Постанова 4855 № 640/24741/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24741/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Федотова І.В., Мєзєнцева Є.І. за участю секретаря Муханькової Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа: акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа: акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" про визнання протиправними та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року ВП №60714978 та про стягнення з боржника основної винагороди від 26 листопада 2019 року ВП №60714978. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року ВП №60714978 та про стягнення з боржника основної винагороди від 26 листопада 2019 року ВП №60714978. У стягненні судових витрат на правову допомогу відмовлено. 25 березня 2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалено додаткове рішення у справі про стягнення на користь ОСОБА_1 понесених нею судових витрат у розмірі 817,73 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України. Не погоджуючись з додатковим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити додаткове рішення шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 9567,73 грн. Апелянт зазначила, що за умовами договору про надання професійної правничої допомоги від 04 грудня 2019 року та на підставі відповідних актів надання-приймання послуг вона повинна сплатити витрати на правничу допомогу в сумі 8750 грн. Вказана сума витрат є обґрунтованою та підтверджується відповідними доказами. Відповідачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу та заперечення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим. Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату від сторін до суду не надходило. Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов`язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи. Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16. В даному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивачем надано до суду розрахунок судових витрат, у якому зазначено, що станом на 16 березня 2020 року загальна сума судових витрат складає 9 567,73 грн., а саме: 1) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 750,00 грн. згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 04 грудня 2019 року, додаткової угоди від 10 березня 2020 року, угоди від 11 березня 2020 року та відповідних актів: згідно акта надання-приймання послуг від 09 грудня 2019 року - 5 500,00 грн. (загальний витрачений час - 11 год. із розрахунку 500 грн./год.); згідно акта надання-приймання послуг від 27 січня 2020 року №2 - 2 000,00 грн. (загальний витрачений час - 4 год. із розрахунку 500 грн./годину); згідно акта надання-приймання послуг від 16 березня 2020 року №3 - 1 250,00 грн. (загальний витрачений час - 2,5 години із розрахунку 500 грн./годину); 2) витрати, пов`язані із прибуттям представника ОСОБА_2 до суду 02 березня 2020 року для ознайомлення з матеріалами справи у розмірі 700,73 грн. (382,71 грн. - прибуття (Херсон-Київ); 318,02 грн. - вибуття (Київ-Херсон); 3) витрати пов`язані з іншими процесуальними діями по справі у розмірі 117,00 грн. (47,00 грн. - послуги поштового зв`язку з направлення позовної заяви; 70,00 грн. - послуги поштового зв`язку з направлення відповіді на відзив). Також, позивачем долучено до матеріалів справи копії додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги від 10 березня 2020 року, акта надання-приймання послуг від 16 березня 2020 року №3, проїзного документа (квиток) серії БЖ №097472 , квитанцій поштового оператора "Укрпошта". Вказані докази підтверджують здійснені позивачем витрати пов`язані із підготовкою до розгляду справи та вчиненням інших процесуальних дій у розмірі 817,73 грн. (витрати, пов`язані із прибуттям представника ОСОБА_2 до суду 02 березня 2020 року для ознайомлення з матеріалами справи у розмірі 700,73 грн. та витрати пов`язані з послугами поштового зв`язку з направлення позовної заяви та відповіді на відзив). Водночас інших доказів на підтвердження здійснення позивачем оплати гонорару чи інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду надано не було. При цьому апелянт у апеляційній скарзі зазначає, що за умовами договору про надання професійної правничої допомоги від 04 грудня 2019 року та на підставі відповідних актів надання-приймання послуг вона повинна сплатити витрати на правничу допомогу в сумі 8750 грн. Вказаними доводами апелянт підтверджує факт того, що нею на час подання апеляційної скарги не було проведено оплату гонорару чи інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги у розмірі 8750 грн. Враховуючи практику Верховного Суду, а також те, що апелянтом не було надано до суду документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), колегія суддів погоджується з висновком суду щодо наявності підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 понесених нею судових витрат у розмірі 817,73 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто витрат які підтверджені відповідними доказами. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: І.В. Федотов Є.І.Мєзєнцев