Постанова 4804 № 233/2699/18

Єдиний унікальний номер 233/2699/18 Номер провадження 22-ц/804/1520/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі: судді-доповідача Халаджи О. В. суддів: Азевича В. Б., Кішкіної І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні в м. Бахмут апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2020 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно акту та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькій електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії Костянтинівського РЕМ Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», оформлене протоколом № 383 від 11 жовтня 2017 року по розгляду акта про порушення Правил користування електроенергією для населення (суддя Малінов О.С. повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2020 року) В С Т А Н О В И В: 31 травня 2018 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення. Просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку у сумі 42 519,16 грн та судовий збір. 21 липня 2018 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення комісії Костянтинівського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», оформлене протоколом №383 від 11 жовтня 2017 року по розгляду акта про порушення Правил користування електроенергією для населення Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно із Актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 213644 від 12.09.2017 року задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН у розмірі 2232 гривень95 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (судовий збір у розмірі 92 гривні 53 копійки. В решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії Костянтинівського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», оформлене протоколом №383 від 11 жовтня 2017 року по розгляду акта про порушення Правил користування електроенергією для населення, - відмовлено. Із вказаним рішенням суду, в частині часткового задоволення первісного позову не погодилась представник АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» Зайцева О.М.,та подала апеляційну скаргу, вважає, що задовольняючи частково позовні вимоги АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків викладених у рішенні суду обставинами справи та порушенням норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В обґрунтування доводів скарги вказує, що суд першої інстанції самостійно в рішенні проводить розрахунок вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією, за актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 213644 від 12.09.2017 року, від останнього дня контрольного огляду засобу обліку, тобто за період з 21 липня 2017 року по 12 вересня 2017 року, відповідно до Таблиці контрольних вимірювань. Судом була допущена помилка у взятому періоді останнього контрольного огляду приладу обліку, 21.07.2017 року показання були взяті зі слів споживача без підпису, тобто працівник РЕМ не здійснював огляд приладу обліку, що не можна вважати контрольним оглядом. 12 вересня 2017 року у ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено порушення Правил користування електричною елегією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, а саме самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника. З описом виявленого порушення був ознайомлений споживач, про що свідчить особистий підпис в Акті про порушення № 213644 від 12.09.2017 року, зауважень на момент складання Акту та ознайомлення з ним споживач не мав. Наголошує на тому, що протоколом засідання комісії з розгляду Акту від 11.10.2017 року було прийнято рішення про нарахування заборгованості за період з 12.09.2014 року по 12.09.2017 року, відповідно до пп. 6 п. 3.1. Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕКП 04.05.2006 року № 562 за формою відповідно до п.3.5 Методики. Розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснений за 3 роки відповідно до абзацу 2 пп. А) п.3.3.Методики. Зазначає, що до матеріалів справи були надані листи - відповіді ОСОБА_1 від позивача, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Донецькому регіоні та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Але суд надав оцінку листу від Держенергонагляду, в якому зазначено, що енергопостачальник повинен був виконати розрахунок розміру завданих збитків від останнього дня контрольного огляду засобу обліку електричної енергії. Представник АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» Зайцева О.М., просила рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2020 року в частині часткового задоволення позовних вимог позивача скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку в сумі 42519,16 грн. Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» залишити без задоволення, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2020 року без змін. Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження». Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено,що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. В даній справі ціна позову становить, 42519,16 гривень, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні (2102*100=210 200). Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України (суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником та мешкає у будинку АДРЕСА_1 , та на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 є споживачем електричної енергії, постачання якої здійснюється АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». 12 вересня 2017 року представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» був складений акт № 213644 про порушення Правил користування електричною енергією для населення, за яким встановлено самовільне підключення електроустановок до мережі, яка не є власністю енергопостачальника, знайти яке представники позивача при контрольних оглядах прибору обліку не мали можливості змонтовано скриту електропроводку, з перемикачем, який відключає лічильник від навантаження. Місце самовільного підключення на ввідних проводах до приладу обліку на горищі. З метою виявлення використовувались спеціальні технічні засоби - індикатор магнітного поля двополюсний покажчик напруги. Цей акт підписаний ОСОБА_1 особисто без будь-яких зауважень (а.