Постанова 4856 № 935/103/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 935/103/20 Головуючий у 1-й інстанції: Пасічний Т.З. Суддя-доповідач: Драчук Т. О. 04 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : 14 січня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Коростишівського районного суду Житомирської області з позовом до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради Житомирської області, в якому просив -визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 03 січня 2020 року № 002/07-12/002/20, складену щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 травня 2020 року адміністративний позов задоволено: -визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення від 03 січня 2020 року № 002/07-12/002/20 про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції щодо задоволених позовних вимог, відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради Житомирської області, подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням процесуальних норм та норм матеріального права. Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги доводи, що саме триваюче правопорушення виявлено під час проведення позапланової перевірки та зафіксовано матеріалами справи, складеними за результатами перевірки від 28.12.2019, а притягнуто позивача до відповідальності постановою про адміністративне правопорушення від 03.01.2020. Крім того, апелянт зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Позивач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Відповідач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. При цьому, 30.07.20 до суду надійшла заява відповідача про розгляд справи за його відсутності.. Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, обмежені строки розгляду справи та жоден з учасників справи в судове засідання не з`явився, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції слід змінити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частини нежитлового приміщення будинку АДРЕСА_2 . З матеріалів справи встановлено, що 24.12.2019 по 28.12.2019 головним спеціалістом відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради Прищепою О.В. на підставі направлення від 18.12.2019 №07-13/046/19 проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті за адресою Житомирська обл., м. Коростишів, вул. Мічуріна,

26. За результатами перевірки складений акт дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №19 від 28.12.2019, відповідно до висновків якого встановлено, що ОСОБА_1 у 2016 році з порушенням відстані від червоної лінії вул. Павлова, з порушенням нормативних протипожежних відстаней, без оформленого належним чином права власності або користування земельною ділянкою, без паспорта забудови земельної ділянки та без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, виконав будівельні роботи з будівництва двоповерхового будинку за адресою АДРЕСА_2 , що свідчить про факт порушення вимог містобудівного законодавства та державних будівельних норм, що є порушенням вимог п. 3.32 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень». 28.12.2019 головним спеціалістом відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради Прищепою О.В. складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 96 та ч. 4 ст. 96 КУпАП. 28.12.2019 винесено припис №07-15-/017/19 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, у якому зобов`язано позивача усунути виявлені порушення шляхом знесення самовільно збудованого об`єкта в термін до 28.02.2020. 03.01.2020 року відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради розглянуто справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 . За результатами розгляду справ винесено відповідні постанови: - постанова №001/07-12/001/20 від 03.01.2020 року про закриття справи про адміністративне правопорушення щодо порушення ОСОБА_1 вимог п.1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення визначені ст. 38 КУпАП; - постанова №002/07-12/002/20 по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.4 ст.26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 3.32 та вимоги Таблиця 1, додаток 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень», та відповідно до ч.1 ст. 96 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Постановою по справі про адміністративне правопорушення №002/07/12/002/20 від 03.01.2020 встановлено порушення позивачем ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 3.32 та вимоги Таблиці 1, додаток 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень» Не погоджуючись з вказаною постановою про адміністративне правопорушення позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з акта перевірки від 28.12.2019 та змісту оскаржуваної постанови від 03.01.2020 вбачається, що ОСОБА_1 здійснював будівництво будинку в 2016 році, що також підтверджується технічним паспортом на будинок. При цьому, вказана обставина сторонами не оспорюється. Водночас, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності через 3 роки після скоєного порушення. Згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Зазначена стаття визначає присічні строки притягнення особи до відповідальності, а саме: не більше двох місяців з дня вчинення правопорушення та не більше двох місяців з дня виявлення правопорушення, в разі якщо воно носить триваючий характер. Зміст наведеної норми також свідчить, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення пов`язується з днем його виявлення лише у випадку вчинення триваючого правопорушення. Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. З урахуванням вказаного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.96 КУпАП, не є триваючим, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, у зв`язку з чим дане правопорушення припинилося фактом завершення будівництва з порушенням відповідних вимог, у зв`язку з чим адміністративний позов належить задовольнити. