Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 705/4279/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 705/4279/20 Суддя (судді) першої інстанції: Білик О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Ткачука Артема Станіславовича, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до в.о. начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Ткачука Артема Станіславовича (відповідач -1), Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (відповідач -2) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 квітня 2021 року у задоволенні позову було відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач не отримував ні протоколу про адміністративне правопорушення ні акту щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, ні припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ні припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Також вказує про те, що постанова не містить дати набрання нею законної сили. Крім того, зі змісту постанови незрозуміло кого саме притягнуто до відповідальності та за які порушення. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №192 від 16.12.2019, проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1 при проведенні будівельних робіт на покрівлі будинку за адресою АДРЕСА_1 . За результатом перевірки посадовою особою органу державного нагляду (контролю) складено акт перевірки від 03.01.2020; протокол №1 від 03.01.2020 з зазначенням дати та часу розгляду; припис №1 від 03.01.2020 про зупинення будівельних робіт; припис №2 від 03.01.2020 про усунення виявлених порушень. Так, під час проведення перевірки встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 позивач влаштував надбудову із полегшених конструкцій на даху дев`ятиповерхового будинку, закріпивши її до панелей перекриття чотирма анкерами діаметром 10 мм, без отримання дозвільних документів на виконання будівельних робіт. Розмір надбудови близько 3 м х 10 м. Чим порушив п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 13 "Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт", затверджених постановою КМУ від 13.04.2011 р. N 466, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні оскаржуваної постанови № 1 від 10.01.2020 в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем дотримано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого нормами КУпАП. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів враховує наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Однією з функцій управління у сфері містобудівної діяльності є контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації (пункту 6 частини 1 статті 7 Закону № 3038-VI). За приписами частини 4 статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553), вказаний порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією. Відповідно до п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Пунктом 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Згідно пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Згідно пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Пунктом 17 Порядку №553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол. Відповідно до пункту 18 Порядку №553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Згідно пункту 21 Порядку №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.12.2019 на адресу позивача було направлено повідомлення про проведення позапланової перевірки, яке було отримано особисто позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 03.01.2020 провідним спеціалістом відділу ДАБК Уманської міської ради складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Як вбачається зі змісту вказаного акту, його примірник на 24 сторінках було отримано позивачем 03.01.2020. 03.01.2020 провідним спеціалістом відділу ДАБК Уманської міської ради в присутності позивача складено протокол № 1 про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що ОСОБА_1 влаштував прибудову на даху дев`ятиповерхового будинку із втручанням в панелі перекриття без отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Розмір прибудови 3м на 10 м, чим порушив ч.1 ст.37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.27 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт» затверджених ПКМУ від 13.04.2011 № 466, відповідальність за що передбачена ч.6 ст. 96 КУпАП. Крім того, особу яка притягається до адміністративної відповідальності повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 9:00 год 10.01.2020 у приміщенні відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради за адресою пл.Соборності 1, м. Умань, Черкаська область. Вказаний протокол було вручено позивачу особисто, що підтверджує проставлений підпис. 03.01.2020 провідним спеціалістом відділу ДАБК Уманської міської ради винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 2 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №

1. Другі примірники приписів були отримані позивачем, про що останнім проставлено підпис. Відтак, посилання позивача на його відсутність під час проведення перевірки, необізнаність стосовно її проведення та наявності вказаних вище приписів спростовуються матеріалами справи. Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2020 в.о. начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Ткачук А.С. було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача та винесено постанову № 1 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з частинами 1, 7 статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747) (далі - Порядок № 466). Згідно із пунктом 13 Порядку № 466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт. Повідомлення подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Подане (надіслане) до зазначеного органу повідомлення є невід`ємною частиною зареєстрованої декларації. Орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. Відомості щодо внесених даних, зазначених у декларації, підлягають виключенню з реєстру в установленому порядку. У разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру в день його надходження. Виконання підготовчих або будівельних робіт без подання такого повідомлення забороняється. Як вбачається з матеріалів перевірки позивачем було влаштовано прибудову на даху дев`ятиповерхового будинку із втручанням в панелі перекриття без отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Крім того, позивачем не заперечується те, що останнім не подавалось повідомлення про початок виконання будівельних робіт. З огляду на викладене, постанова в.о. начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Ткачук А.С. по справі про адміністративне правопорушення, про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладення штрафу у сумі 8500 грн. є законною та не підлягає скасуванню. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: Судді: