LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС678/688/17

від 03.08.2020 · Цивільна
Резолютивна:Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 червня 2020 року.

Ухвала 03 серпня 2020 року м. Київ справа № 678/688/17 провадження № 61-10527ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу, визнання спільним сумісним майном подружжя житлового будинку з вбудованим приміщенням магазину «Мрія» та земельної ділянки, поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання недійсним державного акта на земельну ділянку та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, ВСТАНОВИВ: 15 липня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 червня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Згідно зі статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Хмельницький апеляційний суд прийняв постанову 10 червня 2020 року, дата складання повного тексту - 10 червня 2020 року, оприлюднена постанова 12 червня 2020 року, тобто останній день оскарження (з урахуванням вихідних днів) припадав на 13 липня 2020 року, а скаргу здано до поштового відділення 15 липня 2020 року. Разом із тим, питання про поновлення строку на касаційне оскарження не порушується. Чинним ЦПК України не передбачено можливості Верховному Суду поновлювати строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише за наявності відповідної про це заяви сторони. Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Оскільки касаційна скарга подана з порушенням визначеного статтею 390 ЦПК України строку, до касаційної скарги не додані відповідні докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надіслати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, конверт, яким було направлене судом апеляційної інстанції відповідне поштове відправлення, довідку суду чи надати інші належні докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Крім того, ОСОБА_1 в касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору, яке обґрунтоване скрутним матеріальним становищем та відсутністю доходів, які дали б їй можливість сплатити судовий збір в повному обсязі. На підтвердження чого надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків ДПС України про суми виплачених доходів від 15 липня 2020 року за період з першого кварталу 2018 року по перший квартал 2020 року, з яких вбачається, що сумарний її дохід за попередній календарний рік, тобто за 2019 рік, складає 9 192,54 грн, а сума судового збору за подачу касаційної скарги складає 19 840 грн. На підставі вищевказаного ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору. Розглядаючи вказане клопотання, суд приходить до висновку, що воно підоягає задоволенню виходячи з наступного. Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору. У пункті 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз`яснено, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - цевитрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 червня 2020 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 червня 2020 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, але який не може перевищувати десять днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»