Постанова 4821 № 712/3500/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 року м. Черкаси Справа № 712/3500/20 Провадження № 22-ц/821/1213/20 категорія: 310020000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Василенко Л. І., суддів: Бородійчука В.Г., Нерушак Л. В. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 ; відповідач: ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, у складі: головуючої судді: Троян Т. Є. повний текст рішення виготовлено 01 червня 2020 року, в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог 15 квітня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом вищенаведеного змісту. Подана ним позовна заява мотивована тим, що сторони у справі перебували у шлюбі, який рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2012 року, розірвано. Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2013 року з нього на користь ОСОБА_4 було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 22 січня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. 17 жовтня 2015 року між позивачем та ОСОБА_6 було укладено шлюб який рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 лютого 2018 року розірвано. Від вказаного шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 народилася донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 позивачем сплачуються самостійно по домовленості з ОСОБА_8 , жодної заборгованості по сплаті аліментів не має. В подальшому, 03 липня 2018 року позивачем ОСОБА_1 укладений шлюб з ОСОБА_9 . Вказав, що на даний час він намагається облаштувати своє власне особисте життя, оскільки знаходиться у важкому матеріальному та моральному стані. Він не працевлаштований та не має постійного заробітку, а тому його вкрай малих та не регулярних заробітків вистачає лише на їжу та предмети першої необхідності. За приведених обставин просив змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_10 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 лютого 2013 з 1/3 на 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття. В судовому засіданні представник відповідача адвокат Дрогоман О. О. позовні вимоги зменшив та просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 лютого 2013 з 1/3 на 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 травня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, задоволено. Змінено розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2013 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зменшивши їх розмір. Присуджено до стягнення з 15 квітня 2020 року такі аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Рішення допущено до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. Рішення мотивовано рівністю прав та обов`язків батька та матері щодо утримання неповнолітніх дітей, зміною матеріального і сімейного стану позивача, яка унеможливлює сплату аліментів у розмірі 1/3 частині від усіх видів заробітку, та зменшення їх розміру до 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку при цьому суд виходив з переконання, що вказаний розмір є цілком розумним та не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом щодо захисту прав неповнолітньої дитини. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі, поданій 24 червня 2020 року, ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, просила його скасувати з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог. При цьому, апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що дитина на утримання якої присуджено сплату аліментів проходить постійне лікування та потребує посиленого догляду і значних матеріальних затрат, що є фактом неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Водночас, відповідач у справі у 2018 році отримала 2 групу інвалідності з втратою 80% працездатності, а тому з огляду на положення ч. 1 ст. 182, ст. 192 СК України вважає за неприпустиме збільшення на неї матеріального навантаження. В якості підстави заявленого позову вказано факт зміни сімейного стану, зокрема, народження дитини, при цьому імператив обов`язку утримувати дитину не обумовлює наявність самого факту утримання з боку позивача його дитини, а тому за відсутністю доказів несення обов`язку будь-яких витрат на утримання суд не має підстав сприймати таке твердження позивача як обставину, що не потребує доказуванню. У відзиві ОСОБА_1 заперечив аргументи викладені в апеляційній скарзі, вказавши, що судом першої інстанції вірно враховано матеріальний стан як позивача та відповідача при зменшення розміру частки стягуваних аліментів. Водночас, посилання ОСОБА_2 у поданій скарзі на поганий стан здоров`я дитини не свідчить про реальний стан таких речей, оскільки вказане нею документально не підтверджено. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній справі. УхвалоюЧеркаського апеляційного суду від 29 липня 2020 року розгляд апеляційної скарги призначено на 30 липня 2020 року на 10: 45 год. без повідомлення учасників справи. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 17 жовтня 2019 (видане повторно) (а. с. 7). Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_11 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 22 січня 2013 року по день повноліття дитини (а.с. 39, 40). Відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 17 жовтня 2019 року (видане повторно), ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 7). ОСОБА_1 на користь ОСОБА_12 сплачуються кошти, в добровільному порядку на утримання спільної доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявними у матеріалах справи дублікатами чеків за період з 02 січня 2019 року по 30 березня 2020 року в яких як призначення платежу вказано «аліменти на ОСОБА_1 » (а. с. 63-67). З 03 липня 2018 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_13 , що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 від 03.07.2018, актовий запис № 896 (а. с.). З копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що з 13 червня 2018 року і до даного часу він працює на посаді директора ТОВ «Рієлт-Сервіс» (а. с. 8-11). Відповідно до довідки про надання інформації про юридичну особу, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Рієлт-Сервіс» являється ОСОБА_1 (а. с. 51-52). Вказане також підтверджується випискою з ЄДРЮФОПГФ доданому відповідачкою до відзиву. Матеріали справи не містять даних про розмір доходу отримуваного позивачем за виконання вказаної роботи. Згідно довідки Черкаської міської дитячої лікарні від 27 квітня 2020 року, виданої ОСОБА_2 , її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17 вересня 2008 року перебувала на обліку у лікаря ортопеда. 01 жовтня 2010 року встановлено діагноз: плосмковальгусна деформація стоп. Останній огляд дитини лікарем ортопедом дитячим 27 квітня 2020 року діагноз: правобічна кіфо-сколіотична постава, двобічна плоскостопість (а. с. 44). Відповідач ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи, що підтверджується довідкою Міжрайонної МСЕК Серія 12 ААБ № 126030 виданою 09 серпня 2018 року. Відомості про розмір доходів отримуваних відповідачем за останній рік, що передує зверненню позивача в суду з позовом до вказаного відповідача, відсутній (а.с. 47 50). Відповідно до змісту довідки Придніпровського ВДВС у м. Черкаси від 08 травня 2020 року розрахунок заборгованості зі сплати аліментних зобов`язань ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 становить 19 963 грн 75 коп. (а. с. 68-70).