с.4-5). Закон України від 16.10.1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику» правовідносини щодо постачання електричної енергії регулював до 11 червня 2017 року. Відповідно до ст. 77 Закону України від 13.04.2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», який набрав чинності з 11 червня 2017 року, учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Відповідно до п. 37 «Правил користування електричною енергією для населення», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями, які діяли на час виникнення спірних правовідносин) (далі ПКЕЕН), енергопостачальник має право: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією. Відповідно до п. 42 ПКЕЕН споживач електричної енергії зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об`єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред`явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об`єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає стягнення заборгованість за не обліковану електричну енергію з дати контрольного огляду приладу, яким на думку суду є останнє зняття контролером показань з приладу обліку, по день виявлення самовільного підключення, з 21.07.2017 року по 12.09.2017 року, проте в повній мірі з таким висновком суду апеляційний суд не погоджується. За частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Таким чином, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Згідно з частинами першою, четвертою статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частин другої, третьої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Згідно з пунктами 9, 10 Правил споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами. Прилади обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок. Прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника. У пункті 42 Правил визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний: невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі засобу обліку; оплачувати спожиту-електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності. Пунктом 53 Правил передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі, фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акту свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 Методики вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил, та в разі виявлення порушень Правил, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку (підпункт 5); самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника (підпункт 6). У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 цього пункту, ця Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі. Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з пунктом 3.3 Методики, здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період). Згідно з підпунктом «б» пункту 3.3 Методики у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення. Відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 3.3 Методики якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. Матеріали справи свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем електричної енергії, яку постачає АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». За вказаною адресою контролерами ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» 12 вересня 2017 року виявлено факт самовільного підключення до електричної мережі електропостачання, яке не є власністю електропостачальника, про що складений акт № 21409 213644, підписаний уповноваженими особами позивача та відповідачем. Акт про порушення № 213644 від 12.09.2017 року відповідає вимогам п.53 Правил та розділу 4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562 (далі Методика), містить всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення. До того ж сам відповідач погоджується з встановленим порушенням, що підтверджує у відзиві на апеляційну скаргу, проте вважає вірним розрахунок безоблікового споживання електричної енергії, зроблений судом. Відповідно до листа Держенергонагляду, що здійснює нагляд за режимом споживання електричної і теплової енергії у Донбаському регіоні від 19.04.2019 року 26-04/41-403 розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії за актом має проводитися за період з дати останнього контрольного зняття показів засобу обліку (21.07.2019 року) по 12 вересня 2019 року, тому АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» здійснено на підставі акту розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, з недотриманням вимог Методики в частині визначення періоду, за який має здійснюватися розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не прийняв до уваги листи - відповіді ОСОБА_1 від позивача, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Донецькому регіоні та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП. Згідно з пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28, чинних на час виникнення спірних правовідносин, контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень. Прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити. Згідно п.37 ПКЕЕН, енергопостачальник має право перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку. Відповідно до п. 38 ПКЕЕН встановлено, що енергопостачальник зобов`язується проводити не менше як один раз на 6 місяців контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів відповідно до затверджених графіків; планову повірку, ремонт і заміну засобів обліку в термін, встановленні нормативно-технічними документами та договором. Згідно листа - відповіді керівника Інформаційного-консультаційного центру Себко Ж.М. № 43/іс-3472 від 18.04.2019 року вбачається, що технічна перевірка засобу обліку НИК 2102-02 № 2411995 за останні три роки енергопостачальником не проводилась. Згідно графіка обходів, представниками енергопостачальника за адресою; АДРЕСА_1 , виконувались контрольні фіксування показів засобу обліку. Так, згідно маршрутних листів під підпис споживача зафіксовані показання: 30.01.2017 013259, 19.02.2017 013361, 22.03.2017 013415, 20.04.2017 014224, 18.05.2017 013623, 12.09.2017 НОМЕР_2 (рейд), а тому суд першої інстанції передчасно дійшов висновку, що саме 21.07.2017 року був останній обхід, оскільки з роздруківки доданої позивачем до позовної заяви, вбачається, що 21.07.2017 року покази лічильника було взято зі слів, а 18.05.2017 року був обхід (а.с.11) і саме за період з 18.05.2017 року по 12.09.2017 року необхідно було відраховувати заборгованість за необліковану енергію. З урахуванням вище викладеного, апеляційний суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» слід стягнути вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією, за актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 213644 від 12.09.2017 року, від останнього дня контрольного огляду засобу обліку, тобто за період з 18 травня 2017 року по 12 вересня 2017 року, відповідно до Таблиці контрольних вимірювань (а.с.6 зворот). Зазначена сума становить 4971,89 грн. згідно наступного розрахунку. Травень 2017 року - 14 днів (1306,20 х 14/31) 589,89 грн., червень 2017 грн. - 1264,20 грн., липень 2017 року - 1306,20 грн. серпень 2017 року 1306,20 грн., вересень 2017 року 12 днів, сума до стягнення 505,40 грн. Разом до стягнення: 589,89+1264,20+1306,20+ 1306,20+505,40 = 4971,89 грн. Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційну скаргу треба задовольнити частково, а оскаржуване рішення змінити в частині періоду безоблікового споживання електричної енергії та вартості необлікованної електричної енергії. Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, то з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог та апеляційної скарги в сумі 2353,40 грн. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» задовольнити частково. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2020 року змінити в частині стягнення розміру вартості не облікованої електричної енергії та суми судового збору. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (код ЄДРПОУ 00131268) вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН у розмірі 4971 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят одну) гривня 89 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (код ЄДРПОУ 00131268) судовий збір у розмірі 2353 (дві тисячі триста п`ятдесят три) гривні 40 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 10 червня 2020 року. Судді: О.В. Халаджи В.Б. Азевич І.В. Кішкіна