LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856281/529/19

від 06.08.2020 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 281/529/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Невмержицька О.А. Суддя-доповідач - Іваненко Т.В. 06 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іваненко Т.В. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора батальйону патрульної поліції взводу №1 роти №1 в с.Чайки управління патрульної поліції у Київській області на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 вересня 2019 року (місце ухвалення рішення - м. Коростень Житомирської області) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції взводу №1 роти №1 в с.Чайки управління патрульної поліції у Київській області про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора батальйону патрульної поліції взводу №1 роти №1 в с.Чайки управління патрульної поліції у Київській області (далі - відповідач), у якому просив суд скасувати постанову Інспектора батальйону патрульної поліції взводу №1 роти №1 в с.Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Аккордової М.С. про адміністративне правопорушення серія ЕАВ №1226462 від 13.06.2019 року. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 вересня 2019 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 13.06.2019 року відносно позивача винесено постанову серії ЕАВ №1226462 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, а саме, порушення п.12.4 ПДР - перевищення швидкості руху в населеному пункті на 26 км/год. Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України). Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Статтею 122 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. А висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів. Так, колегією суддів досліджено оскаржувану постанову серії ЕАВ №1226462, в якій, зокрема, зазначено, що водій рухався зі швидкістю 76 км/год, при цьому перевищив швидкість в населеному пункті. Швидкість вимірювалась приладом "Трукам Тс001135", чим порушив п.12.4 ПДР. Варто зауважити, що постанова не містить даних, що порушник під час винесення постанови визнавав допущення ним зазначеного у постанові порушення Правил дорожнього руху України. Інформація щодо свідків події, які могли ствердити або спростувати доводи позивача в справі також відсутня. При цьому, колегія суддів зазначає, що з матеріалів інформаційного листа від 05.07.2019 року Служби автомобільних доріг у Київській області судом встановлено, що попереджувальний дорожній знак 5.70 "Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху" встановлений вздовж автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин на км 58+250 ліворуч (в напрямку м.Києва), а не перед населеним пунктом, що не узгоджується з даними викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на 57 км а/д М-07 Київ-Ковель рухався зі швидкістю 76 км/год в населеному пункті (с.Волиця). Тобто, фіксування швидкості автомобіля позивача відбулося до встановленого дорожнього знаку «Обмеження швидкості» та не доводить, що автомобіль позивача під час фіксування швидкості руху знаходився в зоні дії знаку 5.45 населеного пункту «Волиця», де рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Надані відповідачем фотоматеріали фіксації руху позивача вказують на вимірювання швидкості саме до наявного зліва стовпа зі знаком, що позначає початок населеного пункту. Таким чином, судом встановлена невідповідність даних, вказаних в оскаржуваній постанові Серії ЕАВ №1226462, з фактичними обставинами, встановленими в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції. Відповідно до ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача. Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, зважаючи на те, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 КУпАП, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтовановго висновку по суті позовних вимог. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу інспектора батальйону патрульної поліції взводу №1 роти №1 в с.Чайки управління патрульної поліції у Київській області залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 вересня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»