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного. Предметом спору у вказаній справі є зменшення розміру частки від доходу позивача у провадженні, щодо стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Статтею 51 Конституції України та ст. 180 СК України, передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх праві не звільняє від обов`язків щодо дитини. Частиною 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Тобто, ст. 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вирішуючи питання про зміну розміру аліментів, суд повинен враховувати загальні обставини, передбачені законом при визначенні розміру аліментів. При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що у 2020 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня 2020 року 2 218 гривень, з 1 липня 2 318 гривні, з 1 грудня 2 395 гривень. Таким чином, державою щорічно встановлюється прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення для загальної оцінки рівня життя в Україні. Зважаючи на щорічне зростання прожиткового мінімуму, не потребує доведення той факт, що вартість життя щорічно зростає, що впливає на матеріальний стан позивача. Отже, з матеріалів справи вбачається, що за час, що минув з моменту ухвалення рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2013 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання його неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у позивача змінився сімейний стан, народилася дитина від іншого шлюбу, яка перебуває на його утриманні, та якій він у виконання батьківського обов`язку, у спосіб визначений ч. ч. 1 та 2 ст. 181 СК України, надає матеріальну допомогу в добровільному порядку за спільною згодою про це її матері. Крім того, позивачем ОСОБА_1 в цей період укладено новий шлюб. Встановлені обставини відповідно свідчить про зміну сімейного стану позивача у справі та в контексті ст. 192 СК України, з урахуванням доказів у справі, в цілому є підставою для зміни розміру аліментів в частині зменшення їх частки. Із аналізу зазначених вище норм права та з урахуванням встановлених обставин справи і розміру аліментів, які сплачує позивач, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини всіх видів доходу позивача щомісячно до 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно. Разом з тим, зменшуючи розмір аліментів, суд першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення зазначив про те, що у визначеному судом зменшеному розмірі вони стягуються з 15 квітня 2020 року, тобто з із дня подачі позивачем заяви про зменшення розміру аліментів. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в приведеній частині з огляду на те, щоза правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили. У свою чергу порядок набрання рішенням законної сили визначений ст. 273 ЦПК України. Враховуючи викладене, приведені вимоги закону колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення суду до зміни в частині часу з якого стягуються аліменти у зміненому розмірі. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував того, що дитина проходить перманентне лікування, потребує посиленого догляду, значних матеріальних витрат не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Так, ст. 185 СК України регламентована участь батьків у додаткових витратах, а саме той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо). При цьому, додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Отже, в разі понесення витрат на лікування дитини, ОСОБА_2 наділена правом на їх відшкодування у спосіб визначений законом. Таким чином в іншій частині рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 травня 2020 року є законним та обґрунтованим, і підстав для його зміни чи скасування немає. Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального, а також порушення норм процесуального права, оскаржуване судове рішення підлягає до зміни часу з якого стягуються аліменти у зміненому розмірі, а саме з 15 квітня 2020 року на з часу набрання рішенням суду законної сили. Керуючись ст. ст. 273, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 травня 2020 року змінити в частині часу стягнення аліментів у зменшеному розмірі, а саме з: «15 квітня 2020 року» на «часу набрання рішенням суду законної сили». В іншій частині рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 30 липня 2020 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. Г. Бородійчук Л. В. Нерушак