МВС України по Запорізькій області. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при постановленні оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії. Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України. Згідно з пунктами 4, 14, 17, 18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі Порядок №3-1), заява про припинення виплати пенсії у зв`язку з виїздом за кордон, поновлення виплати раніше призначеної пенсії тощо, подається пенсіонером, або його законним представником особисто до органу, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів. Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії. Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів. Редакція ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово. Так, у період з 1996 по 2002 роки максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, становив 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, у період з 2002 по 2011 роки - 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 № 1166-VII внесено зміни у частину другій статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. згідно яких цифри 80 замінено цифрами

70. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Відповідно до висновку №8393 від 18.04.1994 про призначення пенсії за вислугу років відповідно про призначення пенсії за вислугу строків служби згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ основний розмір пенсії становив 73% грошового забезпечення. Отже, під час здійснення перерахунку пенсії позивача, відповідачем протиправно зменшив відсотковий розмір грошового забезпечення з 73% на 68%, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час перерахунку та виплати пенсії з 73% до 68% грошового забезпечення, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 100% грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 року №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Доказів звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 100% грошового забезпечення, як особі яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до 1 категорії в матеріалах справи немає. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2020 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду Суддя Л.А. Божко