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Приписами ст. 244-6 КУпАП визначено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (ст. 96, 96-1 (крім ч. 2 - 5), ч. 1 та 2 ст. 188-42). З матеріалів справи вбачається, що порушення вимог ч. 1 ст. 96 КУпАП були виявлені під час перевірки позивача 28.12.2019, та в послідуючому постановою начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 002/07-12/002/20 від 03.01.2020 накладено на позивача штраф у розмірі 850 грн. З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Користишівським районним судом Житомирської області від 30.09.2019 року по справі №280/889/17 прийнято рішення про виділення ОСОБА_1 в натурі, як окремий об`єкт нерухомого майна, 29/100 частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 по першому варіанту поділу запропонованому експертом що складається з санвузла 1-8 площею 3,2м2, житлової кімнати 1-9 площею 15,7м2, кухня-студія 1-10 площею 3,8м2. Позивачем до матеріалів справи долучено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , літ. «Д», виготовлений 12.08.2016, свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.04.2016, що підтверджує право власності позивача на житловий будинок. Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч.2 ст.41 Закону). Відповідно до п.2 ч.3 ст.41 цього Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону. Згідно вимог ч. 1 ст. 96 КУпАП (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З матеріалів прави, а саме з акту перевірки та постанови про адміністративне правопорушення, судом апеляційної інстанції встановлено, що будівництво будинку здійснювалось позивачем в 2016 році. Вказана обставина підтверджується технічним паспортом та сторонами не оспорюється. Однак, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності через 3 роки після скоєного порушення. Згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Зазначена стаття визначає присічні строки притягнення особи до відповідальності, а саме: не більше двох місяців з дня вчинення правопорушення та не більше двох місяців з дня виявлення правопорушення, в разі якщо воно носить триваючий характер. Зміст наведеної норми також свідчить, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення пов`язується з днем його виявлення лише у випадку вчинення триваючого правопорушення. Триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються виконанням регламентованих обов`язків, якщо ці обов`язки ще можливо виконати. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності), увесь час безперервно скоює правопорушення (яке можливо припинити) у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків, які ще можливо виконати. Склад зазначеного правопорушення є триваючим, оскільки розпочинається з моменту початку виконання будівельних робіт та закінчується фактичним їх виконанням. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 159/5666/15-а, від 11.10.2019 у справі № 380/733/17, від 23.12.2019 у справі №296/1090015-а. Колегія суддів звертає увагу, що в даній справі будівництво будинку здійснювалось в 2016 року, що відповідачем не спростовано, а тому таке правопорушення не може вважатися триваючим у розумінні наведених правових норм. Таким чином, зазначене адміністративне правопорушення є закінченим з 2016 року, тобто з моменту фактичного виконання (завершення) будівельних робіт. Згідно з ч. 1, 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративно правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у ч. 3 та ч. 4 цієї статті. Отже, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта, що саме триваюче правопорушення було виявлено під час проведення позапланової перевірки 28.12.2019, а постановою від 03.01.2020 накладено адміністративне стягнення, оскільки зазначене адміністративне правопорушення є закінченим з моменту виконання будівельних робіт, тобто з 2016 року. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року по справі № 240/845/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради про визнання протиправним та скасування припису задоволено, визнано протиправним та скасовано припис від 28.12.2019 № 07-15/017/19 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, винесений начальником відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради. За результатами розгляду даного позову суд прийшов до висновку, що вимога про знесення самочинно збудованого об`єкта може бути вказана у приписі, однак забезпечення виконання таких дій не може бути здійснено шляхом вимоги. Такі дії вчиняються адресатом припису у добровільному порядку або шляхом звернення до суду із відповідним позовом. З урахуванням наведених норм та встановлених судом обставин, спірний припис відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради не відповідає вказаним нормам закону, тому підлягає скасуванню. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Разом з тим, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 травня 2020 року відповідає не повністю, оскільки згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Отже, належним способом захисту порушеного права особи, є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, але не в повній мірі висвітлив резолютивну частину рішення, колегія суддів приходить до висновку щодо зміни рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 травня 2020 року в резолютивній частині, зазначивши (доповнивши), що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради залишити без задоволення. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення змінити, доповнивши резолютивну частину. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. В решті рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.