Постанова 4856 № 240/845/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/845/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 15 жовтня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, В С Т А Н О В И В : в лютому 2020 року позивач звернувся до суду із позовом до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради про визнання протиправним та скасування припису. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення в та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 жовтня 2020 року, з урахуванням ст.306, ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно абз.8 п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, посадовою особою відділу видано направлення № 07-13/046/19 від 18.12.2019 на проведення позапланової перевірки у термін з 19.12.2019 по 28.12.2019 року (а.с.6). 28.12.2019 року працівниками Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради на підставі вказаного направлення проведено позапланову перевірку об`єкта - будівництва за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Мічуріна,26. За результати проведеної перевірки відповідачем було оформлено відповідний акт щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, де зазначено, про встановлення порушення п.1 ч.1, ч.7 ст. 34, ч.4 ст.26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»; ч.1 ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність»; вимоги таблиці 1 додатку 3.1., 3.25*, п. 3.32 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень» (а.с.7-20). Крім того, за результатами перевірки, у зв`язку з виявленими порушеннями, складено два протоколи про адміністративні правопорушення від 28.12.2019 року та видано обов`язковий до виконання припис №07- 15/0017/19 від 28.12.2019 року про усунення порушень вимог містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил. Вважаючи припис про усунення порушень протиправним, позивач звернувся до суду для його скасування. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про знесення самочинно збудованого об`єкта може бути вказано у приписі, однак забезпечення виконання таких дій не може бути здійснено шляхом вимоги. Такі дії вчиняються адресатом припису у добровільному порядку або шляхом звернення до суду із відповідним позовом, а тому прийшов до висновку, що спірний припис підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Згідно з положеннями ч.ч.1, 3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед інших, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року затверджено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок №553), яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Згідно пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки визначені частиною четвертою статті 41 Закону №3038-VI, положення якої також кореспондуються з пунктом 11 Порядку №553 Так, відповідно до п.11 цього Порядку, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. У відповідності до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю. За приписами пунктів 13 та 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт. Відповідно до пунктів 16-23 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. Щодо зазначеного в акті про дотримання нормативної протипожежної відстані до існуючого житлового будинку, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до Додатку 3.1 (обов`язкового) «Протипожежні вимоги» ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та п.3.25* ДБН 360-92**, протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1). Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до «Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой настройки» та СНІП II-4-79 «Естественное и искусственное освещение» як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. При проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудовано прибудованими приміщеннями, і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення. Відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5 - 8 м для будинків до 9 поверхів і 8 - 10 м для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м. Як зазначено в акті від 28.12.2019 року, за результатами позапланової перевірки проведеної за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що суб`єкт містобудування - ОСОБА_1 у 2016 році здійснив будівельні роботи з будівництва двоповерхового житлового будинку, з порушенням нормативних протипожежних відстаней 7 метрів від житлового будинку розташованого на сусідній земельній ділянці кадастровий №1822510100:01.015:0428, на відстані 5,39 м від веранди дерев`яного будинку та на відстані 4,37м від літньої кухні розташованих за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Мічуріна,26. Дана будівля розташована на відстані 2,13 метра від червоної лінії вул. Павлова в м. Коростишів, Житомирської області. Однак, колегія суддів вважає, що вказані результати замірів, які були здійснені відповідачем під час перевірки, не можуть вважатися достовірними, оскільки не зазначено відомостей щодо родових та індивідуальних ознак приладу, яким було здійснено вимірювання в самому акті, складеному за результатами перевірки. Також, відповідно Додатку до рішення двадцять дев`ятої сесії міської ради сьомого скликання 13.02.2017 №65 "Положення Про відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради" відділ ДАБК у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінрегіону та Держархбудінспекції України, іншими актами законодавства України, цим положенням, розпорядженнями міського голови, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету. Так, відповідно до пп.9 п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 408 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право використовувати у своїй діяльності власні акредитовані лабораторії та контрольно-вимірювальні засоби, сертифіковані в установленому законодавством порядку. Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради при здійсненні заміру до існуючої житлової будівлі не було надано сертифікат вимірювального засобу. Вказаний сертифікат також не було надано відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. Крім того, як встановлено з матеріалів справи, підставою винесення припису слугувало те, що суб`єкт містобудування - ОСОБА_1 у 2016 році здійснив будівельні роботи з будівництва двоповерхового житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без оформленого належним чином права власності або користування земельною ділянкою, без паспорта забудови земельної ділянки та без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що свідчить про факт самочинного будівництва з порушенням державних будівельних норм та вимог містобудівного законодавства. Водночас, колегія суддів зазначає, що на підтвердження своїх доводів позивач додав до матеріалів справи наступні документи: - копію рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 30.09.2019 року по справі № 280/889/17, яким виділено ОСОБА_1 в натурі, як окремий об`єкт нерухомого майна, 29/100 частин житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 по першому варіанту поділу запропонованому експертом, що складається з санвузла 1-8 площею 3,2 м2, житлової кімнати 1-9 площею 15,7м2, кухня-студія 1-10 площею 3,8м2. Для ізоляції окремих квартир ОСОБА_1 між житловою кімнатою 1-9 та санвузлом 1-8 демонтувати суміжну перегородку; влаштувати нову перегородку з дверним прорізом, яка розділить приміщення житлової кімнати 1-9 в частках 1/25 та 24/25 з відповідним функціональним призначенням: санвузол та житлова кімната, передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з житлової кімнати на санвузол (влаштування системи вентиляції, каналізації, водопостачання); в кухні студії 1-10 передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення кухні-студії на житлову кімнату з електрифікованою кухнею-нішею (передбачити заходи щодо влаштування електрифікованої кухні-ніші) влаштувати системи електропостачання, каналізації, водопостачання, примусової вентиляції; до стіни лівого фасаду житлової кімнати 1-9 житлового будинку літ. А-1 здійснити добудову тамбура глибиною не менше 1,5м та шириною не менше 1,1м. - копія витягу із рішення Коростишівської міської ради від 28.01.2020 року №10 «Про присвоєння поштових та фактичних адрес», відповідно якого присвоєно адресу новоутвореному об`єкту нерухомого майна (житловому будинку): АДРЕСА_2 (а.с.96). - копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №200516911 від 17.02.2020 року про реєстрацію права власності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Складові частини: літня кухня, Д, огорожа,1. Власник: ОСОБА_1 (а.с.98). - копія будинкової книги для прописки (реєстрації) громадян, які проживають у буд. АДРЕСА_2 (а.с.97). Дослідивши вказані документи, колегія суддів дійшла висновку, що звернута до суб`єкта містобудівної діяльності вимога про усунення порушень, зазначених в оскаржуваному приписі від 28.12.2019 року № 07-15/017/19, не буде ґрунтуватись на вимогах закону. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Зі змісту наведених норм закону слідує, що орган державного архітектурно-будівельного контролю наділений повноваженнями видавати приписи лише щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та зупинення підготовчих та будівельних робіт. При цьому, у разі виявлення факту самочинного будівництва посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю наділена повноваженнями щодо видання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Питання ж знесення об`єкта самочинного будівництва може бути ініційоване органом державного архітектурно-будівельного контролю лише після невиконання суб`єктом містобудування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Подібним чином правовідносини щодо знесення об`єкта самочинного будівництва, а саме, виключно за рішенням суду регулює і ст. 376 ЦК України, відповідно до ч. 7 якої, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. Норма вказаної статті допускає знесення об`єкта самочинного будівництва як крайній метод врегулювання спірних правовідносин, в разі якщо неможливо виконати перебудову такого об`єкту або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення. Здійснивши аналіз вищенаведених правових норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про знесення самочинно збудованого об`єкта може бути вказано у приписі, однак забезпечення виконання таких дій не може бути здійснено шляхом вимоги. Такі дії вчиняються адресатом припису у добровільному порядку або шляхом звернення до суду із відповідним позовом. У зв`язку з чим спірний припис Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради не відповідає вказаним нормам закону, та підлягає скасуванню. Більше того, колегія суддів звертає увагу, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року змінено рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 травня 2020 року, яким визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення від 03 січня 2020 року № 002/07-12/002/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 850 грн., шляхом доповнення резолютивної частини : провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Судова колегія вважає, що подані позивачем документи в своїй сукупності підтверджують протиправність прийнятого припису, в той час відповідач як суб`єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами не довів правомірність його прийняття. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.