Постанова 4852 № 280/4757/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4757/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (суддя Бойченко Ю.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інваліду 2 групи, в перерахунку та виплаті пенсії на підставі частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України п Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , обчисливши її з 5 п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підпункту 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат, починаючи з дати звернення 15.04.2020; Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Позивачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції не врахував , що положення ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині «дійсної строкової служби» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 брав участь у заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується матеріалами його пенсійної справи. Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорії 1), що підтверджується копією посвідчення від 27.11.2007 серії НОМЕР_1 та особи з інвалідністю другої групи, з причин наявності захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК від 28.12.2015 серії АВ №0548187. Позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду як отримувач пенсії. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою з питань обчислення пенсії, та листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Олександрівського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя) від 04.05.2020 №3244-3424/Б-02/8-0800/20 позивача повідомлено, що підстави для обчислення пенсії із розрахунку п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відсутні. Не погодившись діями відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії на підставі частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що з матеріалів справи, зокрема, трудової книжки вбачається, що позивач у 1986-1987 роках працював в Чорнобильській ремонтно-експлуатаційній базі флоту; виписка з військового квитка позивача не містить записів про проходження ним у 1986-1987 роках військової служби або участь у військових зборах. За висновками суду першої інстанції, позивачем документально не доведено, що він брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військової служби (військових зборів) і на нього поширюються приписи ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. 9-1 Порядку № 1210. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у даній справі є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Відповідно до статті 10 Закону № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Приміткою до ст. 10 Закону № 796-XII визначено, тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані призвані на військові збори, військовослужбовці - жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань. З викладеного вбачається, що законодавством визначено декілька окремих категорій лише серед військовослужбовців за критерієм виду військової служби, одним з яких є строкова військова служба. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження. Таким чином, ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ частину 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою: «особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року». Так, Законом № 2148-VІІІ розширено в межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, зокрема, на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Проте, умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону № 796-ХІІ залишилась незмінною. З огляду на вказане, право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою передбаченою частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. Розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до 3 третьої статті 59 Закону № 796-XII не допускається. З вищевикладеного слідує, що обов`язковою умовою для застосування положень ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, є участь особи у ліквідації наслідків ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби. Вказана норма регулює правовідносини лише серед військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Зазначене встановлено законодавцем, адже навіть назва правової норми - ст. 59 у Законі № 796-XII викладена так: Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Таким чином, правовими положеннями ст. 59 у Законі № 796-XII врегульовано питання порядку обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб - військовослужбовців. Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року у справі за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону № 796-XII визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Відповідно до вказаного рішення, словосполучення «дійсної строкової», яке міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним. Положеннями статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Вказане відповідає положенням Конституції України: «Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення» (частина друга статті 152). Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону та обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов`язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків. Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Тобто, Конституційним Судом України ухвалене рішення, в якому суд запобігаючи всім формам дискримінації, надав право - усім військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, обирати порядок обчислення пенсії, відповідно до ст. 59 Закону № 796-XII. Як було встановлено судом першої інстанції, позивачем документально не доведено, що він брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військової служби (військових зборів). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки на позивача не розповсюджується дія ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 20 січня 2021 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш