Постанова 4807 № 322/292/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 322/292/21 Головуючий в 1 інст. Губанов Р.О. Провадження №33/807/458/21 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2021 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) та його захисника-адвоката Котова О.С., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 454,00 грн. Згідно з постановою суду, 28 березня 2021 року о 20:15 годині ОСОБА_1 в районі вул.Садова, буд.23 в с.Новоіванківка, Запорізького району, Запорізькій області, керував транспортним засобом ВАЗ 2107 н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода, невнятне мовлення, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального пристрою «Drager» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити. В обґрунтування своєї скарги зазначає, що при винесені оскаржуваної постанови суд першої інстанції неповністю з`ясував всі обставини, що мають істотне значення для справи, не в повному обсязі дослідив докази та грубо порушив норми матеріального права. Також апелянт зазначає, що 28 березня 2021 року близько 20:15 годин, він, перебуваючи у власному автомобілі ВАЗ 2107, н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований біля будинку, в якому він прожива, розташованого по АДРЕСА_1 , без увімкненого двигуна слухав музику за допомогою автомагнітоли. Він пояснив працівнику поліції, що факт перебування чи не перебування ним в стані алкогольного сп`яніння не має ніякого значення, адже адміністративна відповідальність передбачена саме за факт керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а не перебування в них чи прослуховування музики. Дослідивши матеріали відеозапису, які містяться у справі, були виявленні розбіжності у часі під час знімання двох відео, а саме: відеозапис з автомобільного реєстратора, на якому зафіксований факт руху якогось автомобіля, починається з 20-12 години і триває до 5 хв., а відеозапис з нагрудної боді-камери, на якому зафіксовано факт припаркованого з ним автомобіля біля його двору, починається з 19-16 і триває понад одну годину. Тобто, різниця між двома відео близько однієї години, що дає підстави вважати про факт змонтування двох абсолютно різних за проміжком часу відео, зробленого з метою доведеності факту керування останнім автомобілем. Доводи працівника поліцейського про перехід з зимового часу на літній вважає за необхідне не брати до уваги, так-як вони ґрунтуються суто на припущеннях, і не можуть бути підтвердженні в судовому засіданні (крім пояснень працівника поліції або його колег) абсолютно нічим, а отже не є об`єктивними. Заслухавши ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Котова О.С., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. З матеріалів справи убачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №101854 від 28 березня 2021 року; Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом події. Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. В суді першої інстанції ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що дійсно він перебував в автомобілі, коли до нього підійшли поліцейські, однак автомобілем він не керував (автомобіль стояв біля будинку, в якому він мешкає). Саме через це він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, адже факт вживання спиртного не заперечував. Захисник підтримав доводи свого підзахисного, звернув увагу суду на те, що під час ознайомлення з матеріалами справи ним було встановлено, що відеозапис з автомобільного відеореєстратора (камера вмонтована в патрульному автомобілі) починається з 20:12 год. (триває 3-4 хв.), а відеозапис з нагрудної (боді) камери поліцейського з 19:16 год. (триває понад годину). На переконання захисника, це вказувало, що на відеозаписах зафіксовано різні події, які не пов`язані між собою. Окрім того, захисник зазначив, що в оскаржуваній постанові містяться відомості про те, що коли поліцейській підійшли до автомобіля, то був ввімкнутий двигун, однак це є неправдивим, оскільки двигун був вимкнутий. Під час апеляційного розгляду за клопотанням сторони захисту заслухано свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є батьком ОСОБА_1 . Свідок зазначив, що у вказаний у протоколі день ввечері в темну пору його син ніде не їздив, за двором сидів в автомобілі та слухав музику. В автомобілі було мало бензину, а тому він не міг нікуди поїхати. Автомобіль стояв за двором, оскільки у дворі не було місця. Він бачив біля двору автомобіль працівників поліції з включеними мигалками. Події відбувались близько 19-00 або 20-00 години, було вже темно, горіли ліхтарі. Свідків не було, був один поліцейський, інший поліцейський був в автомобілі. Спиртні напої його син не вживає. Того дня його син ОСОБА_1 зранку кудись їздив, після обіду нікуди не їздив. До вказаних пояснень свідка ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції ставиться критично, оскільки ці пояснення спростовуються матеріалами справи, в тому числі і відеозаписом за участі і самого свідка ОСОБА_2 . З зазначеного відеозапису убачається, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, оскільки саме він знаходився за кермом автомобіля, коли до нього підійшли працівники поліції, при цьому двигун автомобіля працював та фари на автомобілі були включені, а доводи сторони захисту про протилежне спростовуються вказаним відеозаписом. Вказаний відеозапис здійснено без порушень вимог Закону України «Про національну поліцію» та Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року №100, на що обґрунтовано вказано в оскаржуваній ухвалі. Цим відеозаписом зафіксовано ввесь перебіг події за участю водія ОСОБА_1 , яка відбувалась 28 березня 2021 року, починаючи з моменту фіксування руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 до моменту складання протоколу. З відеозапису убачається, що ОСОБА_1 мав явні ознаки сп`яніння, та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені законом, та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються доказами, які суд дослідив без порушень вимог закону, надав цим доказам правильну оцінку. При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Розбіжності у часі на окремих файлах відеозапису (на що звертає увагу апелянт) жодним чином не свідчить про фальсифікацію матеріалів справи, та може пояснюватися технічними причинами. В свою чергу, те, що вказані відеофайли відносяться саме до цієї справи, сумнівів не викликає. Зазначені доводи сторони захисту перевірені судом першої інстанції та на них надана відповідь в оскаржуваній постанові. В тому числі в постанові суду відображені пояснення поліцейського СРПП ВП №3 ЗУРП ГУНП в Запорізькій області Вовка А.А., який при розгляді справи судом першої інстанції зазначив, що в ніч з 27 на 28 березня 2021 року відбувся перехід з зимового на літній час. На відеозаписі з автомобільного відео реєстратора вказаний правильний час. Цей відео реєстратор синхронізується з планшетом і смартфоном, які мають з`єднання з Інтернетом, тому час на ньому змінився автоматично. Саме цей правильний час був зафіксований у протоколі. В нагрудній камері час виставляється в ручному режимі, на підтвердження чого ОСОБА_3 надав інструкцію до бодікамери та зазначив, що в СРПП ВП №3 ця нагрудна камера лише одна, і передається екіпажами при перезміні. Зміна екіпажів проходить вранці. Спеціаліста, який би був спеціально закріплений за цією камерою, в СРПП ВП №3 немає. На момент початку несення служби в той день йому не було відомо, що час на бодікамері не змінено на літній. Під час несення служби він не має можливості переглядати відеозаписи з бодікамери. Вважав, що час на нагрудній камері мав би переставити попередній екіпаж коли в ранку 28 березня 2021 року відбулася зміна екіпажів, або повідомити його про те, що цього (перестановки часу) зроблено не було. За таких обставин він міг перед початком несення служби виставити правильний час, адже відповідною інструкцією під час несення служби поліцейському заборонено самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу. Вказані пояснення поліцейського, на думку апеляційного суду, є переконливими та обґрунтовано прийняті судом першої інстанції. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП і наклав на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах, встановлених цим Кодексом. Доводи, викладені в апеляційній скарзі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19 травня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 322/292/21