Постанова Харківський апеляційний суд № 638/1840/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 638/1840/24 Номер провадження 22-ц/818/413/25 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 січня 2025 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді (судді-доповідача) Мальованого Ю.М., суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2024 року в складі судді Штих Т.В. по справі № 638/1840/24 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, - В С Т А Н О В И В: У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів. Позовна заява мотивована тим, що 02 липня 2021 року між нею та відповідачем укладено договір підряду, за умовами якого фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зобов`язався виконати за її замовленням східцеві огородження за ескізом. Вартість робіт за вказаним договором склала 101 000, 00 грн, з яких попередня оплата в розмірі 60 000,00 грн була сплачена нею одразу в момент підписання договору. Відповідно до п.2.1.1 вказаного договору підрядник зобов`язаний «виконати роботу належної якості згідно з описом та кресленнями, зазначеними в додатковій угоді». Строк виконання становив 46 днів та сплинув 17 серпня 2021 року. Однак, в порушення умов договору жодних креслень не виконувалось, додаткових угод не укладалось, що у подальшому призвело до порушення ФОП ОСОБА_3 зобов`язань за договором та неналежного виконання роботи з виготовлення східцевого огородження. Так, 25 жовтня 2021 року підрядником на її адресу доставлено виготовлений виріб, який взагалі не відповідав її вимогам, про що підрядникові було одразу повідомлено за телефоном. При цьому, жодного акту приймання-передачі виробу не складалось. Неодноразові вимоги виконати належним чином свої зобов`язання за договором та поставити виріб, який відповідає її вимогам, підрядником ігноруються та не виконуються, що стало підставою для складання вимоги-претензії від 30 жовтня 2021 року, яка була направлена одночасно на юридичну адресу ФОП ОСОБА_2 , фактичну адресу здійснення підприємницької діяльності, а також на e-mail. Проте дотепер жодної відповіді на вищевказану вимогу-претензію вона не отримала. Замовлений виріб не виготовлено та не поставлено, договір підряду не розірвано, попередня оплата за договором в розмірі 60 000,00 грн їй не повернута. Раніше привезений виріб відповідач вивіз. Вказала, що постановою Харківського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 638/17615/21 за її позовом до ФОП ОСОБА_2 встановлено факт порушення ФОП ОСОБА_2 строку виконання зобов`язань за вищевказаним договором на 21 день, а саме: з 17 серпня 2021 року (кінцевий строк виконання робіт) по 07 вересня 2021 року (дата складання ФОП Горшановим акту приймання-передачі). Таким чином, станом на 07 вересня 2021 року прострочення за вищезазначеним договором підряду склало 21 день, тобто пеня за прострочення виконання зобов`язання (надання послуги) на договором підряду становить: 3030,00 грн (3% від загальної суми) х 21 день = 63 630,00 грн. Враховуючи, що в порушення умов п.п.1.4, 1.5 Договору до теперішнього часу замовлені роботи не виконані, узгоджений сторонами виріб не виготовлено, акти приймання-передачі не підписані, чим порушені визначені Законом її права як споживача, просила стягнути з ФОП ОСОБА_2 пеню 3% від суми зобов`язання за 21 день прострочення в розмірі 63 630,00 грн. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду мотивовано тим, що позивачка не надала належних і допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені. На вказане судове рішення 19 вересня 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 за допомогою системи «Електронний суд» до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги про стягнення з відповідача пені 3% від суми зобов`язання за 21 день прострочення в розмірі 63 630,00 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що факт порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 строку виконання зобов`язань за вищевказаним договором на 21 день, а саме: з 17 серпня 2021 року (кінцевий строк виконання робіт) по 07 вересня 2021 року (дата складання ФОП ОСОБА_2 акту приймання-передачі) встановлено постановою Харківського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 638/17615/21 за її позовом до ФОП ОСОБА_2 , і не підлягає доказуванню. Суд першої інстанції у своєму рішенні фактично повністю виклав факти і обставини, встановлені у постанові Харківського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, які не впливають на предмет спору та не стосуються позовних вимог (стягнення пені), не застосувавши норму ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02 липня 2021 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір на виконання робіт з виготовлення металевої конструкції - східцевого огородження за ескізом. Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов`язується виконати за завданням замовника роботу, зазначену у пункті 1.2 договору, та здати її результат замовнику, а замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її. Пунктом 1.2 передбачено, що підрядник зобов`язується виконати наступну роботу: виготовлення металоконструкції, що в подальшому має назву східцеве огородження за ескізом, колір білий. Строк виконання робіт протягом 46 днів з моменту підписання договору (пункт 1.4). Пунктом 2.1 договору передбачено, що підрядник зобов`язаний особисто виконати роботу належної якості згідно опису та креслень в додатковій угоді, в строк, зазначений в пункті 1.4 договору, передати результат роботи замовнику та безкоштовно протягом 14 днів з моменту закінчення робіт виправити на вимогу замовника всі виявлені недоліки у разі мотивованої відмови замовника від приймання виробів у момент передачі виробу. Пунктом 2.2. передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти виріб згідно опису та кресленням у додатковій угоді (підпункт 2.2.1); Після отримання від підрядника сповіщення про закінчення роботи замовник особисто або у разі закінчення строку, вказаного у пункті 1.4. договору, повинен оглянути та прийняти результат роботи у момент фактичної передачі виробів, а при виявленні відступів від договору, що погіршують результат роботи чи інших недоліків у роботі, невідкладно заявити про це підряднику, відправивши письмову мотивовану відмову від приймання виробів на e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 додатково описавши претензію в акті приймання-передачі виробів (підпункт 2.2.2.); Після усунення невідповідностей замовник зобов`язаний прийняти роботу у відповідності до пункту 3 договору (підпункт 2.2.3); Замовник зобов`язаний оплатити роботу за ціною, вказаною в пункті 3 договору (підпункт 2.2.4). Пунктом 2.3.2 договору передбачено право замовника відмовитись від виконання договору у будь-який час до здачі йому результатів роботи, сплативши підряднику частину встановленої ціни, пропорційно частині роботи, виконаної до отримання сповіщення про відмову замовника від виконання договору. Пунктом 3 договору визначено, що ціна роботи складає 101 000,00 грн без ПДВ, передплата складає 60 000,00 грн, залишок 41 000,00 грн сплачується замовником після виконання роботи під час підписання акту прийому - передачі. Пунктом 4.1. договору передбачено, що за порушення строку виконання робіт, зазначеного в пункті 1.4 договору, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 складено на ім`я фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 вимогу-претензію, в якій вона вказала, що в порушення умов договору підряду жодних креслень не виконувалося та додаткових угод не укладалось, що у подальшому призвело до порушення підрядником зобов`язань за договором та неналежного виконання роботи з виготовлення східцевого огородження. 25 жовтня 2021 року підрядником на її адресу доставлено виготовлений виріб, який взагалі не відповідав її вимогам, про що вона одразу повідомила підрядника за його номером телефону. При цьому, жодного акту приймання-передачі виробу не складалось. У подальшому неодноразові вимоги виконати належним чином свої зобов`язання за договором та поставити виріб, який відповідає її вимогам, з боку підрядника виконані не були. Зазначила, що строк виконання робіт перевищено на 69 днів. Пропонувала вважати розірваним договір від 02 липня 2021 року та повернути попередню оплату за вказаним договором в розмірі 60 000,00 грн. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення пені за порушення виконання зобов`язання. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року у справі № 638/17615/21 позов ОСОБА_1 - задоволено; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її користь пеню 3% від суми зобов`язання за кожен день прострочення в розмірі 260 580,00 грн станом на 11 листопада 2021 року та на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн. Постановою Харківського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задоволено, заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення пені за порушення виконання зобов`язання - відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказану постанову. У ході розгляду справи № 638/17615/21 судом встановлено, що між сторонами виникли договірні зобов`язання щодо виготовлення металевої конструкції - східцевого огородження. Сторони визнають, що 25 жовтня 2021 року підрядником на адресу замовниці доставлено виготовлений виріб, який вона не прийняла та повернула йому. Водночас, з копії акту приймання-передачі вбачається, що ОСОБА_1 вперше відмовилась приймати роботу ще 07 вересня 2021 року без пояснення причин. Станом на час закінчення строку дії договору - 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 до підрядника з претензіями щодо порушення строку виконання робот не зверталась, та в подальшому ними узгоджувалась дата поставки виготовленої металевої конструкції - 25 жовтня 2021 року. За умовами підпункту 2.2.2 договору замовниця повинна була при виявленні відступів від договору, що погіршують результат роботи чи інших недоліків у роботі, невідкладно заявити про це підряднику, відправивши письмову мотивовану відмову від приймання виробів на e-mail, додатково описавши претензію в акті приймання-передачі виробів. Однак, доказів виконання ОСОБА_1 вимог підпункту 2.2.2 суду не надано. До посилань ОСОБА_1 на те, що сторонами взагалі не узгоджено креслення майбутньої роботи, колегія суддів поставилась критично, оскільки з урахуванням специфіки роботи з виготовлення металевої конструкції на замовлення її неможливо було б виконати без попереднього узгодження розміру та дизайну майбутньої конструкції. До того ж, відповідачем надано до суду копію ескізу креслення, який є додатком до договору підряду від 02 липня 2021 року, та позивачкою не спростовано, що сторони узгоджували такий ескіз. При цьому, посилаючись на прострочення виконання відповідачем зобов`язання з виготовлення виробу ОСОБА_1 не надала доказів того, що після її відмови прийняти виготовлені конструкції, сторони