Постанова 4854 № 400/1049/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1049/20 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Домусчі С.Д.. суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства освіти і науки України, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо повідомлення мотивів відмови повідомити нормативно-правовий акт, на підставі якого, тому хто отримав первинний документ про вищу освіту до набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України №354 від 16.04.1997 р. то до 1997 р., видавався дублікат документа про вищу освіту лише за формою (зразком) диплома спеціаліста; зобов`язати відповідача повідомити позивачу мотиви відмови повідомити нормативно-правовий акт, на підставі якого, тому хто отримав первинний документ про вищу освіту до набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України №354 від 16.041997 р. то до 1997 р., видавався дублікат документа про вищу освіту лише за формою (зразком) диплома спеціаліста В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач не надав відповіді на питання поставлені у зверненні від 13.10.2019 року, яке було подане через «Урядову гарячу лінію». Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив про неправильне застосування судом першої інстанції ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», та зазначив, що оскільки питання не було вирішене по суті, суд першої інстанції мав застосувати ст. 15 вказаного Закону. Міністерство освіти і науки України надало відзив на апеляційну скаргу, доводи якого узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, у зв`язку з чим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції. Також Міністерство освіти і науки України зазначило, що відповідь по суті звернення від 13.10.2019 року була надана апелянту у пункті п`ятому листа від 30.10.2019 року за вих. №1/11-9517, копія якого міститься в матеріалах справи. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що позивач, 13.10.2019 р. через «Урядову гарячу лінію» звернувся до відповідача і просив повідомити нормативно-правовий акт, на підставі якого, тому хто отримав первинний документ про вищу освіту до набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України №354 від 16.041997 р. то до 1997 р., видавався дублікат документа про вищу освіту лише за формою (зразком) диплома спеціаліста (а.с. 2). Листом Міністерства освіти і науки України від 30.10.2019 року № 1/11-9517, надана відповідь на звернення позивача від 01.10.2019 № ІЛ-9742434, від 09.10.2019 № ІЛ-9772246, від 09.10.2019 № ІЛ-9772299, від 13.10.2019 № ІЛ-9784973, від 13.10.2019 № ІЛ-9784976, від 13.10.2019 № ІЛ-9784984, від 24.09.2019 № ІЛ-9719790, від 19.10.2019 № ІЛ-9804416, від 19.10.2019 № ІЛ-9804420, від 19.10.2019 № 9804411, від 19.10.2019 № ІЛ-9804408 з питань щодо видачі дубліката документа про отриману позивачем вищу освіту у Миколаївському національному університеті імені В.О. Сухомлинського, який є правонаступником Миколаївського державного педагогічного інституту В.Г. Бєлінського. Також ОСОБА_1 повідомлено, що порушені заявником питання вирішені по суті, відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», Міністерством освіти і науки України прийнято рішення про припинення розгляду звернень ОСОБА_1 щодо питань, пов`язаних з можливістю, підставами, процедурою, законністю отримання диплома (дубліката диплома) про вищу освіту (бакалавра, або спеціаліста, або магістра), здобуту позивачем у 1981 році. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що у спірних правовідносинах відсутній факт бездіяльності відповідача, а надана позивачу відповідь, в тому числі і на звернення від 13.10.2019 року, містить вичерпну інформацію про повідомлення якої просив позивач. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (надалі Закон України №393/96-ВР), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно з ч. 1, 3 статті 3 Закону України №393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Відповідно до ст. 8 Закону України №393/96-ВР, не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Згідно зі ст.15 Закону України №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Згідно із ст. 20 Закону України №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Таким чином, органи, до яких направлено звернення, зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв. При цьому звернення повинні бути розглянуті та вирішені у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а відповіді за результатами їх розгляду даються тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Відповідно до матеріалів справи (а.с. 2) апелянт у звернені від 13.10.2019 року просив відповідача повідомити нормативно-правовий акт, на підставі якого, тому хто отримав первинний документ про вищу освіту до набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України №354 від 16.04.1997 р. то до 1997 р., видавався дублікат документа про вищу освіту лише за формою (зразком) диплома спеціаліста; зобов`язати відповідача повідомити позивачу мотиви відмови повідомити нормативно-правовий акт, на підставі якого, тому хто отримав первинний документ про вищу освіту до набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України №354 від 16.041997 р. то до 1997 р., видавався дублікат документа про вищу освіту лише за формою (зразком) диплома спеціаліста. Також з матеріалів справи вбачається, що Міністерство освіти і науки України у листі від 30.10.2019 року за вих. № 1/11-9517, у пункті 5 (а.с. 7), повідомило апелянта про нормативно-правовий акт, зокрема Постанови КМУ №1058 від 17.12.1993 року, № 354 від 16.04.1997 року, на підставі якого, тому хто отримав первинний документ про вищу освіту до набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України №354 від 16.04.1997 р. то до 1997 р., видавався дублікат документа про вищу освіту лише за формою (зразком) диплома спеціаліста. Також в листі від 30.10.2019 року за вих. № 1/11-9517 Міністерство освіти і науки України повідомило апелянта про прийняття рішення про припинення розгляду звернень апелянта щодо питань, пов`язаних з можливістю, підставами, процедурою, законністю отримання диплома (дубліката диплома) про вищу освіту (бакалавра або спеціаліста, або магістра), здобуту апелянтом у 1981 році (а.с. 11). Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності доводів апелянта щодо протиправної бездіяльності Міністерства освіти і науки України, оскільки незадоволення позивача якістю наданої відповідачем відповіді щодо розгляду питань поставлених у зверненні, або не погодження з такими відповідями, не свідчить про протиправність бездіяльності або дій. Звернення апелянта від 13.10.2019 року було прийнято та розглянуто. Спосіб розгляду звернення відповідає вимогам статті 8 та статті 15 Закону України «Про звернення громадян». За таких обставин, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» та незастосування ст. 15 зазначеного Закону. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу. Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 400/1049/20 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 04.08.2020 року. Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.