Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/526/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/526/20 Суддя І інстанції - Захарчук-Борисенко Н.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В., за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної міграційної служби України Головного управління в Дніпропетровській області Новокодацького районного відділу у місті Дніпрі на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України Головного управління в Дніпропетровській області Новокодацького районного відділу у місті Дніпрі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом до суду в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління в Дніпропетровській області Новокодацького районного відділу у місті Дніпрі № 12164300002195 від 21 листопада 2019 року про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину Сирії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - зобов`язати посадових осіб Головного управління в Дніпропетровській області Новокодацький районний відділ у місті Дніпрі видати посвідку на тимчасове проживання на території України громадянину Сирії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.11.2019 позивач подав до паспортно-візового відділу Державної міграційної служби України Головного управління в Дніпропетровській області Новокодацького районного відділу у місті Дніпрі, паспорт для оформлення посвідки на тимчасове проживання. Рішенням Головного управління в Дніпропетровській області Новокодацького районного відділу у місті Дніпрі № 12164300002195 від 21 листопада 2019 року, йому відмовлено в оформленні посвідки на підставі п.6 ст. 10 Закону України «Про імміграцію», проте не зазначено та не конкретизовано, з яких саме фактичних підстав відповідачем прийнято рішення про відмову в оформленні посвідки які строки порушено, або яких документів не вистачає, а тому позивач вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимозі щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, яка закріплена пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року позовні вимоги було задоволено. Не погодившись з постановою суду Державна міграційна служба України Головного управління в Дніпропетровській області Новокодацького районного відділу у місті Дніпрі подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що суд взагалі застосував до спірних правовідносин зовсім інші норми матеріального права та не визначився із характером спірних правовідносин. Так позивач 01.08.2019 року звертався з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну. В позивача є посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 видана 04.10.2019 року , строк дії якої до 03.10.2020 р. Рішення про відмову у наданні посвідки на тимчасове проживання позивачу відповідачем не приймалось, приймалось рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну. Крім того листом № 55/2-5443-дск від 29.10.2019 року повідомлено відповідача, що СБУ в Дніпропетровській області надання дозволу на імміграцію в Україну позивачу вважає недоцільним на підставі п.п. 6,4 ч.1 ст. 10 Закону № 2491-ІІІ. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, позивач та його представник не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, в той же час зайнятість представника позивача в іншому судовому засіданні не може бути визнана поважною причиною неявки в судове засідання апеляційної інстанції. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянином Сирії, що підтверджується копією паспорта Сирійської Арабської Республіки номер № 012875798, виданого 27.09.2018 Дар`а-Центр. Позивач 01.08.2019 року звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну. Рішенням від 21.11.2019 номер: 12164300002195 позивачу було відмовлено у наданні дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 6 частини першої статті 10 Закону України «Про імміграцію». Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення не містить жодного посилання на висновок про відмову в оформленні та видачі посвідки на тимчасове проживання позивачу та не відповідає критерію необхідності у демократичному суспільстві, оскільки для позивача відмова в оформленні посвідки на тимчасове проживання має наслідком повну зміну способу життя особи. Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземців та особам без громадянства , які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання регулюється Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №

322. В той же час умови та порядок імміграції в Україні іноземців та осіб без громадянства регулюється Законом України «Про імміграцію». Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію та поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень затверджений постановою КМУ від 26.12.2002 року № 1983. Матеріали справи не містять заяви позивача від 21.11.2019 року про надання йому посвідки на тимчасове проживання, як на тому зазначає позивач в обґрунтування своїх позовних вимог і відповідачем не приймалося рішення щодо відмови у наданні позивачу посвідки на тимчасове проживання. Крім того у позивача наявна посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 видана 04.10.2019 року , строк дії якої до 03.10.2020 р. За таких обставин колегія суддів зазначає про відсутність предмета спору за вирішенням якого позивач звернувся до суду, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Скасовуючи рішення Головного управління в Дніпропетровській області Новокодацького районного відділу у місті Дніпрі № 12164300002195 від 21 листопада 2019 року про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну, суд першої інстанції помилково вдався до аналізу правових норм які не регулюють питання щодо надання дозволу на імміграцію. Крім того колегією суддів зазначається, що скасування оскарженого рішення не може мати наслідком поновлення порушених прав позивача за захистом яких він звернувся до суду. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись п.2 ч.1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України Головного управління в Дніпропетровській області Новокодацького районного відділу у місті Дніпрі - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі. В повному обсязі постанова складена 30 липня 2020 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова