Постанова 4814 № 553/2448/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/2448/18 Номер провадження 22-ц/814/1776/20Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Бондаревської С.М. суддів: Абрамова П.С. Пилипчук Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В : У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору та стягнен-ня коштів, в якому просила договір, укладений між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розірвати; стягнути з відповідача на її користь кошти в сумі 21 400 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн. та пеню в розмірі 7 040 грн. В обґрунтування позову зазначала, що 08 грудня 2017 року між нею та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір на поставку металопластикових конструкцій б/н, предметом якого відповідно до п.1.1-1.5 є наступне: «Підрядник зобов`язується організувати роботи по виготовленню та доставити Замовнику металопластикові конструкції за вказаною адресою, а Замовник спочатку оплатити їх вартість в повному обсязі, після чого прийняти вироби. Конфігурація, кількість, розміри, а також матеріали виготовлюваних конструкцій вказуються в Додатку №1, який являється невід`ємною частиною Договору і підписується сторонами, після підписання Додатку №1 претензії по замовленню, комплектації, профіль-ним системам не приймаються. Розірвання договору після його підписання не допускається. Замовник повідомлений, що вартість замовлення складає 22 000 грн., попередня оплата - 15 400 грн., борг до передачі у власність - 6 600 грн.». На виконання умов договору вона в повному обсязі сплатила попередню оплату в сумі 15 400 грн., про що зазначено в п.1.4 договору та відповідно до п. 1.5 залишок по оплаті скла-дав 6 600 грн.; 13 грудня 2017 року нею було здійснено доплату в розмірі 5000 грн., що під-тверджується квитанцією, виданою ФОП ОСОБА_2 , залишок боргу становив 1 600 грн.; 23 лютого 2018 року нею сплачено ще 1000 грн., про що відповідач зазначив у договорі. Згідно п. 6.1 договору підряду на поставку металопластикових конструкцій б/н від 08 грудня 2017 року, укладеного між нею та відповідачем, підрядник зобов`язується доста-вити вироби протягом 40 робочих днів. У випадку, якщо вироби мають нестандартну комп-лектацію строк виготовлення виробів може збільшуватися до 45 робочих днів. Відповідач свої зобов`язання у строки, встановлені в п.6.1 Договору не виконав, товар, який є предметом договору, поставив частково. Станом на 02 листопада 2018 року пройшло 329 днів з моменту укладення договору, проте умови договору належним чином не виконані, а тому відповідно до п.7.3 договору, вона має право на стягнення з відповідача пені у розмірі 7 040 грн. 60 коп. Відповідач, отримавши передоплату в сумі 21400 гривень, не поставив товар в обумовлений договором строк, не виконав свої договірні зобов`язання. В зв`язку з невиконанням укладеної угоди, їй спричинені моральні страждання нереа-лізованими очікуваннями на заміну вікон у квартирі напередодні зимового періоду, що негативно позначилось на стані її здоров`я, оскільки вона є інвалідом 2 групи, перенесла інсульт. Моральну шкоду оцінює в 10 000 грн., яку просила стягнути на її користь. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. Не погодившись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення безпідставно не врахував положення п. 4.1 укладеного договору №б/н від 08 грудня 2017 року, згідно якого прийняття-передача доставлених виробів здійснюється сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі протягом п`яти днів з моменту повідомлення Замовника про готовність відповідних виробів до прийняття. Однак, зазначений акт між сторонами не складався та не підписувався, оскільки договір не виконано і металопластикові конструкції відповідачем не поставлені. На апеляційну скаргу ОСОБА_1 свій відзив надіслав відповідач ОСОБА_2 , в якому, спростовуючи доводи апелянта, просив апеляційну скаргу - залишити без задово-лення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказував, що акт прийому-передачі не було підписано, оскільки позивач, після фактичного виготовлення замовлення та поставки їй виготовлених конструкцій, - вирішила кардинально змінити замовлення і, отримавши відмову, оскільки конструкції технічно можуть бути встановлені лише на місця, відповідні до їх початкових замірів, та їх розташування не може бути змінено поза умовами договору за її бажанням, - відмовилася підписувати акт приймання-передачі. Враховуючи, що укладеним між сторонами договором не передбачався монтаж конструкцій, і така послуга є виключно додатковою, а вимогу замовника про заміну вікон місцями, об`єктивно неможливо виконати, - виготовлені згідно умов договору конструкції були передані відповідачем замовнику без їх монтажу і залишилися в житловому приміщенні ОСОБА_1 без підписання відповідного акту. Також зазначав, що доводи позивача про те, що поставка конструкцій відбулася лише після її звернення до правоохоронних органів, є надуманими, оскільки поставка конструкцій відбулася в строк, передбачений договором, а про звернення позивача до поліції відповідач дізнався виключно з позовної заяви. Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядалася судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провад-ження та відповідно до положень ч. 2 ст. 369 цього Кодексу - без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що 08 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір на поставку металопластикових конструкцій б/н, вартість замовлення становить 22 000 грн. ОСОБА_1 здійснила оплату за ПВХ конструкції на загальну суму 21 400 грн. Згідно вказаного договору підряду на поставку металопластикових конструкцій, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , останній зобов`язався організувати роботи з виготовлення і доставки замовнику металопластикових конструкцій за вказаною адресою, відповідно до конфігурації, розмірам, які зазначені у додатку №1 до договору, а замовник оплатити їх вартість у повному обсязі, після чого прийняти вироби. За умовами п. 6.1 зазначеного договору підряду, укладеного сторонами, підрядник зобов`язується доставити вироби протягом 40 робочих днів. У випадку, якщо вироби мають нестандартну комплектацію строк виготовлення виробів може збільшуватися до 45 робочих днів. За нормами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобо-в`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 839 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 849 ЦК України, якщо під час виконання роботи стане очевид-ним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядни-кові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Частиною 1 статті 10 закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. За нормами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до умов укладеного сторонами 08 грудня 2017 року договору на поставку металопластикових конструкцій, - ФОП ОСОБА_2 , за дорученням ОСОБА_1 , органі-зовує дії по виготовленню та передачі у власність металопластикових конструкцій по зазначеній адресу у договорі, а замовник зобов`язаний здійснити оплату в повному обсязі, після чого прийняти виріб. Підписаний договір позивачем свідчить про те, що ОСОБА_1 у повній мірі була надана інформація про товар, умови оплати та доставки /а.с. 13/. Якість наданих металопластикових конструкцій підтверджена сертифікатом відповідності, зареєстрованого в Реєстрі за №UA1.047.0001915-17, терміном дії з 16 лютого 2017 року до 02 лютого 2019 року /а.с. 153/. Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач так конкретно і не вказала який саме товар їй поставили, якою вартістю, що в свою чергу позбавляє можливості перевірити розрахунки позивача по стягненню пені, яка має розраховуватись в розмірі 0,1% від вартості недопоставлених виробів за кожен день прострочки такого невиконання. Також, доводи заявника про те, що поставка конструкцій відбулася лише після її звернення до правоохоронних органів, не узгоджується з фактичними обставинами, згідно яких поставка конструкцій відбулася в строк, передбачений договором. Так, за умовами п. 6.1 договору, підрядник зобов`язаний доставити замовлення протягом 40 робочих днів. Враховуючи укладення сторонами договору 08 грудня 2017 року та кількість вихідних та святкових днів в грудні 2017 року та січні 2018 року, - 40 робочих днів, передбачених договором для виконання замовлення, минали 06 лютого 2018 року. Однак, з долучених до позову доказів слідує, що вже 18 січня 2018 року позивач звернулася до Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області з приводу невико-нання відповідачем умов договору, хоча станом на вказану дату строки виконання умов договору ще не настали. За повідомленням від 01 березня 2018 року, в ході розгляду матеріалів даного звернення, - ознак кримінального правопорушення по даному факту не виявлено /а.с. 16/. 25 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ФОП ОСОБА_2 з претензією щодо невиконання умов договору від 08 грудня 2017 року /а. с. 15/. Однак встановлено, що згідно додатку №1 до договору від 08 грудня 2017 року, ОСОБА_1 було надано інформацію про товар, умови оплати та доставки, що підтверд-жується її особистим підписом, здійснено заміри та узгоджено із замовником характерис-тики, розміри та комплектацію металопластикових конструкцій. Якість наданих металопластикових конструкцій підтверджена сертифікатом відповід-ності, зареєстрованого в Реєстрі за №UA1.047.0001915-17,терміном дії з 16 лютого 2017 року до 02 лютого 2019 року /а. с. 153/. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обгрунтованості позовних вимог. Окрім того, доводи позивача носять суперечливий характер та не мають жодного обґрунтування. Так, ОСОБА_1 просить повернути їй в повному обсязі кошти, які були нею сплачені за договором підряду,- враховуючи невиконання відповідачем умов договору, і в той же час зазначає, що ФОП ОСОБА_4 частково поставив їй товар, який є предметом договору. При цьому, позивач так і не вказала який саме товар їй поставили, якою вартістю, у зв`язку з чим незрозумілими є і розрахунки позивача по стягненню пені, яка повинна розраховуватись в розмірі 0,1% від вартості недопоставлених виробів за кожен день прострочки такого невиконання. Також, незрозумілі підстави для оплати за вказаним договором позивачкою відпові-дачу 23 лютого 2018 року 1 000 грн., тоді як 18 січня 2018 року позивач вже звернулась до поліції з приводу невиконання відповідачем договірних обов`язків. За нормами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо який у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правомір-ного висновку, що позивачем не доведено неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань за договором підряду №б/н від 08 грудня 2017 року, а відтак відсутні правові підстави задоволення позову, як в частині вимог розірвання договору та стягнення коштів, так і в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди. Такий висновок суду грунтується на наявних у справі та належним чином дослід-жених доказах, відповідає вимогам закону та узгоджується з фактичними обставинами. В свою чергу доводи апеляційної скарги правильності висновків місцевого суду не спростовують, як і не підтверджують їх неправомірність належними доказами, Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування - не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: Бондаревська С.М. Судді: Абрамов П.С. Пилипчук Л.І.