Постанова 4856 № 295/1873/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 295/1873/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Стрілецька О.В. Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 29 квітня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП капралу поліції Попко Івана Володимировича на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 квітня 2020 року (перийнято в м. Житомир 03.04.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Попко Івана Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до Інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Попко Івана Володимировича, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2061310 від 03 лютого 2020 року. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 03 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Так, судом першої інстанції встановлено, що 03.02.2020 року Інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Попком І.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2061310, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ TF55YO », державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по проспекту Миру, 63 в м. Житомирі, проїхав на заборонений сигнал світлофора (жовтий), чим порушив п.8.7.3 ґ) ПДР. Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотивувальна частина. Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Розділом 8 ПДР України встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X- подібні (п. 8.7 ПДР України). Відповідно до п.8.7.3 «ґ» ПДР України сигнали світлофора мають такі значення: ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповдіно до ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені статтями 121, 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглядають органи Національної поліції. Згідно з частиною другою статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з частинами другою-четвертою статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Як вcтановлено з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил проїзду перехресть не містить інформації про здійснення будь-якої фіксації правопорушення. Таким чином, в порушення частини третьої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фотофіксацію правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення. Отже, у зв`язку із відсутністю в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, яким здійснено фотофіксацію, наданий відповідачем фотознімок не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Зазначена правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 24 лютого 2019 року у справі № 592/5576/17 та від 19 лютого 2020 року в справі №524/1284/17. Інших доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення судом у цій справі не встановлено, а позивач не визнає вчинення ним адміністративного правопорушення. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП капралу поліції Попко Івана Володимировича залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.