Постанова 4856 № 240/6121/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/6121/19 Головуючий у 1-й інстанції: Рожкова О.С. Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю. 23 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 Зигмундовича на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області в особі Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Костюченка Іллі Святославовича про визнання дій неправомірними,визнання незаконною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_2 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області в особі Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Костюченка Іллі Святославовича та про визнання неправомірними дії та скасування постанови №28-Ф від 09.04.2019 про застосування адміністративного стягнення у вигляду штрафу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.08.2016 року придбав у с.Межирічка, Радомишльського району по вул.Шевченка,75. 13.04.2019 року поштою отримав постанову, згідно якої інспектор Костюченко І.С виписав позивачеві штраф у розмірі 5100 гривень, нібито за те, що останній не допустив його здійснити перевірку на підставі направлення №257/19-К від 26.03.2019 року. Позивач вказує, що направлення №257/19-К інспектор не показував ні йому, ні його дружині. Зазначає, що постанова №28-Ф від 09.04.2019 року є незаконною, оскільки позивача не було повідомлено про проведення перевірки, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення, що позбавило його права надавати письмові заперечення. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає скасуванню, у зв`язку з порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності та відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП. Зокрема, апелянт наголошує, що відповідачем не надано доказів недопущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки та порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності. У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга є обгрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_2 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а його дружина - ОСОБА_3 , є власником будинку під номером АДРЕСА_1 . 27.03.2019 року посадові особи Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області мали намір провести позапланову перевірку на обє`кті Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до направлення №256/19-к від 26.03.2019 року. Підставою для проведення позапланової перевірки стала заява громадянина ОСОБА_4 від 21.03.2019 року. Разом з тим, з направлення для проведення перевірки № 256/19-к від 26.03.2019 року колегією суддів встановлено, що воно оформлене на два будинки (№ 75 та 77). Суб`єктом містобудування у ньому вказана ОСОБА_5 . При проведенні вказаної позапланової перевірки був складений акт про те, що 27.03.2019 року позивач не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва. Акт підписано інспектором Радомишльського ВП ГУНП в Житомирській області Ковалем С. В. та ОСОБА_6 В. Ф. Як зазначив позивач в адміністративному позові, ознайомившись з направленням для проведення перевірки № 256/19-к від 26.03.2019 року, він виявив у ньому суттєві порушення, які унеможливили проведення позапланового заходу за адресою: Житомирська АДРЕСА_3 .. АДРЕСА_1 р АДРЕСА_1 , адже, об`єкт за цією адресою не відноситься до суб`єкта містобудування ОСОБА_5 27.03.2019 року інспектором ОСОБА_7 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП відносно позивача, в якому зазначено, що позивач не допустив посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкт Виконання будівельних робіт за адресою: вул.Шевченка, 75, 77, с.Межирічка, Радомишльського району, Житомирської області для проведення перевірки наслідків звернення фізичної особи та згідно направлення для проведення позапланового заходу №257/19-к від 26.03.2019, чим порушив вимоги ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності; п.п.1,п.11,п.14 Порядку здійснення державного регулювання архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року. За наслідками виявленого порушення винесено припис №28/19-к від 27.03.2019 року. 09.04.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Костюченко І.С. винесено постанову № 28-Ф, якою ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5100 грн., а саме, за недопуск посадової особи Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області на об`єкт будівництва за адресою: вул. Шевченка,75 с.Межирічка, Радомишльського району, Житомирської області під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, для проведення позапланової перевірки на підставі направлення для проведення позапланового заходу №257/19-к від 26.03.2019 року. Вважаючи протиправною постанову відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом, зазнаяивши, що відповідачем не надано доказів недопущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки та порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП, встановлений та доведений, а тому головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Костюченко І.С. правомірно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення з дотриманням вимог передбачених ст.ст.280, 283 КУпАП. При цьому суд зауважив, що оскаржувана постанова є обґрунтованою, вина позивача доведена належними доказами під час її винесення, у зв`язку з чим позов ОСОБА_8 З. задоволенню не підлягає. Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів враховує наступне. Державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій відповідно до ст.31 Закону України "Про планування і забудову територій" здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади. У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, серед іншого, також шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі- вихідні дані), проектної документації. Державний архітектурно-будівельний контроль, згідно з до ч. 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю), визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності. Державний архітектурно-будівельний контроль, згідно з ч. 1 п.2 зазначеного Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції. В п.5, п.6, п.п. 4 п. 7 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: -у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно- будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; -дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; -ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; -за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; -надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, шодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль рекомендованим лиетом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. Відповідно до п.14 Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний; -допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; -виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; -подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт. Виходячи із системного змісту наведених норм слідує, що орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки та участі суб`єктів містобудування (їх представників) зобов`язаний повідомити останнього (за їх присутності) про проведення перевірки, також посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Таким чином, лише у випадку належного повідомлення суб`єкта містобудування (за їх присутності) про проведення перевірки є можливим забезпечення участі суб`єктів містобудування (їх представників) під час проведення перевірки, а також встановлення факту недопуску до проведення перевірки. Також свідомі ігнорування повідомлення про проведення такої перевірки та подальша відсутність суб`єктів містобудування (їх представників) на об`єкті перевірки можуть розцінюватися як недопущення до проведення перевірки. У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав, що підставою для проведення позапланової перевірки стала заява ОСОБА_9 від 21.03.2019 року, а направлення для проведення позапланового заходу датоване 26.03.2019 року. Разом з тим, апелянт наголошує на тому, що відповідач не направляв йому повідомлення про проведення перевірки та направлення, що в свою чергу призело до того, що позивач не був повідомлений про проведення перевірки як того вимагає пункт 12 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю. Крім того, колегія суддів звретає увагу, що направлення для проведення перевірки №256/19-к від 26.03.2019 р. оформлене на два будинки (№ 75 та 77). Суб`єктом містобудування у ньому вказана ОСОБА_5 , яка не є суб"єктом містобудування за адресою: АДРЕСА_1 Радомишльський АДРЕСА_4 Межирічка, АДРЕСА_1 , що в свою чергу унеможливлює проведення позапланового заходу за вказаною адресою. При цьому доводи відповідача щодо наявності окремого направлення на перевірку будинку за адресою: АДРЕСА_1 станом на 27.03.2019 р. (день проведення позапланового заходу), колегія суддів не приймає до уваги, оскільки належні та допустимі докази на підтвердження надсилання такого направлення позивачу, в матеріалах справи відсутні. Також колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача щодо направлення поштою матеріалів перевірки на адресу позивача, оскільки вказане спростовується матеріалами справи. Зокрема судом встановлено, що поштове відправлення № 1001421408807, на яке посилається відповідач та яке зазначене в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, не зареєстроване у поштовій системі Укрпошти. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Так, у відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП. Зокрема, не надано жодного належного та допустимого доказу того, що позивач ОСОБА_2 27.03.2019 року не допустив посадову особу Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області на об`єкт будівництва за адресою: вул.Шевченка,75 с.Межирічка, Радомишльського району, Житомирської області під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме: проведення позапланової перевірки на підставі направлення для проведення позапланового заходу №257/19-к від 26.03.2019 року. В даному випадку, встановлені обставини справи свідчать про те, що для прийняття рішення відповідачем не було встановлено усіх обставин, які мають значення для його прийняття, що свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Факт правопорушення не підтверджено належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню. Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки доведено, що оскаржувана постанова відповідача у спірних правовідносинах не відповідає критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Сержанського Володимира Зигмундовича задовольнити. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 жовтня 2019 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Костюченка Іллі Святославовича №28-Ф від 09.04.2019 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладення адміністративного стягненняу вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн. Провадження у справі закрити. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.