Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/10374/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5761/20 Справа № 212/10374/19 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М. Д. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. секретар судового засідання - Чубіна А.В, сторони справи : позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трест «Кривбасшахтобуд», Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ч.13 ст.7,ч.1 ст.369 ЦПК України без повідомлення осіб цивільну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2020 року, ухваленого суддею Власенко М.Д. у м. Кривому Розі, повний текст судового рішення складено 23 березня 2020 року, В С Т А Н О В И В : У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест «Кривбасшахтобуд» (надалі - ТОВ«Трест «Кривбасшахтобуд» ), Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (ПрАТ«Суха Балка» ) про відшкодування моральної шкоди в зв`язку з ушкодженням здоров`я. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював в шкідливих умовах на підприємствах у відповідачів, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 21.03.2019 року йому первинно встановлено 40% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності. Вважає, що з вини підприємств, які не створили безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває біль та обмеження рухів у поперековому відділах хребта; порушена хода, біль та обмеження рухів у колінних суглобах, загальну слабкість, задишку при помірному фізичному навантажені, кашель, важкість у грудях. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 45000 грн., яку просив стягнути з відповідача ТОВ «Трест «Кривбасшахтобуд», та 35000 грн. з відповідача ПрАТ «Суха Балка», без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2020 року позов задоволено.Стягнуто на користь ОСОБА_1 моральну шкоду з ТОВ «Трест «Кривбасшахтобуд» в сумі 45000 грн., з ПАТ "Суха Балка" 35 000 грн., без утримання податку з доходу фізичних осіб. Стягнуто з кожного з відповідачів на користь держави судовий збір в розмірі по 768,40 грн. Не погоджуючись із рішенням суду, представник відповідач ПрАТ «Суха Балка» посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповним з`ясуванням обставин справи, яке має значення для вірного вирішення спірного питання, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. В мотивування доводів апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що позивачем не доведений факт заподіяння моральної шкоди. Судом не враховано, що працівник свідомо працював тривалий час, будучи обізнаним про шкідливі умови виробництва. Визначений судом розмір моральної шкоди в сумі 80000 грн., вважають значно завищеним, таким, що не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості. У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить рішення суду, як законне та обґрунтоване залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді- доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Судом встановлено, що згідно записів, що містяться в трудовій книжці, позивач ОСОБА_1 з 23.01.1989 року по 28.10.1997 року працював прохідником ШБУ №1 тресту «Кривбасшахтобуд» ТОВ «Трест «Кривбасшахтобуд» в умовах впливу шкідливих факторів протягом 8 років 9 місяців. З 03.11.1997 року по 21.07.2004 року позивач працював підривником ш. Ювілейна Акціонерного товариства «Суха Балка», правонаступником якого є відповідач ПрАТ «Суха Балка» в умовах впливу шкідливих факторів протягом 6 років 8 місяців ( а.с. 9-11). Висновком МСЕК від 21.03.2019 року позивачу первинно встановлено 40% втрати професійної працездатності (30% - радикулопатія, 10% - ХОЗЛ) в зв`язку з професійним захворюванням, строком з 11 березня 2019 року до 01 квітня 20120 року з наступним переоглядом 01.03.2020 року, встановлена третя група інвалідності. ( а.с.20-21). Медичним висновком лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 15.11.2018 р. №1647, позивачу було встановлено професійне захворювання: радикулопатія попереково-крижова (L5, S1), переважно справа, на фоні вираженого деформуючого спондилоартрозу поперекового відділу хребта і полі сегментарної дископатії L2-LЗ,LЗ-L4, L4-15, L5- S1, з вираженими статико динамічними порушеннями і больовим синдромом, нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з пері артрозом колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня). Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого ступеня (а.с.18-19). Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 18.12.2018 року встановлено причини виникнення професійного захворювання, в тому числі профмаршрут: -23.01.1989-28.10.1997 - ШСУ-1 треста Кривбасшахтобуд, прохідник; 03.11.1997-21.07.2004 - ПАТ «Суха Балка» шахта Ювілейна, вибуховик. Згідно пункту 17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, причинами професійного захворювання зазначені: Важкістьпраці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, кг: підіймання та переміщення вантажів-32 при гранично допустимій до 30, робоча поза, знаходження у нахиленому положенні до 30 0 / понад 30 0 , % зміни : 51,2/25,5 при гранично допустимій до 25 Пил переважно фіброгенної дії: пил з вмістом кристалічного кремнію діоксиду від 10 % до 70% в повітрі робочої зони в 3,5 рази перевищує ГДК (7,08 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3 згідно ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны») (а.с.22-23). Згідно п. 19 вказаного акту визначити конкретних посадових осіб, відповідальних за профілактику виникнення професійних захворювань неможливо, через тривалий час роботи ОСОБА_1 в шкідливих умовах, а саме впродовж 29 років 9 місяців (а.с.23). Згідно наданих позивачем виписних епікризів, вбачається що він неодноразово проходив лікування в закладах охорони здоров`я через отримане професійне захворювання (а.с. 28-32) . На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведені заявлені позовні вимоги та наявність правових підстав для відшкодування йому моральної шкоди кожним з відповідачів, через отримане професійне захворювання та втрату працездатності, з урахуванням відпрацьованого часу на кожному виробництві. Колегія суддів погоджується із висновком суду, щодо обов`язку відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду спричинену втратою здоров`я на виробництві, вважає його законним і обґрунтованим. У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я. Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно ст. 173 КЗпП України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ч. 2ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Частиною першою ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Як видно з акту розслідування причин виникнення у позивача хронічного професійного захворювання від 18 грудня 2018 року, причиною професійного захворювання позивача є його робота на підприємствах відповідачів ПрАТ "Суха Балка" впродовж більше 6 років 8 міс. та на підприємстві тресту «Кривбасшахтобуд» ТОВ «Трест «Кривбасшахтобуд» впродовж 8 років 9 місяців в умовах впливу шкідливих факторів виробничого середовища та важкості трудового процесу, а саме рівень запиленості робочої зони, та важкості праці перевищував нормативні показники (а.с.23). Отже, роботодавець, зокрема ПрАТ "Суха Балка" під час роботи позивача допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища важкості праці та запиленості повітря, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому душевних страждань, фізичного болю виникло з вини відповідача, яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача ПрАТ "Суха Балка", про те, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка, оскільки актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача встановлено порушення відповідачем законодавства про охорону праці, оскільки на робочому місці позивача рівень пилу та важкості праці перевищував гранично допустиму концентрацію. Стаття 4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується , зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо),яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Колегія суддів вважає неприйнятними посилання представника відповідача ПрАТ "Суха Балка" в апеляційній скарзі щодо завищеного розміру стягнутої моральної шкодив сумі 80000 грн., оскільки оскаржуваний рішенням суду з відповідача ПрАТ "Суха Балка" на користь позивача стягнуто 35000 грн. - який на думку колегії суддів відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, не є завищений. Зокрема, судом першої інстанції враховано характер отриманого позивачем професійного захворювання, тривалість роботи позивача на кожному з підприємств відповідачів в умовах впливу шкідливих факторів, їх пропорційність, відсоток втрати позивачем професійної працездатності в розмірі вперше 40%, встановлення третьої групи інвалідності, стан здоров`я потерпілого, який залишається незмінним, що свідчить про стійкість отриманого захворювання, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та можливість такого відновлення, звільнення з виробництва через отримане професійне захворювання за станом здоров`я. Визначений судом розмір компенсації моральної шкоди з ПрАТ «Суха Балка» в сумі 35000 грн. відповідає засадам справедливості, законності та співмірності. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу. За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли бути підставою для скасування або зміни рішення суду. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття,оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 06 серпня 2020 року. Головуючий: Судді: