Постанова 4851 № 480/2280/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2020 р. Справа № 480/2280/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря Машури Г.І. розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 21.02.20 року по справі № 480/2280/19 за позовом ОСОБА_1 до Московськобобрицької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю, а саме зобов`язати Московськобобрицьку сільську раду в 10-денний термін надати звіт про виконання рішення суду в даній справі. Заява мотивована тим, що з моменту винесення рішення суду та до теперішнього часу відповідач його не виконав. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі № 480/2280/19 - відмовлено. Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати Московськобобрицьку сільську раду в 10-денний термін надати звіт про виконання рішення суду від 25.07.2019 по справі № 420/2280/19. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідач другий рік не виконує рішення суду від 25.07.2019 і не направляє на його адресу відповідь на заяву № 15 від 10.01.2019, також не виконує вимоги державного виконавця, не реагує на штрафні санкції, які державний виконавець наклав на відповідача, чим порушує права позивача, Конституцію України та закони України. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до протокольної ухвали від 28.07.2020 у зв`язку з неприбуттям учасників справи у судове засідання колегія суддів ухвалила апеляційний розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України). Отже судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Тобто, вказаними нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення та за наявності відповідних на те підстав, в той час як заявником не надано жодного доказу на обґрунтування своєї заяви. Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження. При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень. Матеріалами справи встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Московськобобрицької сільської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді на запит на інформацію, викладену у заяві № 15 від 10.01.2019 та зобов`язання надати відповідь на вказану заяву. 24.10.2019 позивач звернувся до суду із заявою про зобов`язання відповідача в 10-денний термін надати звіт про виконання рішення суду в даній справі. Ухвалою від 25.11.2019 суд відмовив у задоволенні заяви про встановлення судового контролю. Ухвала суду набрала законної сили. Лише після отримання копії ухвали про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа, який і отримав 24.12.2019 (а.с.42). 21.02.2020 позивач повторно звернувся до суду із заявою про зобов`язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду. На підтвердження невиконання рішення суду позивач надав копію акту державного виконавця від 20.02.2020, яким встановлено, що відповідь на заяву №15 від 10.01.2019 стягувачем ОСОБА_1 не отримано (а.с.45) Проте не отримання ОСОБА_1 відповіді на заяву №15 не означає того, що така відповідь на вказану заяву боржником не направлялася, як і не надано доказів того, що Московськобобрицькою сільською радою не направлялася на адресу ОСОБА_1 відповідь на заяву №15 від 10.01.2019. Крім того, доказів вчинення державним виконавцем будь-яких виконавчих дій на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 до суду першої та апеляційної інстанції не надано. Тобто позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", а також не надано доказів необхідності встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 по справі № 480/2280/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова