Ухвала КЦС ВС № 233/2699/18

У Х В А Л А 31 липня 2020 року м. Київ справа № 233/2699/18 провадження № 61-10674ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі»на рішення Костянівського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 10 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Банк Восток», за участю третьої особи ОСОБА_3 про витребування майна з чужого володіння, скасування державної реєстрації, визнання недійсності іпотечного договору та скасування заборон на іпотечне майно, В С Т А Н О В И В : 18 червня 2020 року, засобами поштового зв`язку, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Костянівського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 10 червня 2020 року, в якій просить скасувати ці судові рішення в частині часткового задоволення первісних позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги товариства в повному обсязі. Касаційна скарга подана в межах процесуального строку на касаційне оскарження відповідно до статті 390 ЦПК України з урахуванням вимог підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки скаржником порушено вимогу пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору в установленому порядку і розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» звернулось до суду з даним позовом у травня 2018 року із одною майновою вимогою (стягнення заборгованості) із вказаною ціною позову- 42 519, 16 грн. За змістом статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення з позовом, за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить і не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних громадян (не менше 1762,00 грн. та не більше 61 6700 грн.) Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1762 грн. Таким чином, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» необхідно сплатити судовий збір, з урахуванням вимог закону та одної позовної вимоги майнового характеру, у розмірі 3 524 грн (1762 грн Х 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату та відмітку про його зарахування. Крім цього, особа, яка подала касаційну скаргу порушив вимоги частини 2 статті 389 ЦПК України та пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права). Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. Як убачається зі змісту касаційної скарги, скаржник зазначає підстави касаційного оскарження судових рішень, а саме пункт 2 частини 2 статті 389 ЦПК України (відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду), однак не зазначає конкретні правові висновки Верховного суду, від яких особа вважає за необхідне відступити та не обгрунтувує та не мотивує таку підставу. За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретні правові висновки Верховного Суду та обгрунтувати можливість відступлення від цих правових висновків Верховного Суду та надати копії уточнених скарг відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби ( COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Сімоненко