Постанова 4814 № 527/2401/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 527/2401/19 Номер провадження 22-ц/814/1730/20Головуючий у 1-й інстанції Олефір А. О. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Бондаревської С.М. суддів: Абрамова П.С., Пилипчук Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 12 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - В С Т А Н О В И В : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що з 24 жовтня 2001 року до 15 грудня 2015 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають спільного повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До досягнення повноліття відповідач сплачував аліменти на утримання сина, але після досягнення сином повноліття, категорично відмовився надавати допомогу на його утримання. На даний час син є повнолітнім, проте продовжує навчатися у ДНЗ «Решетилівський професійний аграрний ліцей імені І.Г. Боровенського». Зі своїх доходів вона не може повністю забезпечити повноцінне навчання сина та його утримання. Посилаючись на наведені обставини, просила, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час навчання в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення ним 23 років. Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 12 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 (однієї восьмої) частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05 листопада 2019 року - дати подачі позову до суду і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років. Вирішено питання судових витрат. Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 25 травня 2020 року виправлено описку в тексті рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 12 травня 2020 року у даній справі. Ухвалено викласти другий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 (однієї восьмої) частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05 листопада 2019 року - дати подачі позову до суду і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років». Ухвалою цього ж суду Полтавської області від 02 червня 2020 року виправлено описку в тексті рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 12 травня 2020 року у даній справі. Ухвалено викласти другий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 (однієї восьмої) частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05 листопада 2019 року - дати подачі позову до суду і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років». Не погодившись з рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 12 травня 2020 року, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано інтереси їхнього спільного з відповідачем сина, а також те, що допомога, яку надає ОСОБА_2 в добровільному порядку, - не є систематичною. Оскільки їхній спільний син навчається, - він потребує великої кількості видатків, що стосуються закупівлі одягу, навчальних матеріалів, оплати проживання у гуртожитку, періодичного медичного обстеження та лікування. Також вважає, що місцевим судом не було враховано обставини, які свідчать про те, що відповідач має можливість утримувати свою малолітню дитину, а також сплачувати аліменти у розмірі ј частини усіх видів його заробітку щомісячно, оскільки має достатній рівень заробітку (доходу) щомісячно. Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провад-ження та відповідно до положень ч. 2 ст. 369 цього Кодексу - без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 24 жовтня 2001 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який 10 грудня 2014 року було розірвано /а. с. 10-11/. ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження /а. с. 8/. Згідно довідки №387 від 20 вересня 2019 року, ОСОБА_3 навчається в Державному навчальному закладі «Решетилівський професійний аграрний ліцей імені І.Г. Боровенського» на 1 курсі денного відділення з 01 вересня 2019 року /а. с. 9/. З наявних в матеріалах справи роздруківок відстеження переводу та копій касових чеків слідує, що ОСОБА_2 переведено ОСОБА_3 - йовичу наступні грошові платежі: 13 жовтня 2019 року - в сумі 20 000 рублів, 17 грудня 2019 року - в сумі 15 000 рублів; від імені матері відповідача - ОСОБА_4 поштовим переказом ОСОБА_3 було направлено грошові кошти в сумі 10 385 рублів /а. с. 33- 40/. Згідно копій розрахункових листків за листопад 2015 року та травень 2019 року, ОСОБА_2 працює головним інженером філії «Аэронавигация Северо- Восточной Сибири» /а.с. 42-43/. Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 1 вере-сня 2014 року, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /а. с. 48/. З наявної у справі копії довідки лікаря від 29 січня 2020 року слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на обліку з діагнозом: Г.бронхіт та на «Д» обліку в алерголога, дитині рекомендовано щорічне санаторно-курортне лікування /а.с. 50/. Згідно копії Кредитного договору №92032706 від 27 лютого 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 придбали в кредит об`єкт нерухомості та зобов`язалися сплатити суму кредиту в розмірі 2 812 500 рублів за період з 27 лютого 2017 року до 27 лютого 2020 року /а. с. 51-56/. Згідно Виписки з медичної картки амбулаторного хворого, за результатами обстежен-ня 31 січня 2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено діагноз: ліве око - посттравматична катаракта, посттравматичний мідріаз, праве око - набута в шкільному віці міопія 2 ст., рекомендовано: пластика радужки лівого ока без гарантії на високий зір, подальший нагляд та лікування за ПМП /а.с. 69/. Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 досяг 18 років, продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги на оплату навчання та проживання. Відповідач ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітню дитину, виконує кредитні зобов`язання, а також страждає на захворювання зору та потребує оперативного лікування. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції врахував, що навчання ОСОБА_3 в навчальному закладі є безкоштовним, в свою чергу відповідач потребує лікування, окрім того, на його утриманні перебуває малолітня дитина, при цьому, відповідач надає допомогу на утримання повнолітнього сина в добровільному порядку та за встановлених обставин дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/8 (однієї восьмої) частки від його заробітку (доходу) щомісячно. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. За нормами ч. 1, 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїм дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. При зверненні до суду з даним позовом, ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовувала тим, що їх спільний з відповідачем повнолітній син продовжує навчання, в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а ОСОБА_2 , отримуючи достатній дохід, має можливість сплачувати аліменти на його утримання у розмірі ј частини усіх видів його заробітку (доходу). Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - є повнолітнім та навчається на бюджетній формі. Обов`язок утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати, покладається на обох батьків (ст. 198 СК України). Позивачкою, на підтвердження того, що зі своїх доходів вона не може повністю забезпечувати повноцінне навчання сина та його утримання, не надано жодних належних доказів щодо її доходів. Встановивши наведені вище обставини, та, беручи до уваги матеріальне становище відповідача, наявність на його утриманні малолітньої дитини, стан здоров`я останнього, виконання ним кредитних зобов`язань, а також з урахуванням визначеного законом обов`язку обох батьків утримувати своїх повнолітніх дітей на період навчання, - суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, обґрунтовано стягнувши з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання у розмірі 1/8 частки від заробітку (доходу) щомісячно. В свою чергу, твердження апелянта, що місцевим судом не було враховано обставини, які свідчать про те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у розмірі ј частини усіх видів його заробітку щомісячно, - ґрунтується лише на припущеннях. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків місцевого суду, як і не підтверджують їх неправомірність належними доказами, а лише зводяться до незгоди з рішенням суду, Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування - не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 12 травня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: Бондаревська С.М. Судді: Абрамов П.С. Пилипчук Л.І.