узгодили якийсь інший вигляд замовленого східцевого огородження, що відповідатиме її вимогам. Після відмови від прийняття робіт позивачка не вимагала усунення конкретних недоліків, зменшення ціни роботи, безоплатного виготовлення іншої речі чи повторного виконання роботи або відшкодування збитків. Отже, ОСОБА_1 не надала належних і допустимих доказів на підтвердження неналежної якості виконаних робіт, невідповідності виготовленої металевої конструкції умовам договору та наявності вини відповідача; не вказала, які саме істотні умови договору побутового підряду порушено відповідачем, а також не надала доказів того, що вона негайно заявила про виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків. За приписами статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до частини 1 статті 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно із частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналіз положень частини 5 статті 653 ЦК України свідчить, що тільки при розірванні договору у зв`язку з істотним його порушенням однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору. Частиною 2 статті 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (статті 549, 551, 611 ЦК України). Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до частини 3 статті 865 ЦК України до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 369/10006/17 (провадження № 61-35777св18) зроблено висновок по застосуванню частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та вказано, що «вона поширюється на договори підряду та договори про надання послуг. Відповідно прострочення зобов`язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг зумовлює нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) або в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення». Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання. До моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію, і навпаки, з моменту порушення - являє собою міру відповідальності. За правилами частин 4, 7 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначено, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Предметом спору у цій справі позивачка визначила стягнення пені, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів», за несвоєчасне виконання зобов`язання відповідачем з 17 серпня 2021 року (кінець строку дії договору) по 07 вересня 2021 року (складання акту приймання-передачі, за яким позивачка відмовилась від прийняття роботи). Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 вже зверталась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення пені за порушення виконання зобов`язання у справі № 638/17615/21, у задоволенні якого відмовлено. Предметом її вимог у справі № 638/17615/21 було стягнення пені за 86 днів з 17 серпня 2021 року по 11 листопада 2021 року, тобто включно з періодом, за який вона просить стягнути пеню у цій справі. Єдиною новою підставою свого позову у цій справі позивачка зазначає постанову Харківського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 638/17615/21, якою, як вона вважає, встановлено факт порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 строку виконання зобов`язань за вищевказаним договором на 21 день, а саме: з 17 серпня 2021 року по 07 вересня 2021 року. Однак, вказаною постановою встановлено, що станом на час закінчення строку дії договору - 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 до підрядника з претензіями щодо порушення строку виконання робот не зверталась, 07 вересня 2021 року відмовилась отримувати від підрядника виготовлений виріб,та в подальшому ними узгоджувалась інша дата поставки виготовленої металевої конструкції - 25 жовтня 2021 року, коли позивачка вдруге відмовилась прийняти виготовлену конструкцію без зазначення конкретних мотивів. У разі встановлення судом у справі № 638/17615/21 наявності підстав для стягнення з відповідача пені за період з 17 серпня 2021 року по 07 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 були б задоволені частково, тоді як у задоволенні її позову відмовлено. Постанова суду про відмову у задоволенні позову є чинною. При цьому, 07 вересня 2021 року відносини між сторонами не припинились ані прийняттям виконання, ані розірванням. Після відмови від прийняття виробу 07 вересня 2021 року ОСОБА_1 не вимагала усунення конкретних недоліків, зменшення ціни роботи, безоплатного виготовлення іншої речі, відшкодування збитків чи розірвання договору. З позовними вимогами про розірвання договору ОСОБА_1 також не зверталась. До того ж, пунктом 4.1. договору передбачено, що за порушення строку виконання робіт, зазначеного в пункті 1.4 договору, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, тобто сторони у договорі, керуючись принципом свободи договору (стаття 6 ЦК України), врегулювали свої відносини на власний розсуд, що не суперечить вимогам статті 551 ЦК України. Однак, відповідних вимог на підставі договору позивачка не заявляла. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду не спростовують, фактично зводяться до переоцінки наявних у справі доказів. Рішення суду першої інстанції є законним, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає та позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», підстав для перерозподілу судових витрат у суду апеляційної інстанції немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 13 січня 2025 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.В. Маміна О.Ю. Тичкова