Постанова 4824 № 357/10981/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №357/10981/2013 Головуючий у І інстанції - Кошель Л.М. апеляційне провадження №22-ц/824/8467/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Писаної Т.О., Журби С.О., за участю секретаря Немудрої Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2020 року за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи: Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , встановив: В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду перебувала цивільна справа №357/10981/13-ц за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування п.1.19 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 14 серпня 2012 року № 307, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. Рішенням суду від 02 грудня 2013 року позов ОСОБА_5 було задоволено. Вказане рішення набрало законної сили 08 вересня 2016 року. 06 лютого 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, посилаючись на те, що стягувач ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 набув права власності на спадкове майно померлого. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 травня 2019 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Вишняк О.А., йому належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 . У зв`язку з правонаступництвом заявник просив замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні із ОСОБА_5 на ОСОБА_2 . Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2020 року, замінено сторону у виконавчому провадженні по справі №357/10981/13-ц, стягувача ОСОБА_5 на правонаступника ОСОБА_2 . Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_2 звертаючись до суду з вимогою здійснити заміну сторони у справі, а саме: замінити його померлого батька на нього - сина, не надав суду належних та допустимих доказів з приводу надання йому повноважень від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку вчиняти дії щодо оскарження незаконного набуття спільної сумісної власності - допоміжних приміщень співвласниками квартири АДРЕСА_2 . На апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав відзив, який обґрунтовував тим, що твердження апелянта є хибними, оскільки ним не подавався новий позов, не оскаржувалось існуюче рішення суду, а лише ставилось питання про заміну сторони. Вся апеляційна скарга ОСОБА_1 стосується суті цивільної справи №357/10981/13 яка закінчена і рішення по якій від 02 грудня 2013 року набрало законної сили та було залишено без змін. Просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2013 року визнано незаконним і скасовано п.1.19 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 14 серпня 2012 року №307 щодо оформлення права власності за ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_3 . Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради 16 серпня 2012 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м, укладений 13 листопада 2012 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який було посвідчено державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної контори і зареєстровано в реєстрі за № 2-2444. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 08 вересня 2016 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2013 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 03 травня 2018 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 08 вересня 2016 року залишено без змін. 10 листопада 2018 року позивач ОСОБА_5 помер. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 травня 2019 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Вишняк О.А., заявник ОСОБА_2 набув право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1, виданого Комунальною службою приватизації державного житлового фонду м. Біла Церква Київської області 12 жовтня 2006 року, зареєстрованого в Білоцерківському МБТІ Київської області 12 жовтня 2006 року, за реєстраційним № 16357357. Постановляючи ухвалу про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що заявник ОСОБА_2 набув права власності на житло позивача ОСОБА_5 . Також суд першої інстанції врахував подальше виконання рішення суду. З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне. Згідно ч.ч.1,2,5 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Крім цього, згідно ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. У відповідності до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Як передбачено вимогами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження. Викладені в апеляційній скарзі доводи, є такими що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2020 року слід залишити без змін. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2020 року. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді Т.О. Писана С.О. Журба