Постанова Запорізький апеляційний суд № 322/326/20

Дата документу Справа № 322/326/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 322/326/20 Головуючий в 1 інст. Пивоварова Ю.О. Провадження №33/807/321/20 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2020 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю прокурора Богдана С.І., Татаренка В.В. та його представника адвоката Артеменка Є.А.,розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2020 року, якою провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Згідно з оскаржуваною постановою, депутат Новомиколаївської селищної ради, Новомиколаївського району, Запорізької області ОСОБА_1 , будучи, згідно з п. п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", приміткою до ст. 1726 КУпАП суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП, достовірно знаючи про необхідність подати у період часу з 01 січня 2019 року по 01 квітня 2019 року декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, у порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 5-1 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції", рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 2 подав її несвоєчасно, лише 21 квітня 2019 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП (в редакції Закону № 1700-VІІ від 14 жовтня 2014 року) несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що постанову суду вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних обставин. Так, закінчення строків накладення адміністративного стягнення є нереабілітуючою підставою, у зв`язку з чим суд, в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі, тому на його думку постанова підлягає скасуванню. Крім того, порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений рішенням НАЗК №56 від 10 лютого 2017 року встановлює обов`язок складання протоколу про адміністративне правопорушення за наслідками контролю декларації саме уповноваженою особою НАЗК. Між тим, як убачається з матеріалів, перевірка обставин несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 проведена оперуповноваженим 6-го відділу протидії корупції управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Єременко A.M., що суперечить вищенаведеним нормам. Також, у матеріалах справи відсутні докази затвердження та надсилання Національним агентством з питань запобігання корупції до юридичної особи публічного права обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Відсутні листи Національного агентства на адресу ОСОБА_1 з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації, що передбачено ч.5 розділу II Порядку, та на адресу керівника державного органу, в якому він працює (здійснює діяльність). Уповноважена особа Національного агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законом порядку, який за рішення Національного агентства направляється до суду. Всупереч зазначеним вимогам матеріали справи не містять рішення щодо направлення протоколу до суду. Просить скасувати постанову суду від 16.04.2020 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та його представника адвоката Артеменка Є.А., які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який висловив заперечення доводам та вимогам апеляції, перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції зазначені вимоги закону дотримані в повному обсязі. Встановивши закінчення строків накладення адміністративного стягнення, згідно ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції вірно закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1726КУпАП, що відповідає положенням п.7 ст. 247 КУпАП. Відповідаючи на доводи апеляційної скарги щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не уповноваженою особою апеляційний суд виходить з наступного. Так, ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції. Відповідно до ст. 255 КУпАП органи внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 1724 1729КУпАП, які віднесені до адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією. Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Наказом МВС України № 81 від 07.11.2015 року затверджено Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, яким передбачено, що Департамент захисту економіки Національної поліції України є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність. Працівники Департаменту мають право, зокрема складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів у встановленому законодавством порядку. Сукупний аналіз вище наведених норм Закону України «Про запобігання корупції» та Кодексу України про адміністративні правопорушення, вказує, що відповідні посадові особи Національної поліції наділені повноваженнями проводити перевірку, збирати докази та складати протоколи про адміністративні правопорушення, в тому числі і пов`язані з корупцією. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 159 від 26.03.2020 року він складений уповноваженою на те, особою, а саме оперуповноженим 6-го відділу протидії корупції управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Єременко А.М. Отже, апеляційний суд вважає, що вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою та відповідає вимогам ст. ст. 255 та 256 КУпАП, а тому доводи апеляції з цього приводу безпідставні. Посилання ОСОБА_1 на рішення НАЗК № 56 від 10 лютого 2017 року, як на підставу складання протоколу про адміністративне правопорушення саме уповноваженою особою НАЗК також неспроможні. Так, згідно п.1 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» затвердженого рішенням НАЗК №56 від 10 лютого 2017 року, складовими предмета повної перевірки декларації є з`ясування достовірності задекларованих відомостей; з`ясування точності оцінки задекларованих активів; перевірка на наявність конфлікту інтересів та перевірка на наявність ознак незаконного збагачення. Натомість, адміністративне правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП, передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що дія «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» не розповсюджується на правовідносини пов`язані з несвоєчасним поданням без поважних причин декларації. Доводи апеляційної скарги щодо порушення процедури збирання доказів не перевіряються апеляційним судом, оскільки за змістом оскаржуваного рішення судом, окрім складеного протоколу про адміністративне правопорушення, не досліджувалися докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 1726КУпАП. Доводи, викладені в апеляційній скарзі правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАп справа переглянута в межах доводів апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП, судя, ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2020 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду М.С. Тютюник