Постанова 4805 № 296/9190/19
від 05.08.2020 ·УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/9190/19 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П. Категорія 70 Доповідач Миніч Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Миніч Т.І. суддів: Трояновської Г.С., Павицької Т.М. секретаря судового засідання Кучерявого О.В. розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без повідомлення учасників справи в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 18 травня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Сингаївського О.П. у цивільній справі №296/9190/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, - в с т а н о в и в: У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом. Просила змінити встановлений рішенням Корольовського районного суду м. Житомира №296/1080/16-ц 2/296/1058/16 від 12.05.2016 р. розмір аліментів, які щомісяця стягуються із ОСОБА_1 на її користь для утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 500,00 грн. на ј частину всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що на теперішній час визначена судовим рішенням сума аліментів є недостатньою для нормального фізичного та духовного розвитку дитини, яка потребує догляду і витрат на її утримання. Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 18 травня 2020 року позов задоволено. Змінено розмір аліментів, що встановлений рішенням Корольовського районного суду м. Житомира №296/1080/16-ц 2/296/1058/16 від 12.05.2016 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 17.09.2019 і до досягнення дитиною повноліття. Цим же рішенням стягнуто із ОСОБА_1 в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 768,40 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати в частині визначення судом строку стягнення аліментів з 17.09.2019 року та змінити його на дату з моменту набрання законної сили рішенням суду. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення залишив поза увагою істотну обставину, яка має значення у справі, а саме, що згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти, присуджені відповідно до вимог ст.192 СК України сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, а не з моменту подання цивільного позову до суду. Розгляд справи Житомирським апеляційним судом проведено згідно положень ч.1 ст.369 ЦПК України. Рішення в частині зміни розміру аліментів не оскаржується, а тому не переглядається судом апеляційної інстанції. Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження (а.с.7). Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира №296/1080/16-ц 2/296/1058/16 від 12.05.2016 р. було вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 08.02.2016 і до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України). Згідно ст.183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст.184 СК України). При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.182 СК України, так і положень ст.ст.183,184 СК України. Положеннями ч.1 ст.192 СК Українипередбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених в ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10.02.2010). Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. При вирішенні питання щодо зміну розміру аліментів суд врахував, що відповідач є особою працездатного віку, доказів, які б свідчили про непрацездатність останнього, відповідач не надавав. За наведених обставин суд обгрунтовано змінив спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, визначивши їх у частці заробітку (доходу) батька. Рішення суду в цій частині не оскаржується і набрало законної сили. Разом з тим, визначаючи час, з якого аліменти підлягають обрахуванню у новому розмірі, суд не врахував наступного. Відповідно до роз`яснень, що викладені п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти, присуджені відповідно до вимог ст.192 СК України сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, а не з моменту подання цивільного позову до суду. Із врахуванням положень ч.1 ст. 273 та ч.1 ст. 354 ЦПК рішення в даній справі набрало законної сили 18 червня 2020 року. Саме з цієї дати слід провести зміну розміру аліментів. За наведених обставин та відповідно до положень п.1 ч.1 ст.376 ЦПК рішення суду підлягає зміні. Керуючись ст.ст.258,259,367,369,374,376,381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 18 травня 2020 року змінити. В резолютивній частині рішення змінити дату з 17.09.2019 року на 18 червня 2020 року. В решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий: Судді: